Розділи
Матеріали

Лесі Українці — 150: цікаві факти з життя класика української літератури

Фото: Відкриті джерела | Леся Українка в юності

Цю тендітну жінку сам Іван Франко назвав "єдиним чоловіком у всій літературній Україні".

25 лютого виповнюється 150 років від дня народження української поетеси, письменниці, перекладачки Лесі Українки. Фокус відібрав цікаві факти з життя класика української літератури.

Поцілована Богом

Лариса Косач народилася 25 лютого 1871 року в родині нащадків козацької старшини. Її мати, Ольга Драгоманова-Косач була відомою українською письменницею (псевдонім Олена Пчілка), яка брала активну участь у жіночому русі та видавала альманах "Перший вінок". Батько майбутньої поетеси — Петро Косач — юрист, громадський діяч, чиновник, який займав високі пости. Він дуже любив мистецтво, зокрема літературу та живопис, а в його будинку часто збиралися письменники і художники на творчі вечори.

Ольга Драгоманова-Косач, мати поетеси
Петро Косач, батько Лесі Українки
Леся Українка

Дівчинка перейняла від батьків любов до мистецтва і тягу до знань. У неї рано проявився музичний талант: Леся співала і грала на фортепіано. І якби не хвороба, яка ще в дитинстві прикувала її до ліжка, то, можливо, стала б знаменитим композитором.

Фортепіано Лесі Українки в будинку-музеї у селі Колодяжне
Фото: pm-lntu.lutsk.ua

Фортепіано, на якому грала в дитинстві Леся Українка, зараз знаходиться в музеї села Колодяжне Ковельського району Волинської області.

В 4 роки Леся навчилася читати, а свій перший вірш "Надія" написала в 9 років. Вважається, що натхнення прийшло до маленької поетеси біля вʼїзної вежі у замку Любарта в Луцьку — під ясенем, який тепер в народі називають Лесиним. На жаль, минулого року буря зламала це 200-річне дерево.

Лесин ясен повалила буря — репортаж

"30-річна війна"

19 січня 1881 року Леся сильно застудилася. Дівчинка вирушила на річку Стир — дивитися, як освячують водохресну воду. На льоду зібралося багато людей, поверх нього почала набиратися вода. Валянки, в яких була дівчинка, промокли, у неї сильно змерзли ноги. Після цього випадку болі в ногах не припинялися, і були настільки сильними, що Леся — терпляча і мужня дівчинка — плакала. Від гострого ревматизму її лікували за допомогою мазей та ванн, після цього болі на кілька років відступили. Однак, на думку фахівців, саме тоді у неї Й почався туберкульоз, боротьбу з яким Леся назвала "30-річною війною".

Офіційно туберкульоз кісток у Лесі діагностували влітку 1883 року. У 10 років дівчинці зробили операцію з видалення уражених хворобою кісток, обидві її руки і права нога виявилися в гіпсі. Після операції хвороба перейшла на легені, а потім — на нирки.

З 1884 року дівчина починає активно писати вірші, взявши творчий псевдонім Українка. Його вона "позичила" у рідного дядька — Михайла Драгоманова, який підписував свої публіцистичні твори як "Українець". Що стосується імені Леся, то ще в дитинстві в сімʼї дівчинку називали саме так, а не повним імʼям Лариса.

Перша збірка віршів Лесі Українки "На крилах пісень" виходить у Львові в 1893 році. Публіка і критики прихильно зустріли дебют, і молода поетеса стала популярною. У 1899 році виходить ще одна книга — "Думи та мрії". Вірші справили враження на Івана Франка, який напівжартома-напівсерйозно назвав Лесю Українку "єдиним чоловіком у всій літературній Україні".

Єдина любов

Головною любовʼю всього життя дослідники творчості Лесі Українки називають білоруського революціонера Сергія Мержинського. З ним вона познайомилася, коли в 26 років приїхала до Ялти, щоб трохи подихати морським повітрям, яке полегшувало її стан. З тією ж метою туди прибув і Мержинський, який хворів на туберкульоз легенів. Він був видатним представником білоруської соціал-демократичної течії та відповідав за звʼязок між Києвом та Мінськом. Завдяки спільним поглядам молоді люди і подружилися.

Стан Мержинського погіршувався, і у 1901 році, всупереч волі батьків і громадським нормам, Леся поїхала в Мінськ, щоб доглядати за вже важко хворим коханим. Два місяці вона не відходила від його ліжка.

Почуття не були взаємними, Сергій Мержинський любив іншу і, навіть вмираючи на руках у Лесі, попросив написати прощального листа тій жінці, Вірі Крижановській, засланій у Вологду, і подбати про неї. Втім, думки дослідників з цього приводу розходяться. Деякі історики вважають, що Мержинський не просив поетесу писати його коханій.

Леся Українка і Сергій Мержинський

Біля ліжка вмираючого Мержинського Леся Українка написала свою геніальну "Одержиму". У листі Івану Франку вона пізніше скаже: "Зізнаюсь, що я писала в таку ніч, після якої довго буду жити, якщо вже тоді живою залишилась. І писала, навіть не вичерпавши скорботи, а в самому її апогеї. Якби мене хтось спитав, як я з усього цього вийшла живою, я б могла відповісти: "Я з цього створила драму…"

Леся Українка і Сергій Мержинський
Фото: Відкриті джерела

Після смерті Мержинського 3 березня 1901 року Леся шість років носила траур. До її творчого доробку додалися 20 драматичних творів, а також безліч віршів, наповнених драматизмом та болем.

