У РФ показали "найкомпактніший" комплекс управління вогнем: чим він небезпечний для ЗСУ
Модернізована російська система управління артилерією стала легшою, компактнішою і зручнішою, стверджують розробники.
Російський холдинг "Роселектроніка", який входить до держкорпорації "Ростех", уперше презентував на форумі "Армія-2024" зменшений комплекс управління артилерійськими та мінометними батареями від АТ "Радіозавод". Про це йдеться на офіційному сайті "Роселектроніки".
За словами виробника, виріб дає змогу керувати в автоматизованому режимі будь-якими артилерійськими і мінометними комплексами російського і зарубіжного виробництва. Виріб розраховує параметри стрільби і передає їх військовим. Заявлений час підготовки вогню по незапланованій цілі — до 35 секунд.
Модернізована система позиціонується як "найкомпактніший" комплекс управління артилерією. Виробник стверджує, що вагу і габарити системи було зменшено за запитом російських військових. Крім того, інженери замінили дротове з'єднання комплексу на передачу даних спеціальним Wi-Fi-каналом.
Розробка включає програмно-технічний комплекс (ПТК) командира і старшого офіцера батареї, а також переносний артилерійський комплект командира гармати. У ПТК командира входить планшет і портативна радіостанція. Це обладнання розраховує установки для стрільби, використовуючи дані радіолокаційних станцій і дронів-розвідників. Під управлінням одного ПТК командира може перебувати до восьми гармат.
У РФ стверджують, що за допомогою згаданих радіостанцій можна обмінюватися даними і голосовими повідомленнями на відстані до 6 кілометрів. Радіостанції також оснащені знімними Wi-Fi-модулями, які дають змогу з'єднати пристрої з планшетом, лазерним цілевказівником-далекоміром і метеокомплектом.
"У результаті модернізації комплекс став легшим, компактнішим і зручнішим у застосуванні", — заявив гендиректор "Радіозаводу" Олег Ратніков.
Нагадаємо, Сили оборони України застосовують систему збору даних "Очі", яка дає змогу збирати й передавати розвіддані за допомогою розвідувальних і ударних безпілотників. Уперше її випробували під час наступу ЗСУ в Харківській області.
Крім того, в Україні триває робота з інтеграції БПЛА і наземних безпілотників у єдиний центр управління дронами. Безпілотники різних типів зможуть узгоджено діяти на полі бою, керуючись у режимі реального часу.