Швидка бізнес-допомога. Як працюють програми корпоративної соціальної відповідальності

Складний коронавірусний період показав, що бізнес з готовністю приходить на допомогу суспільству там, де держава не може цього зробити.

"Сповідуємо спільні цінності з клієнтом" — такий девіз все частіше звучить у стратегіях великих і невеликих компаній. Уміння обʼєднуватися і протистояти серйозним викликам не раз рятувало українців у важкі часи. Зусиллями українського бізнесу і волонтерів відбувалося забезпечення нашої армії обмундируванням, медикаментами і спецобладнанням на початку військових дій на сході України в 2014-2015 роках. А з початком епідемії коронавірусу зусилля бізнесу були спрямовані на боротьбу з пандемією та її наслідками.

Але не тільки медичні питання сьогодні стоять на порядку денному в компаніях, де існують програми корпоративної соціальної відповідальності. Йдеться також про проекти з порятунку природи і рідкісних видів тварин, а також програмах у сфері освіти і науки. І поки багаті європейські держави збирають на благодійних марафонах мільярди для допомоги найбіднішим країнам, українські компанії обʼєднують зусилля для допомоги своїй країні.

Рятують життя

Найбільшу кількість проектів КСВ в останній рік відмічено у сфері охорони здоровʼя. Мережа будівельних магазинів "Епіцентр К" однією з перших долучилася до фінансування протидії СOVID-19. За 2020 рік у компанії виділили понад 150 млн грн на закупівлю медичного обладнання для лікарень в різних регіонах України. Але коронавірус небезпечний ускладненнями серцево-судинної системи, тому особливо важливо надавати кваліфіковану і своєчасну допомогу пацієнтам з патологіями серця.

В кінці 2020 року компанія виділила ще понад 7 млн грн на закупівлю лікувального обладнання та ремонт відділень реанімації та реабілітації Національного інституту кардіології ім. Стражеско. У межах цієї допомоги придбано: 110 апаратів ШВЛ, комплекси для неінвазивної вентиляції легенів, дефібрилятор, спеціальні реанімаційні ліжка та інше обладнання.

Як правило, бізнес найчастіше реалізує соціальні програми у регіонах своєї присутності, допомагаючи місцевим громадам і регіональній інфраструктурі. Наприклад, компанія Kernel активно закуповувала медичне обладнання для лікувальних установ Полтавської та Кіровградської областей, де розташовані виробничі потужності підприємств. Група "Метінвест" і меткомбінат імені Ілліча допомагають у боротьбі з коронавірусом лікарням Маріуполя. У межах проекту вони щотижня передають 8-15 тис. кубометрів кисню для забезпечення кисневої підтримки найбільш важких пацієнтів лікарень міста. Протягом минулого року група інвестувала 26,5 млн грн в будівництво кисневої інфраструктури, забезпечивши 343 точки подачі кисню до лікарняних ліжок.

Більшість українських компаній активно допомагали державним медичним установам на початку 2020 року. Завдяки цьому українські лікарні істотно поліпшили медичну базу, а лікарі отримали необхідні засоби індивідуального захисту. Але є компанії, які не припиняють свої соціальні проекти в медичній сфері досі. Одна з таких — служба таксі Uklon, яка спільно з платформою ДонорUA, фондом "Варто жити" і компанією WOG запустила проект #таксідлядонора. У межах цієї ініціативи компанія здійснила понад 20 тис. безкоштовних поїздок для донорів у 16 містах України.

Подбали компанії і про забезпечення комфортних умов праці самих медиків. Мережа магазинів електроніки та побутової техніки Eldorado всього за місяць на початку поточного року надала 100 комплектів техніки лікарням, які в різних регіонах України стали ключовими в боротьбі з COVID-19. Кожен комплект складався з холодильника, пральної машини, мікрохвильової печі, ноутбука і чайників.

Коли всі навколо тільки і говорять про коронавірус, може здатися, що інших хвороб не залишилося. Звичайно, це ілюзія. А отже, допомога бізнесу потрібна також іншим відділенням лікарень. Щоб звернути увагу і на інші медичні проблеми, в компанії WOG разом з платформою Dobro.ua провели акцію "Дорога добра". В результаті зібрано понад 3,2 млн грн, які направили на масштабне переобладнання дитячої операційної в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. Амосова, що завершилося на початку 2021 року. За даними інституту, тільки в цій операційній щорічно зможуть проводити до 600 операцій.

А в банку ПУМБ знайшли спосіб подбати про здоровʼя власних співробітників і допомогти онкохворим дітям. Там створили біговій клуб PUMBRUN. Всі тренування учасників команди ПУМБ фіксуються в додатку Strava, підсумовуються і оплачуються. За кожну пробіжку більше 3 км банк переводить кошти в благодійний фонд "Пігулки". Карантин і локдаун не тільки не завадили цій ініціативі, але стимулювали її розвиток — учасники клубу пробігли вже більше 42 тис. км, а банк перевів понад 100 тис. грн на закупівлю ліків для дітей.

