Розділи
Матеріали

Рука на вентиле. Почему следующей зимой украинцы столкнутся с активным ростом тарифа на газ

Наталія Богута
Фото: Getty Images | Гривні згоряють на газовому пальнику

У лютому тарифи на газ знизяться: у когось на 3%, у когось — на 43%. Фокус розбирався в причинах такої нерівності й дізнався в експертів варіанти вирішення проблеми.

Уряд перевів у ручний режим регулювання ціни на газ для населення. З лютого вона не буде перевищувати 6,99 грн за кубометр. Фокус розібрався, звідки таке завзяття і як нововведення вплине на роздрібний ринок газу в країні.

Гранична ціна на газ, за словами премʼєр-міністра Дениса Шмигаля, буде діяти або до кінця опалювального сезону, або до завершення карантину і складе мінус 30% від колишнього тарифу.

Але оскільки ціни у постачальників відрізняються (наприклад, у ДП "Нафтогаз" — 7,22 грн/куб. м, в Yasno — 7,39 грн/куб. м, у "Сумигаззбут" — 9,9 грн/куб. м), то й лютневе зниження тарифу відрізнятиметься. У когось мінус 3,2%, у когось — мінус 42%.

Ціна ринку

В Україні з 1 серпня 2020 року набрав чинності Закон "Про ринок газу", який скасував спецобовʼязки (ПСО) НАК "Нафтогаз України" щодо забезпечення населення газом за регульованим тарифом. Насправді це означало, що на ринку працюють постачальники природного газу, і споживач має право вибрати будь-якого, до того ж скільки завгодно разів. Кількість пропозицій мала створити цінову та сервісну конкуренцію, від якої, як передбачалося, виграє споживач. Але не сталося. Справа в тому, що український газовий ринок, як зазначають експерти, монополізований. З одного боку, є монополія на оптовому ринку газу (НАК "Нафтогаз України"), а з іншого — монополія на роздрібному (більше 70% договорів зі споживачами укладено газзбутами Дмитра Фірташа).

Ринок газу вже функціонує, і кожен споживач може вибирати постачальника, голосуючи гаманцем

керівник програм DiXi Group
Роман Ніцович

Причиною цінових гойдалок експерти називають привʼязку ціни газу на ринку до біржових індексів Європи — TTF і NCG. Далі до них додається ціна доставки, після чого й виникає ринковий газовий тариф. Узимку вартість палива зростає через підвищений попит у звʼязку з опалювальним сезоном. До того ж на ціну впливає баланс виробництва і споживання — Україна видобуває газу менше, ніж необхідно споживачам.

За даними Української енергетичної біржі, наприкінці жовтня індекс TTF склав € 14,78/МВт-год, а 11 січня — € 20,35. У перерахунку на кубометри ціни на біржі виросли з € 156,9/тис. куб. м наприкінці жовтня до € 216,1/тис. куб. м у середині січня. Компанії під час поставок газу населенню спираються на ці дані. Тим більше, що частина газу імпортується.

Лютневе зниження тарифу буде відрізнятися, і за газ всі заплатять по-різному

Наслідки близькі

"Особливо критичною стала проблема нашого газового ринку на тлі майже пʼятикратного зростання ціни газу на оптових ринках, починаючи з весни минулого року. За таких умов тимчасове державне регулювання повністю виправдане", — вважає Андрій Герус, народний депутат, глава Комітету ВР із питань енергетики та ЖКГ.

Експерти зазначають, що проблеми газового ринку, його цінові коливання були очікуваними, але замість ручного управління держава може застосовувати ринкові механізми для згладжування цінових піків.

"Говорити, що через півроку ринок насичений і працює на користь споживача — рано. Але на деякі спотворення варто реагувати ринковими, а не адміністративними методами. Ринок уже функціонує, і кожен споживач може самостійно вибирати постачальника газу, голосуючи за нього гаманцем", — зазначає Роман Ніцович, керівник програм DiXi Group.

Обмеження ціни на газ — лише тимчасове рішення на користь споживачів, але ніяк не вирішує власне проблему цінових стрибків

Одна з ключових проблем ефективності ринку газу — недоступність його видобутку всередині країни для більшості гравців, адже майже три чверті обсягу всього видобутку контролює НАК "Нафтогаз України". Так, у 2019 році обсяг видобутого в країні газу склав 20,7 млрд куб. м, з яких 14,9 млрд куб. м припали на "Укргазвидобування", що входить в групу "Нафтогазу" і продає газ тільки їй. Решта 5,8 млрд куб. м добули "Укрнафта" і приватні компанії, які газ продають на біржі або покупцям за прямими контрактами. Тобто "Нафтогаз" купує у "своїй" компанії газ за ціною 2,5 тис. грн/тис. куб. м (ціна третього кварталу 2020 року, дані НКРЕКП), тоді як ні в кого іншого доступу до настільки дешевого газу немає.

Майже три чверті обсягу всього видобутку контролює НАК "Нафтогаз України"

Рішенням проблем став би продаж газу "Укргазвидобування" на біржі. Це припинило б монополію НАК "Нафтогаз" і привело б до вирівнювання цінових стрибків. Про це говорить Януш Копач, директор Енергетичного секретаріату ЄС. "Пропозиція Секретаріату полягала у використанні газу, що видобувається всередині країни "Украгазвидобуванням", який наразі повністю поглинається "Нафтогазом". Програма дозволила б Україні знизити ціни на газ і припинити вказівку цін на основі індексів Західної Європи. Створені ринкові механізми допомогли б Україні контролювати ціни на газ на основі попиту і пропозиції", — упевнений Копач.

Однак рішення Кабміну в ручному режимі обмежити ціну газу до 6,99 грн/куб. м веде до подальшої монополізації ринку. Адже якщо інші постачальники не зможуть запропонувати населенню газ за такою ціною, то "Нафтогаз", маючи власний недорогий ресурс, точно зможе, а значить, споживачі масово перейдуть на обслуговування до держмонополісту.

"Кабмін своїм рішенням зафіксував монополію "Нафтогазу". Решта будуть торгувати собі в збиток — ціна на біржі TTF недавно була вже 9,6 грн/куб. м", — говорить енергоексперт Дмитро Марунич.

За таких умов обмеження ціни на газ — лише тимчасове рішення на користь споживачів, але воно ніяк не вирішує власне проблему цінових стрибків. У наступному опалювальному сезоні споживачі знову зіткнуться з активним ростом тарифу, адже Закон "Про ринок газу" продовжує функціонувати.

"У нас є закон, потрібно до нього повертатися. На ринку між державою і гравцями повинен бути діалог. Неправильно змінювати правила гри посеред процесу. Тим більше, що ринковий підхід до цін на газ ми обіцяли МВФ", — підкреслює Валентин Землянський, директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України.