Високосний рік Зеленського. Президент — про боротьбу за вакцину, тет-а-тет з Путіним і корупцію

"Як багато того, про що я б хотів розповісти, але поки що не можу", – з цих слів почалося наше інтервʼю з президентом Володимиром Зеленським. Ми зустрічаємося 19 грудня, в день Святого Миколая. Офіс глави держави порожній, світло горить лише на четвертому, президентському поверсі. У кабінеті президента вже стоїть новорічна ялинка, але святковий настрій відчувається слабо. На робочому столі стоси паперів, повітря просякнуто стійким ароматом кави. Дивно, але в кабінеті немає годинника. Ймовірно тому, що час тут обчислюється не стрілками, а кількістю виконаних завдань.

Запрошуючи до столу перемовин, Зеленський погоджується відповідати на всі, навіть найнезручніші запитання. Але часу на зустріч критично мало – всього одна година. У такому цейтноті обговорити всі накопичені за 2020 рік проблеми неможливо. Саме тому домовляємося тут і зараз знову зустрітися через рік, щоб уже детальніше проаналізувати, як змінюється Україна при президенті Зеленському.

 Добути вакцину

 2020 рік став повноцінним роком роботи президента: у вас остаточно сформувалася команда ОП, є своя фракція у парламенті, свій Кабмін. Цей рік особливий також тим, що Україна зіткнулася відразу з трьома кризами – коронавірусною, економічною і конституційною. Як ви для себе охарактеризували цей рік?

– Вважаю, що це один із найскладніших років для кожного українця. Викликів багато. Робота в такому режимі хардкору почалася з Ірану [8 січня під Тегераном був збитий український літак, загинуло 176 осіб] – потужного удару під дих уже повноцінній, як ви сказали, команді, яка не бачила таких трагедій і ніколи не звільнялася від таких капканів. Все почалося з цієї трагедії, нам потрібно було бути реальною державою, а не просто якимись хлопцями чи дівчатами, які займаються своєю роботою на посадах. Ми мали бути державниками. Нам потрібно було швидко дістати визнання іранської сторони, що вони дійсно стріляли в наш літак і збили його ракетою. Ми цього домоглися.

Зважаючи на те, як добре закінчувався 2019-й: сто українських заручників з ОРДЛО ми повернули додому після нормандської зустрічі. Ось кінець року, всі святкують Новий рік, люди повернулися в сімʼї. І раптом – збивають наш літак в Ірані.

Після цього зʼявилося відчуття, що падіння літака тривало, вибачте, за паралель. Після цього почався коронавірус. У всьому світі ніхто нічого не розумів, що це таке, куди бігти, що робити. Ми діяли інтуїтивно і професіоналами в цьому питанні стали тільки тому, що мало спали і дуже багато працювали. Нам вдалося збити першу хвилю вірусу, але ми точно зрозуміли, що в країні немає системної медицини.

 Коронавірус показав, що реформа медицини виявилася провальною. Охорона здоровʼя досі не на тому рівні, щоб швидко реагувати на подібні виклики.

– Не будемо думати про те, якими міністрами були Уляна Супрун або Зоряна Скалецька, або хто був до них. Забудемо про це і просто подивимося, що є в Україні.

Історія зі скороченням лікарень. Слава богу, що у нас така бюрократія і ми такі менеджери, що не встигли відповідно до планів реформи закрити лікарні. І всі вони працюють. Якщо в світі зараз відкривають і щось будують, у нас все є.

Ми дуже швидко налагодили виробництво масок, дезінфекторів, халатів. Після цього допомагали Італії і ще багатьом країнам. Дістали всіх інфекціоністів з різних куточків країни, дали їм роботу, зарплату. Зараз готується пропозиція щодо нового сучасного інфекційного інституту, який почнемо будувати в наступному році.

 За вашу каденцію міністр охорони здоровʼя змінювався тричі. Спочатку Зоряна Скалецька, потім Ілля Ємець, тепер Максим Степанов. На вашу думку, що з ними було не так?

– Наша держава не звикла працювати, як працює будь-яка компанія. У бізнесі все просто: тобі дається завдання, якщо ти його не виконав, то йдеш і замість тебе беруть іншу людину.

У бюрократичній системі держави завжди було багато партій і коаліційний уряд. А що таке коаліційний уряд? Ти просто так не можеш звільнити міністра, треба домовлятися. Зараз можливість звільняти є.

