Перемога замість поразки: п'ять військових операцій, результат яких змінили б дрони (відео)

Безпілотні літальні апарати сильно вплинули на способи ведення бойових дій, що добре видно на прикладі війни в Україні. Видання Interesting Engineering припустило, як би сучасні дрони змінили результат великих історичних військових операцій, якби їх створили та навчилися застосовувати раніше.

Військові дрони існують уже досить давно, вперше їх розробили як цілі для пілотованої авіації, але згодом вони еволюціонували в повністю автономні та смертоносні бойові машини. Нині їх вважають вершиною бойових технологій, які скорочують втрати для союзних сил і дають їм багато стратегічних переваг. Найімовірніше, БПЛА б значно вплинули на конфлікти, які відбулися в минулому.

Interesting Engineering склало кілька сценаріїв, вибравши п'ять відомих операцій, проведених у 20 і 21 століттях. Автори зазначають, що більш ранні періоди розглядати немає сенсу, оскільки застосування дронів до появи танків, літаків, кулеметів і подібного озброєння мало б "нудні" результати. Вони також сфокусувалися на невеликих битвах, а не на великомасштабних.

Операція "Єрихон"

18 лютого 1944 року льотчики з різних Військово-повітряних сил Британської Співдружності атакували в'язницю Ам'єна у Франції, на той момент окуповану Німеччиною, щоб влаштувати велику втечу. План полягав у тому, щоб використовувати маневрові й універсальні винищувачі-бомбардувальники DeHavilland Mosquitoes для руйнування перешкод, які стоять на шляху ув'язнених.

Історично літаки підірвали стіни, кілька тюремних будівель і казарми охорони. Із 832 ув'язнених 102 загинули внаслідок бомбардування, 74 були поранені і 258 втекли, зокрема 79 членів Опору та політичних в'язнів; дві третини втікачів зрештою були спіймані — усе це значно знизило ефективність операції.

Замість цього дрони спостереження, такі як сучасний британський Watchkeeper WK450, могли б перед атакою зібрати розвіддані в режимі реального часу перед атакою. Користуючись отриманою інформацією, ударні дрони, як-от американський MQ-9 Reaper, завдали б точних ударів по стінах, будівлях і сторожових вежах, скоротивши супутню шкоду і смерті серед ув'язнених.

Участь БПЛА не обмежилася б одними ударами — розвідувальні дрони могли б відстежувати людей, які втекли, і якнайкраще спрямовувати до них союзні сили. Зокрема, безпілотники з теплобаченням стали б у нагоді для пошуку та порятунку втікачів, які ховаються від німецьких військ.

Операція "Джерело"

Під час Другої світової війни, 20-22 вересня 1943 року, союзники використовували надмалі підводні човни для ураження важкоозброєних німецьких військових кораблів "Тірпіц", "Шарнхорст" і "Лютцов", які базувалися в північній Норвегії та становили велику загрозу для морських конвоїв. Шість підводних човнів X-craft мали подолати на своєму шляху багато перешкод і засобів захисту противника, наприклад, міни та підводні мережі.

У результаті більша їх частина зазнала пошкоджень, загубилася або затонула разом із екіпажами під час бою, але дві субмарини дісталися до "Тірпіца" та заклали вибухівку під нього. Німецький корабель зазнав величезних пошкоджень і вийшов із ладу на кілька місяців.

На думку аналітиків, у цьому випадку дрони-розвідники майже напевно покращили б ефективність операції, направляючи війська в режимі реального часу. Водночас морські безпілотники могли б діяти під водою, наносячи небезпечні місця на карти або відстежуючи переміщення кораблів у зоні, де розташовані мережі.

Безпосередньо під час атаки союзникам також підійшли б ударні БПЛА або підводні дрони-камікадзе, як зараз робить Україна. Такий підхід запобіг би великим людським втратам союзних військ, зафіксованим під час справжньої операції.

Як приклад наводиться український підводний безпілотник "Марічка", який зараз активно розробляється для потоплення російських військових кораблів. Подібні торпеди з камерами й дистанційним управлінням могли б підібратися до німецьких суден і завдати ударів під водою. У цей час інші безпілотні апарати могли б відволікати військо Німеччини, оцінювати завдані збитки й евакуювати людей, якби це було потрібно.

Операція "Кіготь орла"

У квітні 1980 року США намагалися врятувати 52 американських заручників, захоплених у посольстві в Тегерані, що в Ірані. Ця операція стала однією з найпровальніших для Штатів, багато в чому через технічні проблеми.

