В Австрії будинок Гітлера перетворили на "пастку" для неонацистів: що придумали

Великий будинок у житловому масиві міста Браунау-ам-Інн, неподалік від австрійського кордону з Німеччиною, раніше перебував у приватній власності, і в ньому розміщувалася благодійна організація для людей з обмеженими можливостями. У 2017 році Австрія примусово викупила будівлю. А тепер там відкриється відділення поліції, пише Independent.

Уряд сподівається, що реконструкція будівлі запобіжить паломництвам неонацистів до цієї будівлі.

Ще до початку реконструкції єдиним нагадуванням про історичну значимість будівлі був камінь на тротуарі, що залишився від концтабору Маутгаузен, де під час Голокосту загинуло від 90 000 до 120 000 осіб.

На ньому є напис: "За мир, свободу та демократію. Ніколи більше фашизму. Мільйони загиблих — це попередження". Згадки про Гітлера немає ніде, але це не зупиняло його "фанатів".

"Мета полягала в тому, щоб виключити будь-який зв’язок з Адольфом Гітлером, щоб позбавити цю подію ореолу таємничості", — заявив керівник історичного відділу Міністерства внутрішніх справ Австрії Штефан Мльцох.

Коли Гітлер прийшов до влади, у цій будівлі був музей, і до "будинку, де народився фюрер", проводили екскурсії. При цьому сам Гітлер прожив там усього кілька тижнів у 1889 році, після чого його родина переїхала. Його родина мешкала в Лінці та Відні, згодом він переїхав до Німеччини, звідки й вирушив на Першу світову війну в 1913 році. Повернувшись, майбутній фюрер мешкав у Мюнхені, де досі популярні екскурсії "по гітлерівських місцях".

Місцеві чиновники заявили, що наразі фіксуються лише "поодинокі інциденти" за участю туристів, і їхня кількість менша, ніж раніше.

Мер міста Йоханнес Вайдбахер входив до складу комісії, яка рекомендувала використовувати будівлю або в благодійних, або в офіційних адміністративних цілях. Але не залишати її без нагляду.

Ідею щодо благодійної організації відкинули одразу, оскільки це зробило б це місце надто доступним для громадськості. У підсумку відкрили поліцейський відділок.

"Я вважаю, що це непоганий підхід, але чи спрацює він так, як ми всі сподіваємося й очікуємо, нам ще належить побачити", — сказав він.

Було висловлено деякі заперечення, зокрема з боку Маутгаузенського комітету — головної австрійської організації тих, хто пережив Голокост.

"Щороку біля меморіалу концтабору Маутгаузен проводиться церемонія, на якій кажуть: "Ніколи більше". А в Браунау кажуть: давайте забудемо про це якомога швидше", — сказав Роберт Ейтер із Комітету Маутгаузена проти расизму та правого екстремізму.

Протягом десятиліть Австрія стверджувала, що стала першою жертвою націонал-соціалізму, оскільки була анексована гітлерівською Німеччиною у 1938 році.

Нагадаємо, німецьке видання Der Spiegel до 22 червня випустило друкований журнал і розмістило на обкладинці заголовок "Наша війна з Росією", що викликало обурення. У людей виникло запитання, чому повністю проігнорували участь інших народів.

Також Фокус розповідав похмуру історію Ватикану: про зв’язки з Муссоліні та угоду з Гітлером.