"Збереже життя тисячам": чим особливий український детектор дронів "Вітряк М" (фото)

В Україні фахівці із Центру масштабування технологічних рішень (ЦМТР) розробили і кодифікували для Сил оборони детектори дронів "Вітряк М". Пристрій запатентовано Міністерством оборони України і вже готується до серійного виробництва. Фокус поспілкувався з представником організації, який побажав не розкривати своє ім'я, і розпитав його про особливості винаходу.

"Вітряк М" – це ручний прилад, який вловлює аналогові відеосигнали від FPV-дронів та попереджає бійців про їх наближення двома способами: звуковим сигналом та індикатором, який світиться. Завдяки цьому військові мають час, щоб відреагувати на загрози: увімкнути засіб придушення або ж сховатися.

"Це те, що зараз шалено важливо і збереже життя тисячам людей. Мрію, щоб вийшло налагодити виробництво у великих масштабах і потребах країни", — прокоментував у Telegram відомий український експерт з військових технологій Сергій Бескрестнов ("Флеш").

Сьогодні на українському ринку багато детекторів дронів, одним з перших був "Цукорок". Як зазначають у ЦМТР, "Вітряк М" виявляє більше сигналів.

"Якщо підемо трошки далі, то найголовніша особливість нашого "Вітряка" — це програмне забезпечення, яке працює стабільно. Команда висококваліфікованих інженерів розробила і хардверну, і софтверну складову, закладаючи у них потенціал розвитку на майбутнє", – каже розробник.

Розробка "Вітряка М" велася згідно з стандартами НАТО. Їх існують тисячі, але інженери в першу чергу керувалися вимогами до волого- та пилостійкості, живлення, інтерфейсів та програмного забезпечення.

"Як один з багатьох елементів, які ми закладали в розробку – це подача команди на керування РЕБ. Це як перший пазл більшої системи, скажемо так", – поділився представник команди. – Через те, що ми керуємось стандартами НАТО, вся наша елементна база – це компоненти, які ми можемо дістати в Європі або Америці, а не в Китаї".

Патентуванням детектора займалися фахівці Генерального управління військової юстиції, розробники, фактично, лише надали необхідну інформацію. Зараз патент належить Міноборони, яке готує документальну базу, щоб надавати ліцензії на виробництва різним підприємствам. Складніше було кодифікувати виріб, бо цей процес займає багато часу. Зрештою, код і патент ЦМТР отримав майже одночасно.

Масштаби серійного виробництва цих приладів залежатимуть від того, яку потребу в них сформують у Силах оборони, від швидкості надання ліцензії, а також від часу підготовки виробників і їх логістичних спроможностей.

"Наразі ми передали обмежену кількість зразків для тестування бригадам, щоб отримати зворотний зв'язок і внести зміни за необхідності. Будь-яка військова частина може направити нам запит для отримання детекторів. Більш масштабне надходження до військ залежить від дій Міністерства оборони України. Вже готове підґрунтя, яке дозволить надавати підприємствам ліцензії на виготовлення нашого засобу, брати участь у централізованих і децентралізованих закупівлях благодійним фондам, військовим частинам. Таким буде механізм", – повідомили у ЦМТР.

Розробники вже готуються модифікувати "Вітряк М", підлаштовуючи його під нові умови війни, наприклад, для відстежування дронів на інших частотах. Однак для отримання додаткових можливостей військовим доведеться отримати нові пристрої.

"Це буде окремий засіб. Модифікація, над якою ми вже працюємо. Ми не обдуримо фізику, є ж елементна база, яка працює. Ми зможемо оновити програмне забезпечення, якщо знадобляться зміни у ньому. Якщо ж це модифікації, які потребують змін в "залізі", то це буде окремий девайс", – пояснили винахідники.

Сергій Бескрестнов ("Флеш") у своєму пості запропонував додати відеовихід до "Вітряка М", щоб бійці могли бачити відео, яке передає безпілотник. Представник ЦМТР каже, що така модифікація теж буде, вже проводяться останні тести "прошивок". Вона дозволить під’єднувати детектор до монітора, якщо він має відповідний роз’єм.

"Готуємо програмне забезпечення, у якому буде спеціальний режим. Ми зберігаємо можливість, як і раніше, стабільно працювати в автоматичному режимі, але буде також можливість переглядати відео. Вже є дослідні зразки", – анонсували фахівці.