Чисті гроші з чистого повітря. Як українська промисловість розвиває екологічні проекти

Фото: Getty Images

Україна довгі роки ігнорувала проблеми екології. Великі компанії в рамках своїх проектів регулярно підключаються до питань екозахисту та рятують країну від екологічної катастрофи.

За оцінками ВООЗ, забруднення повітря — найбільший ризик для здоровʼя людини. Більш смертельний, ніж військові конфлікти. Уже 92% населення Землі дихають забрудненим повітрям. Більш того, це причина багатьох серцево-судинних захворювань, інсультів, раку та хвороб легенів. Брудне повітря щороку забирає життя 7 млн осіб на планеті. На жаль, Україна входить до списку країн із найвищим рівнем смертності через забруднення повітря. Щорічно понад 14,4 тис. українців вмирають через причини, повʼязані з цією проблемою.

Більше за інших страждають Дніпропетровська, Донецька, Київська, Луганська та Запорізька області. У рейтингу найбрудніших міст — Маріуполь, Камʼянське, Дніпро, Одеса, Кривий Ріг та Київ. У повітрі цих регіонів висока концентрація забруднювальних домішок: формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого водню, оксиду вуглецю і твердих частинок. Здебільшого в Україні рівень гранично допустимого забруднення формальдегідом перевищений в 2,3 рази, діоксиду азоту — у 1,5 рази.

Що далі?

У 2017 році Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, в якому одним із ключових зобовʼязань було збереження навколишнього середовища. Для цього країна зобовʼязана погодити своє законодавство з екологічними практиками та стандартами Євросоюзу. Для виконання обіцянок Україна ухвалила Національний план зі скорочення викидів від великих спалювальних установок. Згідно з цим планом, до кінця грудня 2033 року "брудним підприємствам" потрібно буде скоротити викиди забруднювальних речовин теплосилових установок, номінальна потужність яких перевищує 50 МВт. Всього в Україні таких налічується понад 220. Більшу частину з них планується вивести з експлуатації, а на інших, переважно вугільних теплоелектростанціях, провести модернізацію. По суті, йдеться про встановлення на шкідливих підприємствах уловлювальних фільтрів, які затримають потрапляння діоксиду сірки, азоту, пилу та твердих частинок в атмосферу.

7 млн осіб на планеті щорічно гинуть через захворювання, пов'язані із забрудненням повітря

Але ключовим питанням, як завжди, виявилися гроші. З одного боку, підприємства — лідери із забруднення повітря знаходяться в приватних руках. А чистота повітря — предмет інтересу всього суспільства. На модернізацію необхідні мільярди доларів, інвестувати які приватні компанії не поспішають.

Є й інша причина: модернізація виробництв обʼєктивно затягнеться на роки. Наприклад, впровадження однієї сіркоочисної установки на енергоблоці триває два-три роки. А для забезпечення безперебійної роботи Обʼєднаної енергосистеми України на рік на реконструкцію можна виводити не більше пʼяти енергоблоків. В цілому такої модернізації потребують 88 енергоблоків.

Мільярдні інвестиції на модернізацію виробництва потрібні енергетичним підприємствам, хімічним, вугільній та скляній промисловості. Ці підприємства вже почали активно вимагати відтермінування виконання Національного плану зі скорочення викидів. І, судячи з усього, промислове лобі отримало першу перемогу. Верховна Рада провалила голосування за законопроект №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення". Поки законопроект надіслали на доопрацювання, бізнес спробує отримати державну компенсацію для модернізації виробництва.

Вода жива і мертва

Перше, що дивує українського туриста в Європі, — воду там можна пити з-під крана. Україна також взяла зобовʼязання поступово наблизитися до "доброго статусу води", який є нормою в країнах ЄС вже з 2015 року. За цим показником вода в річках і підземних джерелах повинна відповідати жорстким нормативам щодо 45 хімічних речовин і важких металів. Але в Україні досі немає системи моніторингу забруднення води навіть в річках. Тільки в 2021 році вперше за підтримки проектів ОБСЄ та Глобального екологічного фонду в Україні проведена оцінка якості води в трьох великих водних артеріях країни — Дніпрі, Дністрі та Сіверському Дінці. Результати скринінгу Дніпра виявилися гнітючими.