Коронавірус – це війна. А на війні солдат в атаку веде за собою командир. Якщо він не веде, а першим в атаку біжить солдат, треба міняти командира. Якщо командира вбили, треба щоб зʼявився інший. Тут те саме. Я вважаю, що вірус психологічно вбивав міністрів. Вони не могли дуже швидко виконувати завдання не тому, що погані, а тому що були міністрами в такий час.

Скалецька була прекрасним міністром, дуже її поважаю, я хотів, щоб вона залишилася. У Нових Санжарах Скалецька психологічно не розуміла, чому люди так поводяться [в лютому в селище привезли евакуйованих з Китаю українців та іноземців, але місцеві жителі виступили проти, забороняючи автобусам вʼїжджати до місцевого санаторію]. Я їй дзвонив і пояснював. Ми порадили їй піти з людьми на ізоляцію, щоб вони не переживали.

Був міністр Ємець. Прекрасний учений, великий лікар і хірург. Але від нього вимагалося працювати 24 години на добу. Вважаю, що для нього це було складно. Через епідемію COVID-19 він не зміг, хоча я поважаю його.

Сьогодні Степанов. Він працює в складних умовах боротьби з коронавірусом.

 Ваші оцінки його роботи?

– Мені дуже складно оцінювати. Він найміцніший з усіх, хто був. Це точно. Він намагається. Вважаю, що премʼєр-міністр і міністр охорони здоровʼя повинні щільніше працювати разом, повноцінною командою. Мені здається, що це важливо.

Вакцинація. Вважаю, це буде найскладніший виклик для міністра Степанова. Тому що ми не входимо до переліку пріоритетних країн, які найближчим часом отримають вакцину. І ось тут виявляється – міністр чи не міністр. Бо якщо твоя країна не входить до списку тих, кому і так нададуть вакцину, і так все буде нормально, і так будуть великі доплати лікарям, ти повинен зробити все, щоб ми опинилися в цьому списку. Це і є перевірка.

 Поки йому це не вдається?

– Ні, я не можу так сказати. Результат ми з вами побачимо в лютому і березні наступного року. Я поставив йому завдання: ми повинні отримати вакцину наприкінці січня, в крайньому випадку в лютому.

 Ви сподіваєтеся, що ми отримаємо її безкоштовно?

– Це неважливо.

 У бюджеті на 2021-й закладено трохи менше 3 млрд грн на придбання 8 млн доз вакцини. Це дозволить вакцинувати лише 4 млн українців, які належать до груп ризику. Як бути іншим?

– На 8 млн доз у нас є безкоштовна вакцина COVAX. Ми звертаємо увагу на гроші, чи вистачить їх. Я впевнений, що вистачить. Адже є безкоштовна вакцина, є ще додаткові кошти, про які ми говоримо із нашими західними партнерами. Але ще рано говорити, ще не отримали. У будь-якому випадку, люди повинні зрозуміти, що за один день не можна забезпечити 10 млн людей вакциною. Не тому, що наші люди не хочуть вакцинуватися. А тому, що всі країни борються за її отримання. Я хочу, щоб у січні ми отримали 100-200 тис. доз. Але нам доведеться дуже сильно попрацювати, щоб люди пішли вакцинуватися.

 Премʼєр каже, що безкоштовно вакцину отримають люди із груп ризику. Решта, хто забажає, зможуть вакцинуватися за власні кошти. Ви підтримуєте таке рішення?

– Я точно знаю, як буде, незалежно від того, підтримую я чи ні.

Є люди, які можуть дозволити собі купити вакцину. Візьмемо мене.

 Гадаю, вам як президенту вакцина буде безкоштовною.

– Ні. Я нічого безкоштовно як президент не беру. Коли ми говоримо з компаніями, які постачатимуть в Україну вакцину, вони просять відкрити для них комерційний ринок. Це говорить про те, що є сегмент людей у всьому світі, і наша країна не виняток, які не звертатимуть уваги на ціну. Вони розуміють, що у держави є пріоритетні групи населення – це бідні люди, лікарі, армія, вчителі, люди з важкими хворобами. Тому такі, як я, будемо вакцинуватися за свій рахунок. Це нормально.

Підхід простий: ми не будемо блокувати платну вакцинацію. Це неправильно. Потрібно відкривати ринок.

ТОВ "Конституційний Суд"

 Найбільш несподіваною подією цього року я б назвала конституційну кризу. Вона зʼявилася неочікувано, наробила галасу і зникла. Чому все заспокоїлось?

– Вона нікуди не зникла. Ми її зупинили. Давайте спочатку. Я не хочу як попередники говорити, що всі ці 30 років у нас конституційна криза.

