Американська мрія чи майбутнє України? Як наземні дрони запускають зграї БПЛА (відео)
У США планують використовувати тандем з наземних і повітряних дронів для швидкого прориву через оборону ворогів, але українські інженери пояснили, що не все так просто.
Нещодавно у соцмережах з'явилося відео тестування незвичного безпілотного тандему у рамках програми армії США Sandhills Project, також відомого як "Експеримент прориву у майбутнє". Фокус поцікавився у експертів, чи буде подібна технологія корисною в умовах війни в Україні.
Sandhills Project: новий підхід до військових дронів
Для ролика роботизовану колісну платформу S-MET компанії General Dynamics Land Systems розмістили на полігоні. На "спині" робота встановили невеликі майданчики, де чотирма стовпцями по 5 одиниць у кожному поставили 20 легких квадрокоптерів. За 13 секунд дрони по черзі злетіли і вдарилися об землю на різній відстані від свого носія.
Як пояснило у Twitter ЗМІ Clash Report, таким чином американські військові планують дистанційно підривати протитанкові міни. Видання TMZ візначило, що раніше армія США вже експериментувала з підривом мін за допомогою дронів з вибухівкою під час другого заходу Sandhills на початку 2024 року. Крім того, квадрокоптери використовувалися для доставлення бойових протитанкових мін ТМ-62 радянських часів під час денних і нічних навчань, які потім підривали за допомогою наземного робота, що вистрілював канатами.
Роботу над проєктом очолила 20-та інженерна бригада Форт-Ліберті, яка входить до складу XVIII повітряно-десантного корпусу, а також інші військовослужбовці, партнери з промисловості та незалежні науково-дослідні інститути. Перший захід Sandhills відбувся в грудні минулого року у Форт-Ліберті в Північній Кароліні, тоді в імітованих умовах експериментували з сучасними роботами, що дозволяють прориватися. Другий захід Sandhills було проведено на початку цього року в Об’єднаному навчальному центрі готовності (JRTC) і у Форт-Джонсоні, Луїзіана, спираючись на уроки, отримані під час перших навчань.
Наприкінці відео The Sandhills Project 2.0 автори зазначили, що військові планують створити зграї дронів із підтримкою штучного інтелекту і випробувати їх під час третьої фази проєкту. Передбачається, що масовані удари дешевих БПЛА допоможуть краще прориватися через оборону противника, тим паче у густонаселеній місцевості.
Автори ролика наголосили, що саме війна в Україні змусила армію США готуватися до умов, коли супротивник створює перешкоди глибиною у кілька кілометрів. Українським захисиникам доводиться долати російські лінії оборони шириною сотні кілометрів — з мінами, бетонними пастками проти танків, колючим дротом і окопами. Саме вони зупинили контрнаступ Сил оборони України у 2023 році.
На думку TMZ, дрони для розмінування можуть надати армії великих переваг у майбутніх конфліктах. Достатньо велика зграя коптерів з вибуховими пристроями могла б швидко пролітати через мінні поля, автономно обираючи цілі, і розчищати шлях підрозділам, які йдуть слідом. Зазвичай розмінування є повільним і складним завданням для військових, які при цьому сильно ризикують, тому швидкі і безпечні методи корисні для збереження життів.
Окрім мін, дрони можуть підривати інші перешкоди, які заважають військам просуватися, наприклад, бетонні загородження для танків, так звані "зуби дракона". Ймовірно, їх також можна використовувати для знищення ворожих сил.
Чи потрібні такі технології Україні?
Розробник українських безпілотників Тарас Остапчук розповів Фокусу, що подібні технології вже є в Україні. Наприклад, він разом з командою виробляє роботизовані платформи Ratel M та Ratel H, які кодифіковані Міністерством оборони, обидві моделі цілком можна використовувати для знешкодження протипіхотних мін та як платформу для запуску FPV-дронів, якщо мінімально змінити конструкцію.
"Там ставиться навісне обладнання, і застосовуйте, як хочете. Враховуючи основне супутникове керування — на борт ставиться засіб радіоелектронної боротьби, який вимикається, коли запускаються з борту FPV", — пояснив Тарас Остапчук.
Втім, попри цілком реальну можливість такої модифікації, розробник сумнівається у її доцільності. На думку інженера, вона не дасть військовим значних переваг, хоча дуже ускладнить конструкцію.
"Для роботи ретранслятора не підходить, і на доставлення дронів — також, бо то буде відстань максимум 2 кілометри, це дуже мало. Не бачу застосування у такому вигляді", — зазначив розробник.
Характеристики Ratel М:
- радіус застосування — 2000 м;
- дальність застосування з ретранслятором — 6000 м;
- швидкість руху — 7 км/год;
- запас ходу — понад 10 км;
- маса — 500 кг;
- корисне навантаження — 200 кг.
Характеристики Ratel H:
- радіус застосування — 2000 м;
- дальність застосування з ретранслятором — 6000 м;
- швидкість руху — 10 км/год по бездоріжжю;
- запас ходу — понад 20 км;
- маса — 1000 кг;
- корисне навантаження — 400 кг.
Інакше ситуацію бачить Валерій Яковенко, співзасновник міжнародної компанії DroneUA, яка займається як літальними, так і наземними безпілотниками. На його думку, майбутнє — за тандемом технологій, функціями віддаленого старту, механізмами роботи дронів у режимі рою. Сьогодні мова йде про трансформування не лише самих пристроїв, а й тактики їх використання.
"У майбутньому один оператор за короткий час зможе виконувати ту саму роботу, що зараз виконують 30 операторів, і це покращить не лише ефективність застосування технологій, а й дасть можливість більш гнучко використовувати людський ресурс. Демонстрація поєднання наземної технології з повітряними дронами – наочний приклад, як така сама робота може відбутися на воді. Уявіть собі надводні українські дрони оснащеними не лише РСЗВ, а й дронами з радіусом дії 20 км, або з повітряним стартом, коли дрони можна запускати з дрона-ретранслятора на відстані десятка кілометрів від зони розташування операторів. Це — майбутнє України й джерело натхнення навіть для фахівців з робототехніки у США", — прокоментував Фокусу Валерій Яковенко.
Нагадаємо, минулого тижня СБУ показала нові морські дрони Sea Baby, оснащені реактивними системами залпового вогню. З їх допомогою спецслужба обстріляла позиції російської армії на Кінбурнській косі у Миколаївському районі. Військові аналітики вважають, що таку зброю українські військові можуть успішно застосовувати проти кораблів та портової інфраструктури окупантів.