Як рятували Jaguar: історія зльоту та падіння британського автопрому (відео)

Містер Ягуар — так називали засновника автомобільної компанії Jaguar Вільяма Лайонса. Назва компанії була обрана недарма. Ягуар — це хижа, красива, граціозна та швидка тварина. Таким і хотів бачити свій автомобіль засновник компанії. І йому це вдалось. Він створив гарний, якісний автомобіль преміум-класу, який знайшов свого споживача в повоєнному світі.

Незважаючи на те, що компанія виробляла якісні автомобілі, а Містер Ягуар навіть за заслуги перед британською короною був удостоєний титулу лицаря, компанія зіштовхнулася із запеклою конкуренцією. Це спричинило фінансові труднощі. Щоб виправити становище, Jaguar продав підрозділ Motor Panels, що робив для них кузов авто. Виручені від продажу гроші допомогли на якийсь час виправити ситуацію, але головна проблема нікуди не зникла.

Проблема полягала ось у чому. Британські компанії, незважаючи на успішність, залишалися невеликими. Поки обсяги виробництв в інших країнах не надто перевищували обсяги британських виробників, це ще давало можливість британцям конкурувати. Однак, у міру зростання обсягів в інших країнах, їх витрати від ефекту масштабу ставали дедалі нижчими.

Це, звичайно, вплинуло і на цінову конкуренцію. Для британців, за таких умов, цінова конкуренція була рівнозначною самогубству. Вони просто стали неконкурентними. Британські компанії почали зазнавати збитків і втрачати частки ринку. І повільно плисти до свого заходу. Якщо після війни Великобританія посідала друге місце з виробництва авто, то в 1966 р. вона перейшла вже на четверте.

У той же час уряд Великобританії думав як врятувати ключову для економіки галузь. Відомо, що необхідно скорочувати виробничі витрати. Як? Очевидний спосіб це ефект масштабу. Тому уряд почав підштовхувати підприємства до добровільних злиттів, створюючи з них найбільших виробників.

Містера Ягуара переконали об'єднатися з Брітіш Мотор Корпорейшн у 1966 році. Того ж року об'єднана компанія отримала назву Брітіш Мотор Холдінгс Лімітед.

Проте об'єднання не дало очікуваних результатів. Тому уряд вирішив ще більше укрупнити бізнес та організувати злиття двох раніше об'єднаних груп: Брітіш Мотор і Лейленд Мотор. Отже в 1968 р. був створений національний британський гігант Брітіш Лейленд.

Але це не допомогло. Гігант, за британськими масштабами, був лише четвертим у Європі й це не рахуючи Америку та Японію. Британія зібрала всі свої компанії в одну купу, але так і не отримала бажаного ефекту масштабу. Він буде завжди вищим у того хто більше.

Галузь гостро потребувала іншого вирішення проблеми. Марно воювати з противником його ж методами, особливо, якщо він у них сильніший. Але в якому саме рішенні? Ніхто цього не знав.

У 1975 році "гіганта", а точніше, колоса на глиняних ногах, після невдалих спроб зробити ефективним, довелося націоналізувати. Після націоналізації справи трохи покращали. Проте у відродження галузі ніхто особливо не вірив.

Jaguar на момент націоналізації вже був збитковим підрозділом у групі. На погіршення фінансового стану вплинула низка факторів. Насамперед, це завоювання німецькими компаніями сегменту люксових авто. Усе це посилювало конкуренцію у сегменті та призвело до того, що Jaguar став повністю неконкурентним німцям. Ні за якістю, ні за продуктивністю.

Через жорстку конкуренцію, автомобілі Jaguar вироблялися на застарілому устаткуванні з неякісних компонентів, що ще більше посилювало продаж і фінансове становище компанії. Містер Ягуар, ймовірно зневірившись, відійшов від управління своїм дітищем ще до націоналізації — у 1972-му.

Другою причиною була нафтова криза 1973 року. Тоді ембарго арабських країн на постачання нафти до західних країн призвело до різкого стрибка цін на пальне. І звичайно, це призвело до падіння попиту на такі ненажерливі автомобілі, як ягуари.

До 1980 року у виробництві Ягуарів хотіли поставити крапку. Коли управління Jaguar взяв до рук Джон Еган, йому дали 6 місяців випробувального терміну. Упродовж цього терміну він мав зробити компанію або прибутковою, або її закривали. Насамперед він взявся за відновлення зіпсованої репутації бренду та пошук способів збільшення продуктивності.

За три роки управління він знову зробив компанію прибутковою. У 1983 році компанія отримала 50 млн прибутку порівняно з 500 млн збитків у 1980. Після цього, уряд зміг виставити цю компанію на продаж у 1984! Хоча після приватизації, уряд продовжував володіти золотою акцією компанії до 1989 року, після чого вирішивши повністю продати свою частку компанії Ford.

Ford заплатив за Jaguar 2,5 млрд дол. По суті, єдине, що купив Форд — це бренд. Компанія Ягуар переживала не найкращі свої часи. Так, незважаючи на те, що за державного володіння компанії вдалося нарешті отримати прибуток, проте багато проблем залишилося. Погана якість, лише дві моделі автомобілів і погано продумані плани розвитку спортивного авто F-type. Єдине, що залишилося від Jaguar, — це гучне ім'я з великого минулого компанії.

Перший керівник Jaguar, призначений компанією Форд, Білл Гейден так охарактеризував своє дітище: "Це жахлива компанія, що робить жахливі автомобілі". Але найвідомішими його словами була характеристика заводу Jaguar: "Єдиний завод, який я колись бачив і який був гірший, ніж завод Ягуар у Браунс-Лейні, це фабрика Горьківського автомобільного заводу (ГАЗ)".

До речі, за умовами угоди радянського керівництва та компанією Форд на фабриці Горьківського заводу в 1929 році було налагоджено роботу з виробництва автомобілів Форд. Найперша ж версія автомобіля ГАЗ — це була ліцензійна копія автомобіля Форд. Так ось, Білл одного разу був із візитом у ГАЗі та враження від побаченого в нього залишилися не дуже. Й уявіть, що він побачив на фабриці Ягуар, якщо він зробив таке порівняння?

На ринку також почали з'являтися конкуренти. Японці, маючи своє автомобільне виробництво, почали опановувати виробництво елітних авто. Хонда створило Акуру, Ніссан — Інфініті, Тойота — Лексус. На такому вузькому ринку, де й так мало місця, його стало ще менше.

Це був дуже тяжкий час. Обсяги продажів впали із 40 тис. авто в 1988 до 20 тис. у 1992 р. Компанія щодня зазнавала збитків на 1 млн дол!

Незважаючи на те, що в 90-ті компанія під хорошим керівництвом змогла зростати, розвиватися і почала нарешті випускати якісні авто, однак вона так і не стала прибутковою. Постійні збитки і необхідність великих фінансових вливань поставили компанію Ford перед необхідністю продажу Jaguar.

Зрештою, компанію викупила індійська компанія Тата Моторс, яка заплатила за дві компанії Jaguar і Ленд Ровер — 2,3 млрд дол. Для Форда це означало, що вони продали Jaguar удвічі дешевше, ніж купили, тобто на збиток.

Першоджерело.