Інженери придумали плавучу електростанцію-неваляшку: чому це вигідно (відео)
Нова турбіна коштує дорожче звичайних, але може працювати навіть за дуже сильних поривів вітрів і не потребує частих ремонтів.
Інженери компанії Touchwind представили концепцію однолопатевої вітряної турбіни, яка плаває в морі та змінює нахил залежно від швидкості вітру, що значно спрощує виробництво електроенергії. Про це повідомляє Recharge News.
Більшість вітряних веж будують відносно недалеко від берега, щоб їх можна було прикріпити на дно, але подібна концепція вітряка-неваляшки дає змогу транспортувати турбіну на далеку відстань у глибоке море або океан. За словами розробників, виготовлення цієї величезної подвійної лопаті повинно коштувати приблизно на 30% дорожче, ніж трилопатеві конструкції, зате тут більш простий механізм обертання, швидкість складання і дешевизна експлуатації.
Там, де більшості стандартних турбін необхідно вимикатися за швидкості вітру вище 25 м/сек (90 км/год), ця турбіна розрахована на швидкості вітру понад 70 м/сек (або 252 км/год). Чим менше часу простою турбіни — тим більше продуктивних годин і більше енергії. Кожна така турбіна здатна виробляти 12 МВт енергії, і її також легко відбуксирувати на майданчик і прикріпити до заземлювального анкера та кабелю виведення електроенергії для встановлення.
Схема роботи турбіни відносно проста. Лопать кріпиться до щогли під невеликим кутом вгору. За низької швидкості вітру щогла нахиляється вгору, і лопать фактично утримується над водою за допомогою звисаючого буя. Але коли швидкість вітру посилюється і лопать починає швидко обертатися, вона розвиває підйомну силу, подібно до гвинта вертольота, і починає тягнути щоглу у вертикальне положення.
Отже, за високої швидкості вітру вітряк прилягає майже рівно до горизонту, що значно обмежує здатність вітру обертати його швидше. І коли це відбувається, буй підіймається з води, стаючи баластним вантажем, що перешкоджає підйому основної лопаті, допомагаючи зменшити навантаження на якорі морського дна. Як і багато інших плавучих конструкцій, вітряк не залежить від напрямку вітру, що набігає, і буде пасивно плавати, щоб завжди орієнтуватися в оптимальному напрямку.
Компанія Touchwind вже завершила виробництво прототипів як наземних, так і плавучих платформ у невеликих масштабах і починає розширювати випробування завдяки новим інвестиціям японської судноплавної компанії Mitsui OSK Lines.
Раніше Фокус розповідав, що інженери розробили новий тип плавучих вітряків. Ці вітряні платформи забезпечують ідеальний баланс між витратами на будівництво і складнощами в реалізації проєкту.