Розділи
Матеріали

Алмази здатні зробити гаджети в 10 разів ефективнішими, а зарядку — в 5 разів швидшою

Ірина Рефагі
Фото: unsplash.com | Алмази: ілюстративне фото

Алмазні наномембрани зможуть ефективно відводити тепло від електроніки, що позитивно вплине на швидкість заряду й продовжить термін служби.

Дослідницька організація Фраунгофера (Німеччина) презентувала нову розробку — ультратонкі алмазні мембрани для різкого охолодження електронних компонентів і підвищення швидкості зарядки електромобілів. Про це організація повідомила на своєму офіційному сайті.

Алмазні наномембрани зможуть ефективно відводити тепло від електроніки, впевнені вчені, які намагалися розв'язати проблему тепла, що виділяється електронікою. Дослідники вибрали алмаз, оскільки він не тільки є чудовим провідником тепла, а й хорошим ізолятором електрики.

Алмазна наномембрана
Фото: fraunhofer.de

За їхніми оцінками, алмазні наномембрани можуть знизити теплове навантаження електронних компонентів у 10 разів, що підвищить енергоефективність і термін служби цих компонентів і всього пристрою загалом. А якби мембрани були включені в системи зарядки, команда стверджує, що вони могли б допомогти збільшити швидкість зарядки електромобілів у 5 разів.

Алмазні тепловідводи зазвичай мають товщину понад 2 мм, і їх складно прикріпити до компонентів. Однак наномембрани мають товщину всього лише мікрометр, а ще вони гнучкі, що дає змогу прикріпити їх до будь-яких деталей, обережно нагріваючи до 80°C. Команда виготовила наномембрани, вирощуючи полікристалічний алмаз поверх кремнієвих пластин, а потім відокремлюючи та травлячи алмазні шари.

Оскільки алмазні наномембрани можуть бути виготовлені на кремнієвих пластинах, процес виробництва буде відносно легко масштабувати для промислового використання. Учені вже подали заявку на патент на цю технологію та планують почати її тестування пізніше цього року в інверторах та трансформаторах в електромобілях і телекомунікаціях.

Раніше ми писали про те, що вчені знайшли носій даних, який неможливо зламати, — це алмаз. Використовуючи дефекти в структурі кристалів, дослідники змогли записати 25 Гб інформації на 1 квадратний дюйм.