Рятувальну місію згорнули після того, як через неполадки кілька вертольотів вийшли з ладу. Потім під час відходу, в місці, відомому як "Пустеля один", військово-транспортний гелікоптер RH-53D Sea Stallion врізався в транспортний літак, що призвело до пожежі та загибелі восьми американських військовослужбовців. Ще кілька Sea Stallion довелося кинути — їх захопили іранські війська.

Можна припустити, що в цій операції армія США отримала б багато переваг, якби вона тоді мала можливості сучасних дронів: розвідку, координацію та оперативність. Наприклад, БПЛА могли б моніторити погоду, попереджаючи американських військових про піщані бурі, та правильно вказувати їм дорогу в незнайомій місцевості навіть уночі.

Хоча війська США так і не досягли посольства в Тегерані, дрони також могли застосувати для спостереження за ситуацією на місці (особливо за розміщенням заручників) і навіть для точкових ударів по іранських загарбниках. Після рятувальної операції БПЛА також виявилися б неоціненними в забезпеченні безпечної евакуації персоналу та заручників, відстежуючи реакцію та переміщення противника.

Битва за Могадішо

У жовтні 1993 року в столиці Сомалі Могадішо сталася битва, відоміша як "Інцидент із падінням "Чорного яструба". Цей випадок був увічнений у книзі Марка Боудена 1999 року та у фільмі 2001 року.

Військові США почали операцію із захоплення двох офіцерів сомалійського командира Мохамеда Фарри Айдіда. Під час її виконання два вертольоти UH-60 Black Hawk ("Чорний яструб") були підбиті з гранатометів РПГ. Рейнджери армії США й оператори загону "Дельта" близько 15 годин вели складні бої на вулицях Могадішо, намагаючись евакуювати солдатів із місця аварії.

Їм протистояли великі сили, представлені сомалійською міліцією та озброєними цивільними. У результаті 18 американських військовослужбовців загинули та ще 73 отримали поранення. Кілька тіл були ганебно виставлені напоказ по місту сомалійськими військами. Загальні втрати з обох сторін сильно різняться за різними версіями, але за найскромнішими оцінками налічують 200-300 убитих і набагато більше поранених.

Якби тоді були передові дрони, втрат, імовірно, було б набагато менше. Безпілотники, що забезпечують розвідку та спостереження в режимі реального часу, виявилися б неоціненними для літаків і військ на землі, допомагаючи планувати маршрути для наступу й евакуації. Водночас ударні БПЛА могли б атакувати вогневі точки сомалійців і прикрити пошуково-рятувальні загони з повітря. Літальні апарати Loyal Wingman навіть могли б захистити вертольоти під час операції.

Бої в міських умовах — справа складна, тому в цьому випадку навіть БПЛА, можливо, не сильно поліпшать результат. Хоча Interesting Engineering вважає, що за наявності дронів США могли б зовсім не втратити вертольоти Black Hawk, екіпажі та солдатів, які намагалися їх урятувати.

Битва при Жадовілі

У вересні 1961 року, під час так званої "конголезької кризи" в Демократичній Республіці Конго (Африка) 155 ірландських солдатів-миротворців ООН застрягли в шахтарському містечку Жадовіль, опинившись в облозі 3000 бійців катанзької жандармерії та європейських найманців. Попри чисельну перевагу та відсутність важкого озброєння, рота ірландських солдатів на чолі з комендантом Петом Квінланом продемонстрували виняткові тактичні навички, створили захисний периметр і утримували свої позиції протягом п'яти днів, відбиваючи безліч штурмів.

Ірландці вивели з ладу сотні супротивників, і жодного з миротворців не було вбито, хоча деякі отримали поранення. У підсумку вони вирішили здатися через брак припасів і відсутність підкріплення, а потім місяць провели в полоні та повернулися додому героями.

Безпілотники напевно допомогли б миротворцям із Ірландії протриматися ще довше. Летючі розвідники в поєднанні з дронами-камікадзе збільшили б втрати супротивників, особливо техніки. Однак головними проблемами роти були поганий зв'язок і відсутність припасів, що значно знижувало їхні тактичні можливості. Вантажні БПЛА могли б поповнити запаси й евакуювати поранених.

Раніше писали, що в Україні випробували підводний безпілотник "Марічка", розроблений волонтерською групою AMMO.UKRAINE. У майбутньому їх планують використовувати для розвідки, атаки кораблів, підводних човнів або берегових укріплень. За необхідності дрони також можуть доставляти вантажі в спеціальних відсіках.