Мільярдні інвестиції на модернізацію виробництва потрібні енергопідприємствам, хімічним, вугільній та скляній промисловості

"Скринінг на 67 тис. забруднювальних речовин дав нам повну картину, в якому стані знаходиться головна водна артерія країни — річка Дніпро. У воді знайдені пестициди, фармацевтичні препарати та важкі метали, концентрації яких часто перевищують екологічні стандарти якості ЄС", — заявив Роман Абрамовський, міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів. Найбруднішими виявилися місця скидання стічних вод комунальних підприємств.

Не краща ситуація і в Північному Дінці, який на 94% забезпечує водою жителів сходу України. У воді зафіксована небезпечна концентрація гербіцидів прометрину та тербутілазіну. Експерти, які проводили скринінг, повʼязують це з неконтрольованим використанням пестицидів у сільському господарстві та порушенням сільгосптехнологій. Також у річці зафіксували велику кількість важких металів. Барій, літій, нерадіоактивні стронцій, цинк, мідь, марганець і хром потрапляють туди внаслідок скидання відходів виробництва промислових підприємств, зокрема шахтних вод.

Деякими проектами з очищення води займаються державні органи за підтримки інших країн. Наприклад, нещодавно в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій визначили локації для будівництва заводу з очищення води для забезпечення жителів Маріуполя хорошою питною водою. Раніше з цією метою була підписана кредитна угода України з Францією на суму $64 млн. У рамках проекту плануються будівництво заводу з виробництва питної води з використанням французьких технологій і модернізація інфраструктури Маріуполя.

НЕБЕЗПЕЧНИЙ ДНІПРО. Скринінг Дніпра показав, що у воді є і важкі метали, і пестициди, й інші небезпечні речовини
НЕБЕЗПЕЧНИЙ ДНІПРО. Скринінг Дніпра показав, що у воді є і важкі метали, і пестициди, й інші небезпечні речовини
Фото: Getty Images

Приватний бізнес також вкладає в очисні установки. Компанія "Фармак" інвестувала понад €100 тис. у модернізацію очисних споруд на своєму підприємстві в Шостці.

"Збільшуючи виробничі потужності, компанія завжди намагається мінімізувати вплив на навколишнє середовище. Викиди і скиди очищаються сучасними методами і на відповідному обладнанні, а всі небезпечні відходи передаються на знищення спеціалізованим компаніям. За останні пʼять років на екологічні проекти "Фармак" витратив 55,5 млн грн", — зазначила Наталія Симонець, начальниця ділянки з очищення промислових стічних вод АТ "Фармак".

Прощай, пластик

70% відходів, що потрапляють в Світовий океан та отрують його мешканців, складається з одноразового пластику. Пакети, стаканчики, ватні палички, трубочки для коктейлю — від усіх цих пластикових виробів Євросоюз повністю відмовився з 2021 року. Більш того, навіть сировину для виготовлення пластикових пляшок, які в обовʼязковому порядку в Європі сортують, до 2025 року має містити не менше ніж 25% пластику, що переробляється.

Очистити країну від сміття і поліпшити екологію — мета сотень проектів великих і середніх приватних компаній, які впроваджують екопроекти в рамках КСВ

З чого насправді складається наше сміття? До 30% сміттєвого кошика українця складають пластик, метал, скло та папір — ці види відходів можна переробляти, тим самим знизивши витрати на виробництво нової продукції і кількість відходів на сміттєвих полігонах. Ще 37% сміття складається з біологічних відходів (очищення овочів і фруктів), які можна перетворити на компост. Якраз ці відходи і використовують як основу виробництва біогазу. Але з більш ніж 6 тис. сміттєвих звалищ в Україні станції дегазації поки встановлені лише на 19.

Не варто думати, що в Європі сортують і переробляють сміття виключно завдяки високому рівню свідомості громадян. Переробка сміття — дуже дорогий процес, набагато дешевше поховати сміття на полігонах або продавати для переробки в інші країни. Але високі штрафи досить серйозно мотивують європейців хвилюватися про сортування і переробки. Наприклад, у Німеччині штраф за порушення правил сортування сміття домогосподарством сягає €5 тис. В Україні існує лише штраф за порушення правил утилізації побутових відходів, і він не перевищує €45. Тому лише 5% населених пунктів України охоплені програмою сортування сміття. До речі, 22% українців взагалі не охоплені системою вивозу побутового сміття. Іншими словами, вони створюють звалища всюди, де їм зручно, навіть у заповідних зонах українських Карпат.

