Чи ховається довголіття в генах: нове дослідження шукає відповідь
Дослідники вже давно дискутують про те, скільки насправді можуть прожити люди і чи мали наші вимерлі родичі такий самий біологічний потенціал довголіття.
У сучасних суспільствах люди часто доживають до 80, 90 і навіть 100 років, тоді як доісторичні гомініди постійно стикалися з загрозами у вигляді травм під час полювання, інфекцій та ускладнень під час пологів, пише IFLScience.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Скам'янілості рідко свідчать про наявність літніх осіб серед неандертальців або денисовців, що викликає важливе питання: чи генетичний потенціал до довгого життя з'явився тільки у сучасних людей, чи він був присутній і в попередніх поколіннях?
Нещодавнє дослідження спробувало відповісти на це питання, застосувавши епігенетичні годинники, також відомі як годинники метилування ДНК, для оцінки максимальної тривалості життя сучасних людей, неандертальців і денисовців. Ці інструменти вимірюють патерни метилювання ДНК для обчислення біологічного віку, даючи уявлення про те, як клітини старіють з часом.
Використовуючи кілька статистичних підходів, команда оцінила теоретичну верхню межу тривалості життя людини. При розділенні зразків за типом тканин, найнижчу прогнозовану тривалість життя показали дихальні тканини, з оціночними межами від 128,3 до 155,1 року.
Взявши до уваги всі результати епігенетичних годинників, автори дійшли висновку, що абсолютна верхня межа для сучасних людей, ймовірно, знаходиться в межах від 128 до 202 років. Однак вони застерегли, що для досягнення такого віку необхідні ідеальні умови навколишнього середовища, зазначивши, що "існуюче середовище може бути недостатнім для досягнення цих вікових меж".
Потім ті самі епігенетичні методи були застосовані до геномів неандертальців і денисовців. Результати показали, що максимальна тривалість життя неандертальців становила від 38,2 до 64,5 років, а денисовців — від 40 до 69,8 років. Навіть цього віку було важко досягти в період плейстоцену через щоденний тиск на виживання.
Археологічні та скелетні дані свідчать, що жінки-неандертальці стикалися з високим рівнем ускладнень під час вагітності, що призводило до підвищення материнської смертності. Чоловіки часто отримували травми під час полювання, а інфекції становили постійну загрозу без сучасної медичної допомоги.
Епігенетичні годинники оцінюють біологічний вік, відстежуючи хімічні зміни, що накопичуються в ДНК з часом. Ці зміни впливають на експресію генів, не змінюючи сам генетичний код. Хоча такі годинники широко використовуються в дослідженнях старіння, вони не є абсолютно точними, особливо коли застосовуються до стародавньої ДНК.
Дослідження показує, що подовження тривалості життя могло розвинутися у сучасних людей після еволюційного розколу з неандертальцями та денисовцями. Якщо це правильно, це означатиме, що здатність до тривалості життя, що перевищує 100 років, є відносно новим явищем в еволюції людини.
ВажливоРозуміння біологічних основ довголіття не тільки проливає світло на нашу еволюційну історію, але й надає інформацію для сучасних досліджень старіння, охорони здоров'я та меж людського життя.
Раніше Фокус писав про древні знахідки в Італії. Під час дослідження затонулого неолітичного поселення археологи виявили зброю, якій тисячі років.
Також ми розповідали про неординарний артефакт, який знайшли польські археологи. Вчені важають що знахідці щонайменше 2500 років.