Українські дрони з ШІ роблять війну більш смертоносною: як вони збільшать втрати РФ

Квадрокоптери, що працюють за допомогою штучного інтелекту, можуть допомогти українським військовим стримати вторгнення російської армії. Як вважає аналітик видання The Daily beast, такі дрони будуть позбавлені головної уразливості, якою поки що активно користуються ЗС РФ.

Як ШІ вирішить проблему глушіння дронів за допомогою засобів РЕБ

Після того як ЗСУ почали активно застосовувати дрони, начинені вибухівкою, росіяни застосували проти них засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) по всьому фронту. Ці "глушилки" можуть блокувати сигнали, що зв'язують FPV-дрони з операторами. Коли дрон втрачає зв'язок, він може відхилитися від курсу і промахнутися, так і не атакувавши ціль, наприклад, танк.

"Зв'язок між БПЛА та оператором — це серйозна уразливість, оскільки на неї може вплинути засіб РЕБ", — прокоментував Семюел Бендетт, старший науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.

Прекрасно усвідомлюючи це, українські розробники дронів працюють над впровадженням функцій штучного інтелекту (ШІ). Працюватиме вона так: якщо перешкоди стануть надто інтенсивними, і дрон втратить командний сигнал, ШІ зможе перебрати на себе управління замість оператора і спрямувати пристрій на ціль за допомогою "машинного зору". Українська компанія Twist Robotics вже протестувала АІ-алгоритм націлювання дронів.

"Після захоплення цілі, дрон керується цією системою", — розповів The Washington Post Ростислав Оленчин, співзасновник Twist Robotics.

Як ЗС РФ протистоїть українським дронам на фронті

На початку агресивного вторгнення Росії, Україна мала велику перевагу перед ЗС РФ, коли справа стосувалася робототехніки, адже розробники мали доступ до передових технологій США та ЄС. В українців було більше дронів, і вони були якіснішими, ніж у Росії. Крім того, ЗСУ використовували їх більш розумно. Наприклад, Роберт Бровді, командир групи "Птахи Мадяра", яка захищає Херсонську область, заявив, що з середини жовтня 2023 року його група уразила 450 російських транспортних засобів і повністю знищила 153.

З 2024 року кількість задіяних ЗСУ FPV-дронів різко зросла, і Росія почала шукати у своєму арсеналі засоби проти них. Вибір припав на РП-377 — ранцевий радіоглушник, що створює шум потужністю в сотні ват на найпопулярніших для радіозв'язку частотах. РП-377 було розроблено кілька років тому для захисту військ від придорожніх бомб із радіоспусковим механізмом.

"В останні місяці пристрої з'явилися на російських танках, БТР і навіть артилерії по всій лінії фронту. Генеруючи сотні ват енергії, вони можуть створити навколо військової техніки "міхур безпеки", захищаючи від дронів. При цьому, за військовими мірками, коштують вони недорого — близько 10 тис. доларів США за одиницю", — йдеться в матеріалі.

"Я бачив спектрограми", — написав в Telegram український експерт із безпілотників Сергій Бескрестнов, аналізуючи РП-377. — "Перешкоди дуже якісні". На щастя для українців, за словами Бескрестнова, у РП-377 мала дальність дії — лише кілька десятків футів (фут дорівнює 30,5 см — ред.).

Найдосвідченіші українські оператори можуть керувати ударними безпілотниками попри перешкоди, максимально точно націлюючи їх. Коли дрони потрапляли в зону радіоперешкод, коригувати курс уже не було сенсу, адже "камікадзе" все одно влучали в ціль або хоча б зачіпали її. Ці успіхи ЗСУ не залишилися непоміченими, і незабаром на російських машинах почали розміщувати пристрої під назвою "Хвилеріз". Якщо вірити даним російських розробників, то "Волнорез" працює на відстані до 800 м. Цього достатньо, щоб, якщо він заглушить FPV-дрон, що наближається, у транспортного засобу з "Хвильорізом" був час ухилитися відтепер уже неконтрольованого дрона, що наближається.

"Одних операторських навичок, ймовірно, буде недостатньо для того, щоб українські сили зберегли свою перевагу у сфері безпілотників, оскільки глушилок у ЗС РФ стає все більше. Але якщо вдатися до допомоги штучного інтелекту, то цього може бути достатньо для того, щоб отримати перевагу", — пише ЗМІ.

Український військовий ШІ не стане загрожувати людям

Ось як ШІ може допомогти операторам дронів: коли пілот спрямовує свій FPV-дрон до цілі, машинний алгоритм, що "дивиться" через передню відеокамеру, швидко розпізнає ціль за розміром, формою, кольором і навіть за інфрачервоною тепловою сигнатурою. Потім якщо дрон зіткнеться з перешкодами і втратить радіозв'язок з оператором, ШІ гарантовано доведе його до цілі.

"Прихильники розвитку ШІ-технологій переоцінюють можливості нейромереж, ігноруючи їхню обмеженість", — сказав The Daily Beast Карло Копп, аналітик центру Air Power Australia, натякаючи на те, що не варто побоюватися "повстання машин".

Українські розробники не планують створювати ШІ, який визначатиме, хто з мільйонів людей може бути бойовиком, а хто — цивільним, так як це роблять ізраїльтяни зі своїми ШІ-алгоритмами. Ні, українські розробники доручили своєму ШІ набагато вужче завдання: взяти ціль, яку вже заздалегідь обрала і визначила людина, і запам'ятати, який вона має вигляд. Це відображає центральний принцип української філософії дронів, сказав Бескрестнов у недавньому відео: "Наші військові не готові повністю віддати штучному інтелекту контроль над стрільбою зі зброї".

ШІ-дрони потрібні ЗСУ, але коштуватимуть дорожче

Україна активно використовує FPV-дрони, бо вони дешеві. Якщо кожен новий дрон, який імпортують або збирають українці, відправлятиметься в якусь майстерню для встановлення засобів управління за допомогою штучного інтелекту, вартість пристроїв може значно зрости.

"Але якби у них був вибір: платити більше за свої дрони або дивитися, як їхні дрони застарівають, очевидно, що виберуть українці. Роблячи вибір між об'єднанням зусиль з ШІ, або втратою переваги на полі бою, українці виберуть ШІ", — підсумовують автори матеріалу.

Раніше ми писали про те, що Рогозін поскаржився на українські FPV-дрони і пригрозив розстрілом "перекупам" у РФ. Велика кількість українських дронів ускладнила життя російським військовим на фронті. Колишній голова "Роскосмосу" Дмитро Рогозін заявив, що РФ повинна "відповідати" на це скасуванням бюрократичних процедур і "санкціями" щодо громадян, які на інтернет-платформах завищують ціни на безпілотні апарати.