Скажімо так, дуже багато років в Україні працює державно-приватне партнерство, яким я називаю Конституційний Суд.

 Що це означає?

– Це коли є щось державне, але ним користуються якісь приватні структури. Тобто КС не є незалежним, хоча, згідно із законодавством, він має бути таким. Багато років на них, цих акціонерів КС, впливають гравці – як з бізнесу, так і з політики. У нашій країні політика – це іноді паралель із бізнесом. Поки що. Колись ми з цим покінчимо.

Склад КС нам з вами зрозумілий – це як "діти" Віктора Януковича, так і "племінники" Петра Порошенка. Ще є "далекі родичі" Юлії Тимошенко. Це правда, з якою ми живемо. За мою каденцію нових суддів у КС не призначали.

 У Верховної Ради і вашої фракції була така можливість.

– Є кандидатури від ВР, які ніяк не можуть пройти конкурс.

 Було голосування по кандидатах, але його провалили.

– Так, ви правильно відповідаєте на своє запитання. Цей вплив з боку зацікавлених осіб є. Але коли воно ззовні, воно і всередині. Ті партії, чиї представники є в КС, їм не потрібні інші судді, хоча, згідно із законодавством, туди повинні потрапити нові кандидатури.

Так ось, у нас з вами є ТОВ "Конституційний Суд", де виконуючий обовʼязки – Олександр Тупицький. Вважаю, він перевищив свої повноваження. Я навіть не беру момент, коли вони одного главу змінили на іншого [йдеться про звільнення глави КС Станіслава Шевчука в травні 2019 р., який вважає це незаконним]. Це залишиться в історії. Але вони завжди працювали не за законами, за якими живемо ми з вами, а відповідно до їхнього особистого закону про приватний КС.

Почали вони з НАБУ. Почали мʼяко: своїм рішенням не зняли керівника, не закрили НАБУ, тільки поставили під сумнів, чи може президент призначати директора Бюро. Потім вони перейшли до НАЗК [заблокували частину його повноважень], після чого я зрозумів, що їх терміново треба зупинити.

Я не запрошував жодного суддю до себе на зустріч, але всі хотіли зі мною поспілкуватися. Голова КС [Тупицький] теж дуже хотів зі мною познайомитися. До всіх подій він прийшов до мене і сказав, що є деякі неконституційні речі. Я з ним погодився. Він говорив, що вони – державники, захищають Конституцію. "Є якесь бачення в цілому, де є загрози?" – питав Тупицький у мене. Тому що після ухвалення закону про земельну реформу я публічно говорив, що не дай боже, щоб КС скасував цю реформу.

Тоді я йому сказав, що впливати на них не можу, робіть, що хочете. "Але, якщо ви мене питаєте про державну позицію, я говорю: земельне, банківське, мовне питання прошу не порушувати для того, щоб не розколювати суспільство", – сказав я на тій зустрічі. Ми потиснули один одному руки.

Потім була історія з НАБУ. Після НАЗК ми знали, що буде далі – земля, мова, банки. Тобто все це – велика операція. Спеціальна вона чи ні, мене як президента не цікавить.

Далі було моє, як я вважаю, жорстке рішення, яке повністю зупинило можливі наміри КС скасувати ті чи інші закони. Я звернувся до Верховної Ради щодо напрацювання законодавчих змін, тому що який би не був закон, напрацьований Радою національної безпеки і оборони [мається на увазі законопроєкт з пропозицією звільнити весь склад КС, що суперечило Конституції], але дотепер жодна людина в Україні і світі не знайшла аналог вирішення цієї проблеми. Ми сиділи з РНБО і швидко шукали рішення. Немає альтернативи.

 Запропонований вами законопроєкт про звільнення суддів КС депутати не розглянули. У момент його реєстрації вам не здавалося, що йдете на порушення Конституції?

– Зрозумійте, ми зупинили цей процес. На сьогодні жодну з реформ не скасовано. І я вважаю, що це найголовніше.

 Ви говорили, що у КС є акціонери. Можете назвати їхні імена?

– Ні, не можу.

Чому?

– По-перше, я вам назвав прізвища тих політиків, чиї судді працюють у КС.

Є ще, я вважаю, фінансові групи, які впливають на деяких з суддів.

Давайте домовимося: коли я вже не буду президентом, то я вам обовʼязково розповім.

 Останнім часом ви зустрічалися з Тупицьким?

– Ні. Остання зустріч була до всіх подій.