Долучилися до соціальної ініціативи допомоги онкохворим дітям і в компанії АТБ. У межах акції в магазинах всього за два тижні було зібрано понад 10 млн грн, які спрямовані на закупівлю ліків для дітей в десяти онкоцентрах України.

Екологія — пріоритет

Більшість соціальних проектів напряму чи опосередковано стосуються екології, адже виробництво дуже часто несе ризик забруднення навколишнього середовища. Скорочуючи шкідливий вплив на природу, компанії зокрема отримують іміджеву вигоду для себе, адже споживачі все частіше віддають перевагу продукції соціально відповідальних брендів. Нерідко такі компанії отримують підтримку від держави у вигляді дотацій або податкових знижок. Тим паче що у держави немає можливості вирішити поодинці витратні екологічні завдання.

Яскравим прикладом може стати законопроект №2051, згідно з яким вже у 2023 році Україна повинна повністю відмовитися від упаковки, що забруднює природу. Але за півтора року депутати так і не змогли розглянути документ у другому читанні. Тоді як в Європі з 2021 року повністю відмовилися навіть від пластикового одноразового посуду, в Україні проект поставили на паузу.

У населення також немає стимулу, щоб раціонально використовувати природні ресурси або сортувати сміття. Раніше Фокус писав, що навіть передбачені державою штрафи за несанкціонований викид сміття нікого не лякають: наприклад, за викид сміття з вікна авто в Україні передбачений штраф 17 грн, тоді як у Європі — до € 5 тис. Така позиція держави ускладнює впровадження цивілізованого поділу і правильної утилізації сміття.

Вирішити проблему покликаний законопроект № 2207-1д, що збільшує штрафи за засмічення земель і порушення в утилізації сміття. Але він теж чекає розгляду в другому читанні. Цей документ передбачає не тільки підвищення штрафів, а й створення Національного переліку відходів та інформаційної системи управління відходами. За задумом авторів проекту, це дозволить Україні запустити сортування і переробку сміття і скоротити до 2030 року рівень поховання муніципальних відходів з 94% до 35%.

Те, до чого у держави руки не доходять, успішно реалізує приватний бізнес. Наприклад, компанія "AB InBev Efes Україна" активно розвиває чотири глобальних КСВ-напрямки: ефективне сільське господарство, екологічна упаковка, протидія зміні клімату і дбайливе ставлення до води.

"Ми поставили перед собою амбітні цілі до 2025 року: розширити доступ до сучасних технологій і рішень для тисяч фермерів, забезпечити доступність якісної питної води в регіонах з її дефіцитом, реалізувати партнерство з постачальниками з метою збільшення частки перероблених матеріалів в упаковці і наростити споживання електроенергії з поновлюваних джерел", — розповідає Денис Хренов, в.о. генерального директора "AB InBev Efes Україна". За його словами, компанія сьогодні переробляє власні відходи на 99%.

"У 2020 році ми завершили перехід всіх ПЕТ-ліній на нову легку преформу, це дозволило нам скоротити кількість пластику на більш ніж 160 т за рік. Рухаючись в напрямку економіки замкнутого типу, компанія продовжує роботу по розширенню використання оборотної тари і пошуку більш екологічних форматів упаковки. Ми також дбаємо про ефективне використання водних ресурсів — внаслідок зменшення кількості споживаної для виробництва води та її повторного використання для технічних цілей за два роки було досягнуто 6% економії", — зазначає Денис Хренов.

Екологічні ініціативи також в числі пріоритетів компанії Сarlsberg. З 2017 року Carlsberg Ukraine впроваджена програма зі сталого розвитку "Мета 4 нуля: разом для майбутнього", завдання якої — зменшення вуглецевого сліду, економія води, зниження безвідповідального споживання алкоголю і запобігання нещасним випадкам на робочому місці. У компанії розповіли, що для досягнення нуля вуглецевого сліду Carlsberg Ukraine фокусується на упаковці: в минулому році оборотна пляшка склала близько 40% від загальної кількості скляної тари. Також за результатами 2020 року в компанії збільшили на 5% використання біогазу, замінивши ним 15% природного газу.

Багато компаній включають в програму КСВ проекти з озеленення. Наприклад, головний Екобанк України Укргазбанк крім фінансування сотень проектів з енергоефективності ще і партнер соціально-екологічного проекту "Київ квітучій". Основна мета цієї співпраці — озеленення столиці, формування екокультури у жителів міста і створення комфортного життєвого простору в мегаполісі.

Сила знань

Прийнято вважати, що більшість сучасних професій в майбутньому автоматизують. Дослідники впевнені, що професії водія, журналіста, оператора кол-центру незабаром зникнуть. Але досвід пандемії показав, що не всі процеси можуть бути автоматизовані, тим паче це не станеться так швидко.

