Розділи
Матеріали

Ядерна загроза в попарті. Оригінали Енді Воргола й Такасіі Муракамі можна побачити в Києві

Костянтин Рильов
Виставка "Український і американський pop art" у галереї Vakulenko Art

У столиці відкрилася яскрава виставка "Американський і український pop art" із оригіналами класиків цього напряму. Кореспондент Фокусу побував на ній і ділиться своїми враженнями.

У Києві відкрилася грандіозна виставка "Український і американський pop art" у галереї Vakulenko Art, де роботи американських і японських майстрів яскраво поєднуються з полотнами українців. Із класиків попарту тут представлені полотна Енді Воргола (1928 – 1987) і Роя Ліхтенштейна (1923 – 1993). Серед традиційних попартівських об'єктів — медіа, гламуру, зірок, предметів ширвжитку — несподівано й дуже актуально пролунала тема ядерної загрози в роботах японця Текесі Муракамі й українця Романа Мініна.

Що стосується Воргола, Фокус багато про нього писав. Він із рекламного художника перекувався на батька американського релігійно-комерційного попарту, абсолютизувавши у вигляді попікон американські предмети ширвжитку. Мабуть, він не гребував і зворотним переходом — із попікони до реклами. На виставці є полотно Воргола з пляшкою французького бренді "La Grande Passion" (1884) зі смаком маракуї. Воргол майстерно зобразив пляшку бренді на передньому плані з квіткою маракуї на задньому — заодно рекламуючи новий тоді напій. Зелена пляшка, що відкидає фіолетову тінь на жовте тло ледве промальованої квітки, — дуже романтичне зображення, зроблене справді з великим художнім смаком (не тільки маракуї).

Енді Воргол "La Grande Passion" (1884)

Між свободою та пляшкою бренді

У Ліхтештейна був дещо інший шлях у попарт. Він спочатку захоплювався популярним у 1950-ті американським абстрактним експресіонізмом. Але його сина стали дражнити в школі через творчість тата: "Твій батько не вміє малювати й тому малює абстракції?!" Щоб довести протилежне, Рой зобразив для сина Міккі Мауса та Джорджа Вашингтона в стилістиці коміксів.

Потім художника осінило: це можна продавати як "суто американське мистецтво". Як писала потім про Роя критика: "Це принесло йому задоволення, він імітував не тільки самі комікси, а й газетний друк. Друзі-художники визнали це цікавим. І раптово Ліхтенштейн знайшов свій почерк: простий, здоровий, природний почерк, який насправді був "почерком шестирічних".

Рой тут у дусі коміксів зобразив пейзаж поміж двох колон, що точно повторює національний прапор України: в цьому випадку, це, найімовірніше, пісок і небо, у якому носиться чайка.

Ройтбурд Олександр, Енді Воргол (серія "Якщо в крані немає води", 2012) Рой Ліхтенштейн Liberte (1991)

Твір називається "Свобода" і зроблений 1991 року — можливо, це реально покликання до розвалу СРСР. Цікаво, що на нещодавній виставці Анатолія Криволапа на одному з полотен обігрувався подібний синьо-жовтий пейзаж — тільки з пшеницею замість піску, але пташка в небі теж була.

Між "Свободою" та пляшкою бренді — іронічний портрет Воргола пензля Олександра Ройтбурда (1961 – 2021) із циклу "Якщо в крані немає води" (2012), де він на євреїв перетворив бітлів, Тараса Шевченка, Льва Толстого, братів Кличків.

Ядерний попарт і трохи гламуру

Попарт включає в себе медіа та якісь знакові новини — зокрема ті, що несуть небезпеку. На виставці є два твори, які несуть у собі заряд тривоги від загрози ядерної війни або атомної катастрофи, що зараз найактуальніше у світлі російсько-української війни.

Інсталяція Романа Мініна "Мирний атом" (2015) показує, як якесь червоно-жовте колесо крутиться від ядерних вибухів. "У роботі зашифровані країни, у яких є ядерна зброя", — сказав доглядач експозиції.

Роман Мінін "Мирний атом" (2015)

У центрі колеса — дзеркало: мовляв, ядерна загроза — і про нас теж.

У колі японця Текесі Муракамі A return from wandering ("Повернення з мандрівок", 2022) ми бачимо нібито веселенькі усміхнені квіти (до речі, вельми впізнавані у світі) на темному шорсткому тлі.

Текесі Муракамі "Повернення з мандрів" (2022)

Однак зблизька можна розібрати, що декоративне тло розпадається на безліч черепів.

Текесі Муракамі "Повернення з мандрів", 2022 (черепи, фрагмент)

Це алюзія художника на трагедії Хіросіми та Нагасакі, а також на сучасне ядерне протистояння держав.

Саша Чічкан, донька легендарного українського художника-"мавполюба", давно відома своїми колажами, де з обрізків гламурних видань вона створює ефектні портрети зірок, — кажуть, на один такий колаж іде кілька тисяч шматочків.

Саша Чічкан "Лана Дель Рей" 2013

На цій виставці — колаж "Лана Дель Рей" (2013). Дивує тонкість роботи. Якщо, як і твір Такеші, роздивлятися колаж Чічкан уважно, вражає складна структура фрагментів. Ось такий вигляд, наприклад, має око американської поп-зірки.

Саша Чічкан "Лана Дель Рей", 2013 (око, фрагмент)

А так — губи співачки, що складаються з десятків обрізків.

Саша — скрупульозна майстриня!