У рамках гармонізації законодавства України та ЄС у 2017 році була ухвалена Національна стратегія поводження з відходами. Україна взяла на себе амбітні цілі — до 2030 року скоротити рівень поховання муніципальних відходів із 94% до 35%.

звалище, переробка сміття, полігон ТПВ
ПОТРІБНЕ СОРТУВАННЯ. Якщо країна не займеться масовим впровадженням проектів із сортування та переробки сміття, вона задихнеться у власних відходах
Фото: Getty Images

А що зараз? У країні є інфраструктура для переробки сміття. Працює 17 підприємств із переробки макулатури, 39 підприємств — із переробки полімерів, 19 — із переробки ПЕТ-сировини. Але, на жаль, потужності останніх, наприклад, завантажені лише на 65%. Щоб виправити ситуацію, у 2019-му в Києві реалізували пілотний проект, у рамках якого в місті встановили 3,5 тис. контейнерів для роздільного збору сміття. Щоправда, цього виявилося недостатньо. За інформацією підприємства "Київкомунсервіс", тільки 15-20% відходів, зібраних окремо, виявилися придатними для переробки через низьку якість сортування населенням.

Важливо
Рятувати лелек, модернізувати виробництво. Як українські компанії готові боротися за екологію

Лідером, який веде за собою різні проекти із сортування сміття, виявився соціально відповідальний бізнес. Наприклад, у 2017 році Коаліція Укрпек за підтримки TetraPak, Sandora, Elopak, Coca-Cola, CanPack почала проект із роздільного збору відходів упаковки у Вишгороді. Усього в місті встановили 280 контейнерів. За результатами проекту, за перший рік зібрано понад 300 т вторсировини, за другий — 422 т, а за третій — 540 т. А це вже майже 38% всіх відходів упаковки у Вишгороді. За пʼять років організатори планують досягти показника сортування відходів не менш ніж 50%.

У великих компаніях країни також активно йде робота з відходами та сміттям.

"З останніх інноваційних проектів нашої компанії — безвідходне використання ячменю. На сьогодні у нас сортуються склобій, ПЕТ-преформи та пластик, органіка й алюмінієві банки та успішно спрямовуються на переробку", — розповів Денис Хренов, в. о. генерального директора "AB InBev Efes Україна".

Бізнес допоможе

На тлі економічних і політичних проблем проблеми екології здаються владі не найпріоритетнішими. У держави постійно не вистачає грошей на реалізацію екоініціатів. Зате вітчизняний бізнес успішно реалізовує важливі екопроекти.

"Ми поставили амбітні цілі до 2025 року: розширення доступу до сучасних технологій і рішень для тисяч фермерів, забезпечення доступності якісної питної води в регіонах з її дефіцитом, партнерство з постачальниками з метою збільшення частки перероблених матеріалів в упаковці та зростання споживання електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел", — зазначив Денис Хренов. На його думку, відповідальне ведення бізнесу, турбота про споживачів, вирішення глобальних проблем допомагають компанії вибудувати гарну репутацію та зберегти лояльність споживача.

Чисте повітря, тропічні ліси, інфографіка Фокуса
Фото: Людмила Лисак (інфографіка)

Чималий внесок в екологію виробництва намагаються внести найбільші промислові підприємства. Наприклад, "АрселорМіттал Кривий Ріг", який розташований на малій батьківщині нинішнього президента України Володимира Зеленського, потрапив під опалу глави держави ще в 2019 році. Тоді компанія пообіцяла впровадити низку соціальних ініціатив для міста. Зокрема, підприємство стало основним інвестором будівництва сучасного онкоцентру в Кривому Розі та взяло на себе зобовʼязання щодо забезпечення пацієнтів ліками. За останні два роки на заводі проведені ремонт, реконструкція та модернізація очисних установок. Завдяки цьому викиди недиференційованих твердих частинок знизилися на 46 т/рік.

Банки також допомагають компаніям реалізовувати екопроекти. За 2020 рік Укргазбанк профінансував 72 великі екопроекти на 2,7 млрд грн.

"Останнім часом у компаній-виробників спостерігається зацікавленість в установці сонячних електростанцій для власного споживання (просʼюмер), й у банку вже є відповідна програма для фінансування подібних екопроектів", — зазначили в Укргазбанку.

Корпоративний бізнес готовий інвестувати в екологію і на власному прикладі показувати, як можна робити гроші з повітря і води, залишаючи їх чистими для майбутніх поколінь.