Відмінний приклад — сільське господарство. Агрокомпанії не тільки не припинили роботу в карантин, але нарощували виробництво. Завдяки цьому частка агросектору у ВВП за підсумками 2020 року склала 26%. Аграрна сфера більше інших потребує нових фахівцях. Щоб підвищити престиж професії і утримати в регіонах хороших фахівців, великі агрохолдинги запускають програми стажування для студентів останніх курсів спеціальностей "Агрономія", "Тваринництво" і "Рослинництво". Наприклад, агрохолдинг Kernel співпрацює з 11 вишами України у межах своєї програми "Kernel шанс". Крім того, в компанії пропонують студентам 4-5-х курсів пройти оплачуване стажування від пʼяти до девʼяти місяців або виробничу практику в компанії. Кращим претендентам пропонують постійну роботу. Подібна програма є також в компаніях ІМК і агрохолдингу HarvEast.

Динамічний сектор української економіки — сфера IT. Українські технічні фахівці давно отримали визнання в Європі та США. Тому IT-компанії практично бʼються за кожного майбутнього айтішника ще зі шкільної лави. Наприклад, компанія Genesis провела вже девʼять авторських ІТ School, під час яких її співробітники протягом десяти тижнів передають свої знання і досвід майбутнім колегам. Потім команди студентів готують фінальний проект, а кращі можуть отримати пропозицію і залишитися працювати в компанії. У компанії GlobalLogic також є кілька освітніх програм для студентів, які вони проходять в НТУ КПІ, "Львівській політехніці" та Харківському національному університеті радіоелектроніки. У межах IT Academy компанії SoftServe розроблений 61 навчальний курс для студентів різного рівня підготовки. За даними компанії, більше 70% студентів таких курсів стають співробітниками SoftServe.

А в Huawei пішли ще далі і створили в минулому році на базі КПІ імені Ігоря Сікорського Академію інформаційних і мережевих технологій. Студентам обіцяють синергію традиційних форм навчання і мультимедійних навчальних курсів. Кращим пропонують роботу в Huawei або в партнерських компаніях.

Залишилися і традиційні соціальні навчальні проекти. Наприклад, група "Метінвест" продовжила у цьому році свій проект по виплаті іменних стипендій кращим студентам. У 2020 році 400 кращих студентів університету "Запорізька політехніка" та Запорізького національного університету отримали стипендії на суму 5,4 млн грн.

Підтримує вітчизняний бізнес і наукові проекти. "LʼOréal Україна" четвертий рік поспіль оголошує премію для талановитих жінок-вчених, які проводять наукові дослідження в області STEM (наука, технології, інжиніринг та математика).

У межах української премії LʼOréal-UNESCO "Для жінок в науці" в листопаді 2021 року буде визначено три лауреатки з тих, які подали заявки на премію. Кожна лауреатка отримає премію 150 тис. грн.

Зарубіжний досвід

Останній рік згуртував більшість світових брендів. Компанії Google і Apple обʼєднали зусилля, щоб відслідковувати розповсюдження коронавірусу та інформування користувачів про загрозу інфікування. Перед лицем нової загрози фабрики Armani Group перепрофільовані під виробництво одноразової медичного уніформи. А в Prada і Chanel відшивали медичні маски для італійських медиків.

Пандемія посилила й інші соціальні ініціативи бізнесу. Наприклад, представники модної індустрії прийняли план дій зі сталого розвитку на найближчі роки. До 2023 року модні бренди не будуть допускати до участі в тижні моди, якщо вони знищать непроданий одяг або не зможуть довести, що мінімум 50% зроблено з стійких матеріалів. Такі заходи є відповіддю бізнесу на скандал, що вибухнув у 2018 році навколо бренду Burberry (в компанії вважали за краще спалити непродані колекції). На думку екоактивістів, цей одяг можна було утилізувати або пожертвувати. Після того випадку в компанії запустили програму ReBurberry Fabric, завдяки якій тканини, що залишилися, передаватимуть нужденним студентам Великобританії.

У GAP пообіцяли протягом чотирьох років перейти до виробництва одягу з 100%-ї бавовни, щоб зберегти дику природу.

У США велика частина соціальних проектів минулого року була відповіддю бізнесу на протести Black Lives Matter. Наприклад, Reebok протягом пʼяти років інвестує $ 15 млн в розвиток темношкірих громад. Крім того, компанія віддасть 30% нових робочих місць афро- і латиноамериканцям. А в Louis Vuitton для молодих темношкірих дизайнерів навіть заснували стипендіальний фонд Post-Modern Scholarship Fund. У межах фонду для талановитих дизайнерів щорічно будуть розподіляти $ 1 млн.

Facebook, зі свого боку, зайнявся підтримкою малого бізнесу, який постраждав від карантину. Проектом компанії передбачено розподіл грантів на суму $ 100 млн між 30 тис. компаній з різних країн.