Леся Українка і Ольга Кобилянська

Особливий інтерес у істориків і літературознавців викликали відносини Лесі Українки та письменниці Ольги Кобилянської.

Відразу після смерті Мержинського поетеса написала лист подрузі, письменниці Ользі Кобилянській, з проханням приїхати до Ольги в Чернівці. Переживаючи горе, вона шукала, куди б втекти, а в Кобилянській бачила саме ту споріднену душу, яка допомогла б їй.

У квітні 1901 року Леся і Ольга стали сусідками і дуже зблизилися. "Хтось біленький і хтось чорненький", ласкаво писала Леся.

Дружба була одночасно і своєрідною терапією. "Вони розуміли одна одну з півслова, вони розуміли себе у мовчанні, як згадує про це сама Леся Українка. Вони довіряли одна одній свої найпотаємніші творчі плани. Вони стояли набагато вище свого оточення і тому одночасно відчували себе самотніми", — пояснює літературознавець Тамара Гундорова.

Ольга Кобилянська і Леся Українка
Фото: Відкриті джерела

Оксана Забужко, яка багато часу присвятила вивченню творчості і життя Лесі Українки, підкреслила, що пестливо-зменшувальний тип спілкування був характерним для родини Косачів, і Леся перенесла ці моменти в переписку з Кобилянською, щоб зробити це спілкування максимально близьким і домашнім.

"Це не лесбійський сексуальний дискурс, це дискурс класично сімейний, "домашній", сестринський… і автентично український", — пояснює письменниця, підмічаючи, що подруги так ніколи і не перейшли на "ти".

Єдиний чоловік

У 36 років Леся Українка знайомиться з юристом за фахом і фольклористом за покликанням Климентом Квіткою. Майбутній чоловік був молодший за Лесю на девʼять років і також хворів туберкульозом. Загальна біль зблизила молодих людей. До того ж, Леся Українка говорила, що її релігія — це релігія жертвування. Їй необхідно було про когось піклуватися.

Климент збирав народні пісні і навіть видав збірку пісень, які співала його кохана.

Климент Квітка — чоловік Лесі Українки
Фото: Відкриті джерела

Родині поетеси майбутній зять не сподобався, вибір дочки сприйняли "в штики". Та, зі свого боку, відмовилася від фінансової підтримки рідних. З роками батьки змушені були змиритися з рішенням Лесі, однак мати наполягала на тому, щоб пара уклала церковний шлюб. 7 серпня 1907-го року Леся і Климент повінчалися в маленькій церковці на околиці Києва. Після церемонії вона написала матері: "Слава Богу, все закінчилося".

Дружина поетеса ніжно називала Кльонем. Вони зуміли зберегти в шлюбі повагу і взаєморозуміння, хоча їх життя легким не можна було назвати. Літературна діяльність не приносила Лесі грошей, а Климент намагався знайти високооплачуванішу роботу, переїжджаючи з одного місця на інше. Гроші сімʼї були потрібні — стан поетеси погіршувався. Ще за кілька років до смерті вона практично не виходила з дому: важко було не те що встати, а навіть самостійно зачесатися. Щоб хоч якось прожити і відбитися від кредиторів, чоловік продавав домашні речі.

І все ж у житті Лесі Українки до останнього моменту було присутня творчість. У Грузії, куди переїхало подружжя, поетеса всього за 10 днів написала легендарну "Лiсова пiсню".

Незважаючи на всі труднощі, Климент подарував Лесі спокій та відчуття того, що їй нарешті є на кого спертися. Він залишався з нею до останніх хвилин її життя.

Після смерті дружини Климент прожив ще 40 років. До речі, саме завдяки його турботі ми можемо сьогодні почути голос Лесі Українки.

Імовірний запис голосу Лесі Українки, зроблений Климентом Квіткою

Очі кольору неба

В останні роки життя очі Лесі Українки змінили колір: з темно-сірих вони стали насичено блакитними, ніби неземними — що дуже дивувало оточення. Про це згадувала мати поетеси Олена Пчілка, яка була з дочкою до останніх хвилин її життя, а також писала сестра Лесі — Ісидора Косач-Борисова.

Леся Українка — в молодості та наприкінці життя
Фото: pm-lntu.lutsk.ua

Леся Українка померла 1 серпня 1913 року в Грузії, у віці 42 років. Поховали поетесу в Києві на Байковому кладовищі. Труну з її тілом несли шість жінок.

Похорон Лесі Українки в Києві
Фото: Радіо Свобода
Могила Лесі Українки на Байковому кладовищі в Києві
Фото: Відкриті джерела

У 2017 році могилу Лесі Українки осквернив вандал, вкравши з памʼятника бронзові гірлянди. Поліція затримала підозрюваного в крадіжці. Ним виявився раніше судимий за наркотики 38-річний киянин, який живе біля Байкового кладовища.

Сьогодні жоден з нащадків Лесі не живе на території України. Її внучаті племінники давно за кордоном. У Швейцарії живе Роберто Гааб — онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської, а в США живе Ольга Лютон-Петрова — внучка Лесиної сестри Ісидори Косач-Борисової.

Іспанський письменник Хосе Андрес Альваро Окаріс до 150-річного ювілею поетеси випустив книгу "Леся Українка — душа України". А площа в Мадриді, на якій розташоване посольство України в Іспанії, названа іменем Лесі Українки. Там же з часом зʼявиться памʼятник українській поетесі.