 Що далі чекає КС? Чи замислюєтеся ви про його переформатування в 2021 році?

– Дуже сподіваюся. Я вважаю, Тупицький не може бути головою КС. Перезавантаження суду має розпочатися саме з цього. Я навіть не погрожую. Конфлікт з державою, конфлікт з суспільством, конфлікт з ВР, конфлікт з президентом. Мені здається, цього досить, щоб людина пішла. Це нормальний чоловічий крок.

Тет-а-тет з Путіним

 З липня на Донбасі діє режим припинення вогню. Але війна не зупинилася, перемовини зайшли у глухий кут. Яким бачите план дій у 2021 році з припинення війни на Донбасі?

– Перше. Ми зробили, я вважаю, багато з того, про що домовилися. Крім обміну, ми відкрили КПВВ "Щастя" і "Новотроїцьке", більше будували доріг у Донецькій і Луганській областях. Щоб та сторона бачила, як ми ставимося до наших територій. Ще будували в Закарпатській області, де нам говорили, що угорці вкладають гроші в Україну, а Україна в свою країну – ні. Я хотів показати, що ми робимо по-іншому. Також дороги будувалися в Херсонській області. У нас було завдання показати людям у Криму, що тут робиться. Це геополітичний крок, повʼязаний з інфраструктурою. І в асфальт ми нічого не закатували.

Як я і сказав на одному з брифінгів, вважаю, що ми з мінських домовленостей просто так вийти не можемо. Тому що європейці можуть зняти санкції з Росії і представників ОРДЛО. Але особисто я б вийшов.

Тепер, сидячи в шпагаті, треба щось робити, ставати на ноги, бо інакше будеш просуватися вперед надто повільно. Тому ми сказали, що з деякими моментами ми не згодні. І пропишемо детальний план припинення війни. Для цього запропонували режим тиші та його дотримання з конкретної дати, не звертаючи уваги на провокації. Вважаю, що перший крок зроблено.

Далі – зустрічаються наші радники в нормандському форматі, готують зустріч лідерів. Вважаю, що ніхто не хоче закінчувати війну, крім України. Ні, європейські партнери теж хочуть. Тільки Росія не дуже поспішає, бойовикам це невигідно. Виходить проста ситуація, з якої треба знайти складний вихід.

Зустріч радників повинна була відбутися в грудні. На ній планувалося обговорити конкретні кроки. Хочу, щоб до них були привʼязані конкретні дати, як з нашим першим режимом тиші. І тут є суперечки. Тому що за дати треба буде всім відповідати.

Ця зустріч так і не відбулася. По-перше, вони сперечаються. По-друге, коронавірус, тому зараз вона теж не відбудеться.

Після того, як зустріч пройде, ми будемо готувати план з усіма датами. Складно, але рухаємося вперед. Це все план А.

 А план Б?

– Зарано говорити, оскільки це хвора і тонка дипломатія.

 Чи замислювалися ви над тим, що Росія знову може напасти на Україну, але вже з іншого боку? Наприклад, з боку Криму, де зараз проблема з водопостачанням.

– Це жахлива ситуація, я навіть не хочу її уявляти. Я проти цього. Будемо сподіватися, що це неможливо. Інакше буде велика війна. Ми нікуди не підемо, ми всі будемо воювати, всі будуть мобілізовані – і чоловіки, і жінки. Це буде погано для населення України. І я думаю, що Росія це прекрасно розуміє.

 Ви б зараз хотіли поспілкуватися з президентом РФ Володимиром Путіним? Можливо, є що йому сказати.

– Я можу йому зателефонувати, він точно зі мною поспілкується.

 Чому не телефонуєте?

– Тому що немає предмета для розмови. Якщо продовжиться затримка із зустріччю радників, то я буду з ним спілкуватися обовʼязково. Як президент України я повинен вирішувати з ним усі складні питання. І якщо це допоможе швидше зупинити війну, я повинен з ним спілкуватися. До того ж, я вважаю, що повинен бути як діалог на кшталт у нормандському форматі, так і прямий діалог. Тому що є питання, які ми не порушуємо в нормандському форматі – ні питання заручників у Росії або Криму, ні питання Криму. Цей формат суто про Донбас. Тому ми повинні говорити з ним глобально тет-а-тет.

Поза корупцією

 На вашу думку, чи продовжується в країні боротьба з корупцією?

