У Казахстані відключили Інтернет: чи може подібне статися в Україні

На тлі посилення протестів у Казахстані влада почала блокувати популярні месенджери, соцмережі, мобільний зв'язок, VPN-сервіси, а також доступ до Інтернету в кількох містах. Фокус розбирався, які методи використовує держава, щоб позбавити громадян зв'язку, і чи можуть люди, перебуваючи в таких умовах, продовжувати обмінюватися інформацією та отримувати її ззовні.

У Казахстані відключили Інтернет: які соцмережі не працюють

Як повідомляло ІА "Інтерфакс-Казахстан" (наразі до сайту ЗМІ немає доступу), 5 січня 2022 року в містах Алмати та Нур-Султан не працювали Інтернет та мобільний зв'язок. Агентство зазначало, що на неможливість зв'язатися із родичами та друзями скаржилися казахстанці, які перебувають за кордоном. Проте телеграм-канал сервісу GlobalCheck, що займається дослідженням блокувань Інтернету в Казахстані та країнах СНД, повідомив, що з 5 січня Мережа не працювала по всій країні, а не тільки у двох названих містах. Видання CNews уточнило, які саме сервіси "лежали": WhatsApp, Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

"Влада почала блокувати веб-версію Telegram і намагатися блокувати сам месенджер у всій країні. Раніше блокування торкалося тільки Алмати. Почалася боротьба з VPN також у всій країні. Зокрема, блокується протокол OpenVPN", — йшлося у повідомленні GlobalCheck.

Те саме стосувалося і мобільного зв'язку.

"Таку картину бачить кожен, хто робить пошук мережі в Алмати. Радіо-інтерфейси операторів не приймають підключення клієнтів", — зазначили у GlobalCheck.

Підсумки блокувань Інтернету в Казахстані 5 січня, згідно з даними GlobalCheck

• практично повне відключення Інтернету тривало понад 5 годин — з 11:15 до 16:45 UTC,
• Інтернет працював у деяких невеликих операторів, до яких з якихось причин не додзвонилися спецслужби,
• зараз Казахтелеком увімкнув Інтернет у деяких регіонах, однак у частині регіонів, як і раніше, не працює ні дротовий, ні мобільний Інтернет.
• в Алмати, як і раніше, відключено весь мобільний Інтернет,
• незважаючи на блокування, стільникові мережі іноді дозволяють підключатися до роумінгових SIM-карт. Оператори не обмежують на них Інтернет, зокрема не застосовуються блокування влади, тому що трафік тунелюється до домашньої мережі.
• "Теле2", на відміну від інших операторів, іноді приймає підключення до мережі і дає доступ в Інтернет навіть в Алмати.

Як держава може блокувати доступ до Інтернету

У коментарі Фокусу експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун зазначив, що тотальне блокування Інтернету можливе за кількох умов:

• монополізація можливостей обміну міжнародним трафіком;
• перебільшена роль держави (як у РФ, Білорусі),
• монопольний контроль держави за інтернет-галузою

У Казахстані такими монополістами є "Казахтелеком" та "Транстелеком", які надають послуги широкосмугового інтернет-доступу, інтерактивного телебачення, стільникового зв'язку, місцевого та далекого телефонного зв'язку. Обмежити доступ в Інтернет компанії могли за допомогою технології Deep Packet Inspection (система глибокого моніторингу аналізу трафіку, DPI) та спеціального обладнання, вважає фахівець.

DPI-система здатна розпізнати трафік, що виходить і входить через певний сервіс (наприклад, месенджер), за декількома "особливостями" — вмістом пакетів даних, частоті конкретних символів, довжині пакетів, певним протоколам, а у випадку з VPN-сервісами — по DNS та IP-адрес. Таким чином система може не тільки відрізнити, умовно кажучи, трафік Telegram від трафіку WhatsApp, але й розпізнати його в загальному потоці всіх даних, що входять і виходять через Інтернет, а потім вже заблокувати або уповільнити роботу месенджерів, онлайн-ЗМІ, великих соцмереж, VPN- сервісів.

"Обладнання коштує дуже дорого — мільйони доларів, але тоталітарні режими не скупляться і активно його закуповують, наприклад, в Ізраїлі. Я точно знаю, що ці системи використовують у РФ, Білорусі, Казахстані", — коментує Корсун.

Андрій Баранович, фахівець з кібербезпеки, не виключає можливості фільтрації трафіку, однак у коментарі Фокусу зазначає, що влада Казахстану могла зважитися і на радикальніші заходи.

"В країні "лежала" банківська система, не працювали касові апарати в магазинах, напевно, не працювали й інші технологічні системи, крім банківської, абияк працювали внутрішні дзвінки. Я думаю, що тут йдеться вже не про фільтрацію трафіку, а, можливо, про відключення обладнання у тих місцях, де комутуються міжнародні інтернет-системи”, — пояснив Андрій.

