Повітряна куля для розвідки. Навіщо Китай застосовує технології часів Другої світової

Минулого тижня над територією США пролетіла повітряна куля, запущена військовими Китаю. Реакцією стала заява американських офіційних осіб про те, що цей аеростат може збирати розвіддані та передавати інформацію на китайські супутники, а вже із супутників дані надійдуть до командного центру китайської армії. Хоча незрозуміло, яку саме інформацію зібрала куля, що в результаті була збита 4 лютого, експерти кажуть, що подібні пристрої, що баражують на великих висотах, мають низку переваг перед супутниками та безпілотниками — або, принаймні, здатні розширити можливості розвідки, спостереження та рекогностування, повідомляє defensenews.com.

Чому повітряна куля краща за супутника-шпигуна

На думку представника Міноборони США, який дав коментар журналістам 2 лютого, повітряна куля, яка опинилася в небі над Північною Америкою, навряд чи зібрала якісь важливі відомості, які раніше не були б відомі китайським військовим, враховуючи те, що розвідники з КНР, імовірно, давно використовують супутники на низькій навколоземній орбіті, щоб шпигувати за США й іншими країнами.

Але деякі експерти вважають, що аеростати мають переваги, порівняно із супутниками або дронами. У коментарі виданню c4isrnet.com Том Карако, директор проєкту протиракетної оборони Центру стратегічних і міжнародних досліджень, заявив, що стратостати перебувають ближче до землі, ніж супутники, а тому можуть перехоплювати повідомлення або електронні сигнали, які "не долітають" до орбітальних систем.

"Це може бути теплове інфрачервоне випромінювання або сигнальна розвідка. Одна з причин, через яку суборбітальна позиція має переваги, полягає в тому, що їй доступна та інформація, яку неможливо зловити, якщо пристрій перебуває в космосі", — сказав він.

Директор центру оборонних концепцій і технологій Гудзонського інституту Браян Кларк вважає, що повітряні кулі також забезпечують стійкіше покриття області, що цікавить, оскільки летить низько, відносно повільно та може змінити траєкторію, на відміну від супутників, які йдуть за чітко заданою траєкторію. Кулю несе потік повітря, але вона залишається маневреною, тому що нею можна керувати на відстані. Пристрої можуть зависати на одному місці протягом тривалого періоду часу.

Під час брифінгу, що відбувся 2 лютого, представник Міністерства оборони США заявив, що коли китайська повітряна куля була виявлена біля бази ВПС Мальмстрем у Монтані, де розташована одна з трьох ракетних шахт США, Пентагон "негайно вжив заходів", щоб не допустити збору секретної інформації. Яких саме заходів було вжито — неясно. Це може бути будь-що: від відключення сигнальних систем до переміщення винищувачів в ангари, пише ЗМІ. У результаті Міноборони ухвалило рішення збити повітряну кулю 4 лютого ракетою, випущеною з F-22.

За словами Кларка, коли працює супутник, на нього можна повністю покладатися, оскільки він невразливий (поки що реалії такі), проте куля може зависнути на кілька днів або навіть тижнів, і тоді варто вирішити, що робити далі, — припинити збір інформації, дозволити їй працювати й чекати, що буде далі. Варто зазначити, що Кларк є співавтором звіту, де розглядаються можливості для ВМС США щодо використання повітряних куль для своїх місій. Експерт додав, що події минулого тижня показують, на що здатні стратостати і яких збитків вони можуть завдати противнику.

Браян Кларк упевнений, що тепер вибухне дискусія щодо того, як повітряні кулі можна використовувати у військових операціях, і щодо того, чи мають США активніше інвестувати в цю технологію.

"Я думаю, що цей захід підвищить поінформованість щодо цієї технології, — сказав він. — Труднощі, з якими США стикаються у зв'язку з цим, є чудовим уроком того, як ми можемо використовувати це, можливо, проти Китаю".

Як використовують повітряні кулі в армії США

Пентагон уже давно використовує повітряні кулі під час проведення воєнних операцій. На початку 2000-х Міністерство оборони запустило над Іраком і Афганістаном прив'язні аеростати, оснащені корисним навантаженням для розвідки. Армія США також витратила майже $2,7 млрд на розробку надземної сенсорної системи для захисту від крилатих ракет Joint Land Attack (JLENS), де використовувалися прив'язні аеростати вагою 31 тис. кг, які використовуються для попередження про ракетний напад. Програму скасували у 2017 році після того, як один із аеростатів відірвався та полетів із Меріленду в Пенсільванію, викликавши перебої в подачі електроенергії, перш ніж був збитий над полем.

Минулого року видання Politico повідомляло, що бюджет Міністерства оборони на 2023 рік включав фінансування проєктів із виробництва повітряних куль і навіть був збільшений із $3,8 млн у 2021 фінансовому році до $27 млн ​​минулого року. Ця стаття витрат не включає фінансування секретних програм на кшталт Covert Long-Dwell Stratospheric Architecture, яка була впроваджена для виявлення діяльності щодо незаконного обігу наркотиків.

Байрон Каллан, експерт у галузі оборонної та аерокосмічної політики з Capital Alpha Partners, сказав C4ISRNET, що використання "стародавньої" технології Китаєм (відомо, що такими пристроями активно користувалися в ході Другої та навіть Першої світової війни, — ред.), імовірно, "приверне увагу Конгресу та Міністерства оборони, але неясно, чи призведе це до збільшення фінансування розробки стратостатів". Водночас він вважає, що новий виток китайської агресії може призвести до дебатів у ході обговорення бюджету навесні 2023 року, і законодавцям-республіканцям буде складніше виступати за скорочення видатків на оборону.

"Це може змінити тон дебатів про витрати в Сполучених Штатах, — сказав Каллан. — Партія республіканців навряд чи наполягатиме на скороченні витрат на оборону".