"Буду радий попрацювати в барі": глава Міноборони Великої Британії Воллес іде у відставку
Чиновник має намір залишити посаду восени, коли прем'єр-міністр Ріші Сунак перегрупує уряд перед підготовкою до виборів 2024 року.
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес підтвердив, що піде у відставку восени під час наступної перестановки в кабінеті міністрів Ріші Сунака. Про це він заявив в інтерв'ю The Times.
Бен Воллес не має наміру залишити посаду передчасно та ініціювати додаткові вибори у своєму виборчому окрузі Вайр і Престон-Норт, як це зробили колеги-союзники експрем'єра Великої Британії Бориса Джонсона. Після відставки він має намір повністю піти з великої політики.
"Я прийшов у політику в шотландському парламенті 1999 року. Це 24 роки. Я провів понад сім років із трьома телефонами біля мого ліжка. Наступного разу я не буду балотуватися" — повідомив міністр.
Воллес додав, що, як і раніше, підтримує Ріші Сунака і його уряд, а рішення про відставку, яке він озвучив прем'єру 16 червня, не пов'язане з поточними проблемами Консервативної партії.
Розмірковуючи про плани на майбутнє, Воллес пожартував, що був би "дуже радий піти і працювати в барі".
"Я почуваюся цілком задоволеним, і це дає мені багато варіантів. Іноді мені здається, що я просто хотів би займатися тим, що мені подобається. Наприклад, Формулою-1 або скачками. Просто робити щось зовсім інше" — сказав Воллес.
Як відомо, чинного главу Міноборони Великої Британії називають "довгоживучим" міністром. З 2014 року він "пережив" п'ять прем'єрів. Крім того, Бен Воллес вважається однією з ключових фігур в уряді, які наполегливо вимагають від Великої Британії та союзників підтримки для України.
Серед кандидатів на посаду міністра оборони ЗМІ називають міністра закордонних справ і колишнього міністра оборони Анну-Марі Тревельян, міністра безпеки Тома Тугендхата і міністра кабінету Джеремі Квінна, який також раніше обіймав посаду міністра оборони.
Раніше ЗМІ писали, що однією з причин, які змусили Воллеса залишити посаду міністра оборони Великої Британії, є невдала спроба прем'єр-міністра Ріші Сунака переконати президента США Джо Байдена та інших союзників Північноатлантичного альянсу розглянути кандидатуру Воллеса на посаду генерального секретаря НАТО.