Мінний тероризм. Загроза, яка поєднує Україну та Азербайджан

Внаслідок повномасштабної агресії Україна виявилася найзамінованішою країною у світі. З усіх дружніх їй держав із аналогічною проблемою зіткнувся лише Азербайджан, де під прикриттям військового контингенту РФ продовжується мінування азербайджанських територій у Карабаху. Як зазначав у квітні глава держави Ільхам Алієв, Азербайджан входить до найбільш забруднених мінами країн у світі. Досвід Баку у протидії цій загрозі, у тому числі на міжнародній арені та у правовій сфері, може бути корисним Києву.

"Сьогодні Україна увійшла до списку найзамінованіших країн світу: 30% її території залишається потенційно небезпечною", — заявив голова Держслужби України з надзвичайних ситуацій Сергій Крук.

Міжнародний "мозковий трест" GLOBSEC назвав Україну найбільшою замінованою територією у світі", а агентство ООН United Nations Development Programme наголосило, що Україна перетворилася на одне з найбільших у світі мінних полів. Як свідчать дані організації, у зоні ризику ураження мін перебувають понад 14 мільйонів людей.

Спільність України з Азербайджаном у цьому аспекті не випадкова. Обидві держави протистоять проросійському сепаратизму: Україна на Донбасі та в Криму, Азербайджан у Карабаху. Україна є бастіоном Європи на шляху агресивної експансії Москви, Азербайджан виступає одним із головних постачальників енергоресурсів до ЄС, компенсуючи відмову від російського газу.

З урахуванням регулярно наданої Азербайджаном гуманітарної допомоги Україні досвід Баку у сфері мінної загрози може бути корисним Києву не тільки з точки зору розмінування. Три роки азербайджанська влада просуває цю проблему в міжнародних організаціях, привертаючи до неї увагу світової спільноти та відстоюючи інтереси країн, які зазнали мінної загрози. У квітні цього року президент Алієв вийшов з ініціативою зробити гуманітарне розмінування 18-ю метою стійкого розвитку ООН і запропонував створити Групу країн-однодумців, які зазнали впливу мін.

Баку, який звертався до Міжнародного суду з метою зупинити вбивство та калічення азербайджанців за етнічною та національною ознакою вибуховими пристроями, у 2021-2023 роках, напрацював цінний досвід правової протидії у цьому контексті. Це тим більше важливо з огляду на заяву президента Зеленського про мінний тероризм як один із пунктів звинувачення проти Росії.

Україна – Азербайджан: схожість мінної загрози

• "На повне очищення країни від вибухонебезпечних предметів може піти 30 років", — заявив міністр оборони України Олексій Резніков. "Для вирішення питання розмінування Азербайджану необхідно близько 30 років", — зазначав у свою чергу президент Алієв.

• "За оцінкою Світового банку, розмінування коштуватиме Україні $37.4 млрд доларів", — повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Згідно з минулорічним звітом UNDP, Азербайджану на ті ж потреби потрібно приблизно стільки ж.

• "В Україні з початку вторгнення від мін загинуло 124 особи", — заявив 22 квітня начальник Управління екобезпеки та протимінної діяльності Міністерства оборони України Руслан Берегуля. Як повідомив Ільхам Алієв, внаслідок мінного тероризму Вірменії загинули або зазнали тяжких поранень до 300 громадян Азербайджану.

• 27 квітня у Харківщині на міні підірвалася бригада енергетиків – 1 загинув, 4 поранено; Наступного дня в Карабаху підірвалася бригада азербайджанських фахівців аерофотозйомки, троє з бригади загинули.

• 1 травня 2023р. цивільний підірвався на невідомому вибуховому пристрої в Ізюмському районі Харківської області, отримавши серйозні поранення; того ж дня у Джебраїльському районі Карабаха внаслідок підриву на міні загинув сільський житель.

"Пастки" для українців та азербайджанців

У листопадовому звіті групи міжнародних організацій Landmine Monitor 2022 були наведені дані про те, що російські війська встановлювали міни-пастки та саморобні вибухові пристрої в Україні з лютого 2022 р. у багатьох місцях перед відступом. Росіяни залишали протипіхотні міни, у тому числі міни-пастки, що приводяться у дію самою жертвою. Вони встановлюються на тваринах, на трупах, а також на дорогах, у полях та лісах.

У лютому поточного року Держагентство Азербайджану з розмінування ANAMA повідомило про виявлення в Карабаху замінованого масового поховання. Вірменія передбачала, що воно буде виявлено та замінувала територію, щоб убити людей, які шукають останки своїх родичів. "Цей метод типовий для військових злочинів Вірменії, заміновані навіть звичайні цвинтарі на звільнених територіях", — пояснили представники ANAMA.

У серпні-листопаді минулого року велику кількість мін-пасток було виявлено в населених пунктах Лачинського району Азербайджану, звідки вірменські війська вийшли без бою після 30 років окупації. Перед відходом вони встановили міни-пастки під підлогами під'їздів, за дверима та у дворах житлових будинків – так само, як робили російські агресори перед втечею з Бучі, Ірпеню та інших населених пунктів Київської обл.

Продовження посівів смерті

Війська агресора продовжують щодня напихати окуповані українські землі смертоносними посівами. У Карабаху, частина якого залишається під контролем військового контингенту РФ, зберігається подібна ситуація. Хоча Азербайджан восени 2020 р. зумів звільнити основну частину суверенної території внаслідок Другої Карабахської війни, вірменська сторона під прикриттям військового контингенту РФ продовжує мінувати землі. У серпні-листопаді минулого року майже 3000 мін було виявлено у Лачинському, Кельбаджарському та Шушинському районах Карабаху. Більшість мали маркування 2021 р. виробництва Вірменії.

При цьому, як зазначав глава МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов, Вірменія не лише відмовляється надати повну та точну інформацію про мінні поля, а й незаконно доставляє до Азербайджану та встановлює нові міни. Він наводив документальні докази того, що ці міни були зроблені у Вірменії у 2021 р., тобто вже після того, як офіційний Єреван підписав зобов'язання про повне припинення вогню та всіх військових дій у зоні карабахського конфлікту.

Мета мінування, що триває, – перешкодити поверненню більше мільйона азербайджанців на звільнені території, які вони змушені були залишити через вірменську агресію.