Ювілей "Срібних стріл": найвідомішим спортивним Mercedes виповнюється 90 років (фото)

У ці дні свій 90-річний ювілей святкують знамениті "Срібні стріли". Саме таке прізвисько отримали сріблясті гоночні Mercedes, які здобули десятки гучних перемог і випередили свій час — навіть зараз вінтажні авто вражають своїми характеристиками. Історію їхньої появи розповіли на офіційному сайті німецького автовиробника.

Mercedes-Benz доволі успішно брав участь у перегонах з початку ХХ ст. і авто заводської команди фарбували в білий колір. Проте все змінилося за одну-єдину ніч з 2 на 3 червня 1934 року.

Тоді у новостворених перегонах класу "Формула" запровадили суворі правила і одним із пунктів встановлювався ліміт максимальної маси автомобіля — не більше 750 кг. Mercedes-Benz підготував до нового сезону надпотужні 354-сильні боліди W25, здатні розвивати 280 км/год.

Однак за день до дебютного Гран-прі Німеччини на автодромі Нюрбургринг виявилося, що авто важать 751 кг. І тоді директор заводської команди Альфред Нойбауер наказав за ніч здерти з них усю білу фарбу, щоб зменшити їхню вагу. Вранці на старті перегонів Mercedes W25 стали сріблястими, адже були виготовлені з алюмінію.

Гонщик Mercedes Манфред фон Браухіч впевнено виграв перегони і дуже швидко нові боліди в пресі назвали "Срібними стрілами". У Mercedes вирішили зберегти щасливий колір.

У 1935 році Рудольф Караччіола на сріблястому Mercedes W25 виграв перший чемпіонат класу "Формула". Два роки по тому він повторив своє досягнення за кермом ще швидшого Mercedes W125.

Новий болід був справжнім монстром із 5,6-літровою компресорною "вісімкою" потужністю 595 сил. Він розвивав 320 км/год і витрачав 160 л бензиново-етанолового пального на 100 км. А спеціально модернізований Mercedes W125 Rekord встановив світовий рекорд швидкості на автобані — 432 км/год. Тобто авто 1937 року було швидшим за сучасні Bugatti Chiron і Veyron.

Звісно, подібні боліди були дуже небезпечними, а тому з 1938 року об'єм їхніх двигунів обмежили на 3,0 л. Це змусило створити нову "Срібну стрілу" — Mercedes W154 із 425-сильним V12 та покращеною аеродинамікою. Він розвивав 309 км/год і приніс Рудольфу Караччіолі третє чемпіонство.

Друга світова війна перервала переможну ходу "Срібних стріл". Гоночну програму Mercedes вдалося відновити лише на початку 50-х, створивши сімейство авто з інжекторними двигунами, які домінували в різних змаганнях.

Спочатку Германн Ланг і Фріц Райс на Mercedes 300 SL у 1953 році виграли 24-годинні перегони в Ле-Мані. Потім аргентинець Хуан-Мануель Фанджіо на 300-сильному боліді Mercedes W196 двічі (у 1954 і 1955 роках) ставав чемпіоном "Формули-1". Насамкінець британець Стерлінг Мосс переміг у 1600-кілометрових перегонах Mille Miglia в Італії на Mercedes 300 SLR.

Однак страшна аварія ще одного Mercedes 300 SLR у Ле-Мані в 1955 році, в якій загинуло 80 осіб, змусила німецького автовиробника залишити перегони.

Повернення "Срібних стріл" відбулося аж у 1989 році і воно стало тріумфальним: спортпрототипи Sauber-Mercedes С9 виграли 16 із 18 перегонів у чемпіонаті FIA GT, серед яких — і Ле-Ман. До речі, саме на цих авто починав свою кар'єру молодий Міхаель Шумахер.

А у 1998 році "Срібні стріли" повернулися і у "Формулу-1". Спершу два чемпіонства здобув Міка Хаккінен на сріблястому McLaren-Mercedes, а у ХХІ сторіччі в перегонах стала домінувати відроджена заводська команда Mercedes GP. Саме за кермом "Срібних стріл" здобув усі сім своїх чемпіонських титулів Льюїс Гамільтон.

До речі, цього року свій 45-річний ювілей відзначає Mercedes-Benz G-Class.

Також Фокус розповідав, що марка MG святкує 100-річчя.