Виробництво автомобілів у Росії під загрозою через брак чипів: що відбувається
Російські заводи зупиняються і чиновники жертвують безпекою людей заради порятунку показників виробництва.
Через міжнародні санкції підприємства з виробництва автомобілів у Росії зіткнулися з жорстким дефіцитом електроніки. Сайт "Вісті" розповів про наслідки, посилаючись на експертів галузі.
На третій день після початку вторгнення РФ в Україну російський завод "АвтоВАЗ" зупинив виробництво через відсутність необхідних деталей для комплектування, в березні про простій оголосили фабрики в Іжевську та Тольятті. Як пише "Інтерфакс", з 30 квітня по 11 травня "АвтоВАЗ" оголосив про корпоративну відпустку, яка затяглася до 13 травня через брак запчастин. Проблеми також виникли на заводах іноземних виробників, таких як Renault, Hyundai та Nissan.
Як передає видання "За кермом", за даними Росстату, з січня до квітня в Росії зібрали 264 тис. легкових автомобілів, що на 47,4% менше, проти аналогічного періоду минулого року. Найсильніше показники просіли у квітні — лише 20 тис. нових машин, тобто на 15,6% менше.
Варто нагадати, що 24 лютого президент США Джо Байден заборонив постачання до Росії будь-яких чипів, вироблених за американськими технологіями. Як зазначає журнал Fortune, у США зосереджено порівняно невелике виробництво напівпровідників, але країна є світовим лідером із проєктування мікроелектроніки, а її компаніям належить величезна кількість патентів у цій галузі. Через це багато закордонних виробників залежать від інтелектуальної власності американців, розробляючи свої мікросхеми, зокрема Китай.
Експерт з автопрому Сергій Бургазлієв зазначив, що Росії для виробництва автомобілів насамперед не вистачає саме складної електроніки: чипів, оптики, лідарів, радарів, парктроніки. Компоненти початкового чи середнього рівня російські заводи можуть виробляти, але цього замало для сучасних машин.
"У нас немає компонентної бази. Системи мультимедіа, управління кліматом, активної та пасивної безпеки. ABS ESP, подушки безпеки. Це можна освоїти, але це вимагатиме досить серйозних зусиль", — зазначив він.
Головний редактор журналу "За кермом" Максим Кадаков у своєму коментарі звернув увагу, що "АвтоВАЗ" залежить від закордонних деталей, які займають до 20% виробництва. За його словами, за такого дефіциту підприємство зможе випускати лише "Ниви", та й то доведеться відмовитися від антиблокувальної системи (ABS), мультимедіа, подушок безпеки та інших вже звичних технологій.
На тлі таких проблем уряд Росії 13 травня опублікував постанову, згідно з якою виробники можуть випускати автомобілі за спрощеними стандартами, якщо вони не мають доступу до електронних деталей для комплектування. Зокрема, заводу дозволили відмовитися від ABS, ESP (ESP — системи контролю стійкості автомобіля), подушок безпеки та переднатягувачів ременів безпеки. Спрощуються також вимоги до системи екстреного оповіщення "ЕРА-ГЛОНАСС" — у разі аварії вона може спрацьовувати не автоматично, а після натискання кнопки вручну. Відповідно до рішення Уряду РФ, такі поблажки діятимуть до лютого 2023 року.
"Це однозначно підтримати неможливо як з огляду екології, так і з огляду активної та пасивної безпеки", — прокоментував Сергій Бургазлієв "ВІстям".
Тим часом "АвтоВАЗ" готує до випуску спрощені моделі автомобілів, позбавлені електронних систем. Цього літа підприємство планує збільшити щомісячне виробництво до 30 тисяч одиниць. Першу партію "спеціальних" Lada Granta планують зняти з конвеєра до кінця червня. Випуск стандартних моделей залежатиме від наявності запчастин.
17 травня глава Мінпромторгу РФ Денис Мантуров заявив, що в межах імпортозаміщення автозаводи використовуватимуть "уніфіковані електронні компоненти". За його словами, нові деталі мають збільшити взаємозамінність та серійний випуск машин.
Раніше писали, що Росії знадобиться 15 років на імпортозаміщення електроніки. Поки в країні немає обладнання для виробництва сучасних напівпровідникових мікросхем.
Писали також, що дефіцит електроніки торкнувся й оборонпрому Росії: в російській військовій техніці знайшли чипи з імпортних холодильників та інших побутових пристроїв. Як наслідок, бойові машини слабше захищені від небезпечних бойових умов та систем радіоелектронної боротьби.