"Путинізація політики США": події у Венесуелі зруйнували міжнародні правила, — The Guardian
Нічні удари США по Венесуелі, захоплення президента країни Ніколаса Мадуро та його дружини, а також заява Дональда Трампа про намір Вашингтона "управляти" Венесуелою і продавати її нафту стали серйозним ударом по міжнародному праву і глобальним нормам. Однак найбільш тривожним є не сам факт силової операції, а те, що подібний сценарій виявився успішним.
З моменту вступу на посаду Дональд Трамп систематично підривав існуючий світовий порядок, який і без того ставав дедалі крихкішим. Про це пише міжнародний кореспондент The Guardian Джуліан Боргер.
За його словами, нічній операції у Венесуелі передували авіаудари по суднах біля берегів Центральної Америки, вбивства їхніх екіпажів на підставі непідтверджених звинувачень у наркоторгівлі, а також захоплення венесуельських нафтових танкерів у відкритому морі. Щодо безпосередньо військової операції, яку Трамп назвав "Опівнічний молот", то поки що залишається невідомим, скільки людей могли загинути рано вранці 3 січня.
Військова сила замість дипломатії
Боргер зазначає, що раніше Трамп утримувався від нових закордонних воєн. Президент неодноразово заявляв, що нібито поклав кінець восьми конфліктам, а у 2025 році відкрито прагнув до отримання Нобелівської премії миру. Однак, на думку автора публікації, ці обмеження більше не працюють.
І хоча Мадуро звинувачують у США в корупції та наркоторгівлі, більшість експертів вважають ці звинувачення недостатньо переконливими для виправдання військової операції та викрадення глави суверенної держави — ні з погляду міжнародного, ні американського права.
У контексті заяв про "світовий порядок, заснований на правилах" дії попередників Трампа виглядають лицемірством, переконаний Боргер. Однак нинішній глава Білого дому відкрито відчуває повне презирство до цієї системи.
"Він дивиться на світ очима імперіаліста XIX століття, але зі зброєю XXI століття. Неясно, наскільки далеко Трамп має намір зайти у Венесуелі для досягнення своїх цілей, але в суботу він чітко дав зрозуміти, що "американська армада" залишиться в регіоні в стані бойової готовності, доки вимоги США не будуть повністю задоволені", — пише кореспондент, вказуючи на можливе захоплення нафтової промисловості Венесуели.
Глобальні наслідки
Події у Венесуелі вже викликали тривогу в інших країнах, підкреслює Боргер. На його думку, занепокоєння, зокрема, мають відчувати Іран і Данія, проти яких Трамп раніше допускав можливість радикальних дій. Нещодавно Данська військова розвідка вперше назвала США загрозою безпеці — крок, немислимий ще кілька років тому для союзника по НАТО.
Таким чином світ стрімко рухається від системи міжнародних правил до моделі конкуруючих сфер впливу, де вирішальним фактором стає військова сила. Один з американських аналітиків назвав цей процес "путінізацією зовнішньої політики США".
"Російські коментатори неодноразово висловлювали припущення, що Латинська Америка перебуває в американській владі, подібно до того, як Україна перебувала в російській тіні. Володимир Путін дотримується тієї ж думки про більшу частину Східної Європи. А Сі Цзіньпін зробить власні висновки", — підсумував Боргер.
Нагадаємо, за інформацією джерел The New York Times щонайменше 40 людей стали жертвами військової операції США у Венесуелі. Водночас президент США Дональд Трамп заявив про те, що під час операції жоден американський військовий не загинув.