У Києві на одну вакансію в середньому претендують 2 людини, — центр зайнятості
Найбільш високо оплачувані вакансії в столиці в керівників, програмістів, фахівців з управління та ріелторів.
Станом на 1 березня Київський міський центр зайнятості (КМЦЗ) повідомив, що середній розмір запропонованої заробітної плати у вакансіях становив 9 300 грн. Найбільше пропонували у вакансіях керівника департаменту — близько 50 000 грн, інженера-програміста — 37 000, спеціаліста з корпоративного управління — 35 000 грн, ріелтора — 25 000 грн.
Станом на 1 березня кількість вакансій, заявлених роботодавцями, становила 8,6 тис., що на 2% менше, ніж на відповідну дату минулого року.
За видами економічної діяльності, більшість вакансій налічувалася у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (16%); у сфері державного управління (14%); на транспорті і в освіті (по 12%), в гуртовій та роздрібній торгівлі (11%).
У розрізі професійних груп попит роботодавців був на:
- некваліфікованих працівників — 22% усіх поданих вакансій. Це робітник з комплексного прибирання будинків, двірник, прибиральник службових і виробничих приміщень, вантажник, підсобний робітник тощо;
- кваліфікованих робітників з інструментом — 17% (слюсар-сантехнік, електромонтер, слюсар-ремонтник, слюсар аварійно-відновлювальних робіт, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, кондитер тощо);
- працівників сфери торгівлі та послуг — 14% (продавець продовольчих товарів, поліцейський, кухар, охоронець, помічник вихователя, працівник закладу ресторанного господарства тощо).
У середньому по Києву на одне вільне робоче місце претендувало 2 безробітних (на 1 березня 2020 року — 1 особа).
Найбільша невідповідність попиту на робочу силу і її пропозиції спостерігалася серед службовців і керівників: на 1 вакансію претендувала 31 особа.
Найбільші труднощі з працевлаштуванням відчувають представники таких професій: бухгалтер, менеджер, продавець-консультант, адміністратор і економіст.
Нагадаємо, що Кабмін вніс до Верховної Ради законопроект № 5161, який покликаний врегулювати трудові відносини, у яких неможливо заздалегідь визначити види, обсяги і періоди виконання тієї чи іншої роботи. Найчастіше такою роботою займаються фрілансери, тому документ і отримав неофіційну назву " закон про фрілансерів ".
У лютому парламент України ухвалив у другому читанні закон (законопроект № 4051), спрямований на вдосконалення правового регулювання дистанційної роботи, поданий нардепом від "Слуги народу" Галиною Третьяковою. Положення закону визначають і конкретизують у правовому полі ведення двох самостійних видів діяльності: "дистанційної" і "надомної".