Дезінформація серед українських біженців: 10 міфів, які спростували в МВС Чехії

Міністерство внутрішніх справ Чеської Республіки відреагувало на чутки та брехню в мережі, які поширюються серед українських біженців. Відповідне повідомлення відомство опублікувало на своєму сайті.

"Ми спростовуємо містифікації, які поширюються серед людей, що приїжджають з України", — заявили у відомстві.

Відомо, що деякі українці думають, що, коли війна закінчиться, їм доведеться повернутися в Україну протягом трьох днів. А інші переконані, що втратять візу, якщо не влаштуються на роботу протягом трьох місяців.

Які міфи поширюються?

Міф №1: Я не реєструватимуся в центрі допомоги, бо коли я це зроблю, вони відберуть мій паспорт і змусять працювати на заводі, у місці, де мені не дозволять виходити.

Як насправді: іноземець зобов'язаний зареєструватися в поліції з прав іноземців протягом трьох днів після прибуття, але його паспорт не вилучають. Якщо український громадянин тікає від війни і вирішить подати заяву на статус тимчасового захисту в Чехії (це добровільно), він отримає вільний доступ до ринку праці. Якщо цей статус буде надано, він може працювати на тих самих умовах, що й громадяни Чехії — жодне робоче місце не буде нав'язане примусово.

Міф №2: Коли я реєструватиму свого молодшого брата чи сестру, нас розділять, заберуть неповнолітню дитину і віддадуть до дитячого будинку, бо я не її батько/мати.

Як насправді: Метою реєстрації неповнолітнього є надання необхідної підтримки чи допомоги з боку відповідних державних органів. Наслідком реєстрації точно не є автоматичне влаштування дитини до дитячого будинку чи іншого виду піклування.

Міф №3: Я не реєструватимуся як претендент на роботу в центр зайнятості, бо мене змусять працювати на заводі.

Як насправді: реєстрація в центрі зайнятості є добровільною і має на меті допомогти зацікавленій особі знайти підходящу роботу, якщо людині це не вдалося зробити самостійно, оскільки власник тимчасового захисту може шукати роботу і сам, не користуючись послугами центру зайнятості.

Міф №4: Я не буду входити до реєстру претендентів на роботу в центр зайнятості, тому що, зробивши це і відмовившись від роботи, до якої мене примушуватимуть, я втрачу підтримку в розмірі 5000 крон на місяць.

Як насправді: виплата гуманітарної допомоги не залежить від того, чи стане іноземець зареєстрованим кандидатом, чи буде самостійним шукачем роботи.

Міф №5: Після того, як я зареєструюся в центрі допомоги і вкажу свою адресу, я не зможу переїхати в іншу частину Чехії, інакше втрачу візу.

Як насправді: Власник тимчасового захисту може пересуватися територією Чеської Республіки без обмежень (за наявності житла). Їм залишається лише повідомити про зміну адреси проживання (поштою на відповідному формулярі або особисто).

Міф №6: Коли я їду з Чехії в іншу європейську країну, нехай навіть на один день, я втрачаю візу.

Як насправді: якщо громадянину України надано тимчасовий захист (віза тимчасового захисту), він або вона може подорожувати в іншу державу-член ЄС на строк до 90 днів кожні 180 днів.

Міф №7: У мене, як українця, немає шансів відкрити бізнес у Чехії з фінансових та адміністративних причин, мені залишається тільки працювати нелегально.

Як насправді: якщо громадянину України надано тимчасовий захист, він має таку саму можливість заснувати приватне підприємство, як і громадянин Чехії.

Міф №8: Якщо я отримаю візу біженця, я не зможу повернутися в Україну.

Як насправді: власники статусу тимчасового захисту можуть повернутися в Україну.

Міф №9: Підтримка 5000 на місяць фактично є державною позикою.

Як насправді: це не позика, це безповоротна гуманітарна допомога.

Міф №10: Для реєстрації в асистент-центрі обов'язково потрібен закордонний паспорт (українського недостатньо) і якщо його немає, то їхати туди взагалі немає сенсу.

Як насправді: пред'явити внутрішній паспорт для реєстрації можна, якщо у відповідної особи немає закордонного паспорта.

29 червня Фокус повідомляв, що Чехія зареєструвала 3500 військових злочинів в Україні. Головний прокурор Чеської Республіки Ленка Брадачова повідомила, що чеські поліцейські та празькі прокурори займаються воєнними злочинами, вчиненими під час війни в Україні проти місцевого населення.

Нагадаємо, що українці, які переїхали до США, закінчили старший клас школи і вступили до університету безкоштовно.