– Скажу так: є з чим боротися! Я не корупціонер, я нічого не беру. Всі це знають, тому нічого мені не несуть. Всі визнають, у тому числі британські та американські розвідки, що "верхівка" нашої країни хабарів не бере. Тому ми "рукопожатні". Мені здається, це вже перший крок.

Чи встигнемо ми пройти весь цей шлях боротьби з корупцією? Не знаю, але хочу. Складно, тому що великі гроші. І так вийшло, що у багатьох людей немає витримки. Якими б вони не були, що б вони не обіцяли, на чому вони б не присягалися, в цілому люди слабкі [до грошей].

І я впевнений, що тільки-но ми максимально відцифруємо державу, ви побачите, що в середній ланці корупції немає. Ми до цього йдемо і до кінця моєї каденції багато зробимо.

Друга частина боротьби з корупцією – кадри. Всі говорять, що я багато міняю тих чи інших, нестабільна ситуація. Але ви повинні розуміти, що з часом будуть приходити чисті люди. Вони все одно зʼявлятимуться.

 Щодо кадрів. В останніх інтервʼю ви неодноразово говорили, що генеральному прокурору Ірині Венедиктовій дали термін на демонстрацію результатів до кінця року…

– Так, вона повинна прийти з результатами. Вона зараз показує, що бандитів спіймали більше. Нещодавно вони дійсно закрили відомих "скрутчиків" ПДВ, які "скручували" 20 млрд грн. Це дійсно історична подія. Але про це не говорять наче про Єрмака [Андрія Єрмака, главу ОП], тому не дуже цікаво.

Ви не цікавилися, як просувається кримінальна справа стосовно Петра Порошенка?

– Це до правоохоронних органів.

 Хіба не питали у Венедиктової?

– Я не маю права їй так говорити. Вона сама знає, що повинна всіх злодіїв посадити. Це її завдання. Хоча зрозумійте, що у неї немає всіх можливостей. Все попереду, все обовʼязково буде.

Ще є авіакатастрофа нашого військового літака Ан-26 на Харківщині. Всі думали, що ніхто не буде покараний, але всіх покарають. Є три підозри військовопосадовцям, які входять до топ військових країни. Триває слідство. Вважаю, що це велика справа, але для більшості це не гучно, оскільки всі чекають, коли посадять Порошенка.

 Корупційні скандали дісталися і до ОП. НАБУ розслідує кримінальну справу, в якій фігурує Олег Татаров – заступник керівника вашого Офісу. Ви вважаєте його корупціонером?

– Я навіть не можу робити такі висновки! Кримінальна справа стосується 2017 року. Я не був тоді президентом, він не працював в Офісі. Тому фрази "за часів Зеленського знову корупція" – нечесні. Це завдає ран, це позначається на мені особисто. Йдеться не про рейтинг і не про імідж.

Тільки-но зʼявилися новини про Татарова, я викликав Єрмака і сказав: "Якщо історія хоча б жодним словом повʼязана з його роботою тут, попроси людину піти". Потім ми дізнаємося, що йдеться про 2017-й. Виявляється, всіх людей у цій справі відпустили.

З цього тижня Татарова ми усунули від справ НАБУ, прокуратури. Всі ці повноваження передали Андрію Смирнову [заступник голови ОП]. Це конфлікт інтересів. Тому ми сказали, щоб Татаров йшов і доводив, що він ні в чому не винен.

Хочу підкреслити: якщо ті, хто працює зі мною, будуть запідозрені в корупції, ці люди будуть звільнені. І я таких прикладів у себе в Офісі за півтора року поки не бачив. В армії нічого не крали, бронежилети з дірками не продавали, хабарі не отримували.

2021-й буде легшим

 Ваші очікування від 2021-го? Чи буде він таким самим важким, як цей?

– Ні! Цей високосний рік був непростий, він завжди складніше, жорсткіше. Щодо нового року, для початку треба уточнити, для кого він буде важким. Для мене він буде таким самим, як 2020-й, можливо, навіть важче. Все залежить, скільки буде викликів.

Для людей, вважаю, буде легше. Йде символічний рік – рік 30-річчя нашої незалежності, це підйом духу, є чим пишатися. Вважаю, що ми зробимо велике свято, у нас багато ідей. Гадаю, що приїде багато іноземних лідерів, які поважають Україну.

Ми навчилися боротися з коронавірусом. Тому, думаю, людям буде легше. Прикро, що люди вже не так бояться і іноді не надягають маски. З іншого боку, чудово, що вони не бояться і психологічно їм легше.

Економічно також буде легше. Очікується підйом в економіці, невеликий, але буде.