Достовірно невідомо, чи було відключено комунікаційне обладнання, проте фахівець каже, що це цілком можливо, тому що в Казахстані гіперцентралізований Інтернет та всього 160 автономних систем (автономна система — група мереж під єдиним управлінням. Це може бути великий банк або місцевий провайдер, – ред.). Стільки ж автономних систем і в Естонії, яка в багато разів менша за Казахстан. Для порівняння — в Україні таких систем тисячі, а отже, й у рази більше каналів зв'язку.

Чим загрожує блокування Інтернету в країні і чи можливо його обійти

Блокування Інтернету в Казахстані здатне викликати нову хвилю протестів, упевнений Баранович. Люди практично позбавлені не просто засобів комунікації, а й роботи.

Більше того, блокуючи революціонерам доступ до каналів зв'язку, влада блокує його і для своїх прихильників також, зазначає Корсун.

"Можливо, в Казахстані силовики користуються спецсистемами, каналами урядового зв'язку, а "в полі" їх дії координуються за допомогою радіостанцій із широким радіусом дії. Також координація може здійснюватися завдяки дротовій телефонії", — розмірковує Костянтин.

Обмінюватися інформацією за допомогою таких каналів зв'язку, як радіо та дротова телефонія, можуть і революціонери. Баранович каже, що існують і месенджери, які працюють без Інтернету: наприклад, FireChat, який організовує мережу з непідключених пристроїв.

Альтернативою міг би стати і супутниковий Інтернет, але навряд чи в таких країнах, як Казахстан, Білорусь, РФ користувачам дозволили б до нього підключитися, та й обладнання з послугою коштують поки дуже дорого і доступні не повсюдно.

За словами Корсуна, саморобний VPN-сервіс революціонерам та опозиції нічим не допоможе, тому що спецслужбам завиграшки визначити, на яку IP-адресу надходить і виходить трафік та заблокувати його.

Децентралізована мережа Peer-to-Peer теж не панацея, тому що для її роботи потрібен стабільний доступ до Інтернету, а в Казахстані з цим великі проблеми.

"Коли включать Інтернет у Казахстані — невідомо, але без нього там довго не витримають. Владі все одно доведеться його увімкнути, можливо, з жорсткою фільтрацією", — робить висновок Андрій Баранович.

На момент підготовки статті сервіс GlobalCheck повідомив, що "Казахтелеком" увімкнув дротовий Інтернет у всіх регіонах, крім Алмати.

Чи можливі блокування Інтернету та стільникового зв'язку в Україні?

На щастя, у нас у країні диверсифіковані точки обміну міжнародним трафіком — і їх сотні, на відміну від Казахстану та Білорусі, де Інтернет заходить та виходить практично через одну точку, яка повністю контролюється державою.

"Якщо в країні не розвинені демократичні інститути, немає громадського контролю над тим, що робить влада, якщо, як у Казахстані, існує домовленість "ви нам дешевий газ, а ми закриватимемо очі на корупцію", то держава потихеньку монополізує цілі галузі, зокрема й Інтернет. І в результаті громадяни країни стикаються з такими наслідками", — каже Костянтин Корсун.

В Україні пропонували розробити так звані "білі" та "чорні" списки сайтів. створивши робочу групу при РНБО за участю великих провайдерів та представників ІнАУ, про що Фокус докладно писав у матеріалі "Тотальна цензура. Навіщо Україні реєстр заборонених сайтів і чим він небезпечний". Однак цей задум поки що не реалізований. Як вважає Корсун, причиною цього є опозиційні сили, контроль з боку громадських організацій, вплив на користувачів лідерів думок.

Українці більш ревно ставляться до захисту своїх прав і свобод, ніж громадяни сусідніх держав, вважає експерт, і це важлива причина неможливості блокувань сайтів "за списками" в Україні (хоча, за рішенням суду в поодиноких випадках здійснена).

Щодо стільникового зв'язку, то його в нашій країні контролюють спецслужби.

Костянтин Корсун нагадує, що, згідно із Законом України "Про телекомунікації", абсолютно всі оператори мають у своєму розпорядженні так звані "чорні скриньки" — обладнання, що надає СБУ віддалений доступ до всього мобільного трафіку. Більше того, співробітники спецслужб, починаючи з середини січня 2021 року, отримали автономний доступ до мобільних мереж без участі операторів, про що заявив заступник голови комітету ВР з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко. Чиновник не уточнив, які саме дані відслідковує СБУ та чи прослуховуються абоненти, але сказав, що запис розмови "може зберігатися за рішенням суду за конкретним номером".

"Тоді оператор поміщає трафік певного номера "у коробочку". А весь трафік не має сенсу писати", — пояснив Федієнко.

Не виключена і можливість перехоплення мобільного трафіку за допомогою обладнання, що подає сильніший сигнал, ніж вежі стільникового зв'язку, що оточують його. Телефон користувача, викликаючи якогось абонента, або відправляючи повідомлення, автоматично підключиться до тієї вежі, чий сигнал потужніший, і силовики отримають важіль контролю, каже Корсун. Подібним чином, за допомогою спецобладнання сигнали стільникового зв'язку можна буде просто глушити.