Рятувати лелек, модернізувати виробництво. Як українські компанії готові боротися за екологію

Запоріжсталь, Україна, екологія, проблеми екології, довкілля
Фото: Getty Images | Україна — четверта країна в Європі за смертністю від екологічних проблем

Україна довго й складно справляється з вирішенням екологічних завдань. На допомогу державі приходять сотні вітчизняних компаній. Вони готові впроваджувати зелені рішення.

Україна — четверта країна в Європі за смертністю від екологічних проблем. Згідно з дослідженням Глобального альянсу з питань здоров'я та забруднення, щорічно понад 57 тис. українців помирають через забруднення навколишнього середовища.

Більшість екологічних проблем Україні дісталися в спадок від радянського минулого. Серед них аварія на ЧАЕС, величезна кількість "шкідливих" та енергоємних підприємств у металургійній, гірничодобувній, хімічній і сільськогосподарській сферах. Нарощування виробництва й безконтрольне використання природних ресурсів призвели до того, що вже в 2012 році в Україні не залишилося чистих річок, хоча більшість питної водопровідної води українці отримують саме завдяки річкам. Виходить, більше 75% українців вживають питну воду, яка не відповідає стандартам якості та визнану небезпечною для здоров'я.

Всього 4,1% виробленого українцями сміття йде на вторинну переробку сировини, хоча закон про обов'язкове сортування був ухвалений ще в 2018 році

Натомість ситуація із забрудненням повітря поступово поліпшується. Згідно з даними Держстату, якщо в 2007 році на одного українця припадало понад 15,5 кг шкідливих викидів в атмосферу, то за підсумками 2019 року цей показник знизився до 8 кг. Незважаючи на це, у квітні минулого року Київ очолив світовий рейтинг міст із найбруднішим повітрям. Влада столиці протягом декількох днів тоді рекомендувала громадянам утриматися від прогулянок на "свіжому" повітрі та провітрювання приміщень.

Ще одна глобальна проблема України — побутове сміття. Більшу частину відходів генерують домогосподарства, карантин і зниження економічної активності лише ускладнили ситуацію. За даними звіту ООН, пандемія COVID-19 привела до різкого зростання забруднення навколишнього середовища пластиком для одноразової упаковки їжі, медичними масками, рукавичками та флаконами від антисептиків.

Щорічно на одного українця припадає 140 кг відходів. В останні роки зростає і частка відходів добувної промисловості та сільського господарства. У той же час обсяг відходів від переробного виробництва, будівництва й постачальників електроенергії та газу знижується. Для багатьох українських компаній курс на скорочення відходів і застосування зелених рішень у виробництві став обов'язковим. Відповідальний щодо екології розвиток компаній став найважливішою частиною програм КСВ у всіх сферах — від енергетики до харчової промисловості та виробництва косметичних засобів.

Зі сміття електрику

Щорічно в Україні виробляється понад 53 млн куб. м побутових відходів, з яких 10 млн т зберігаються на 6 тис. сміттєзвалищ і полігонів. Ще 2% побутових відходів спалюються на єдиному сміттєспалювальному заводі "Енергія" в Києві. До речі, тепло, вироблене від спалювання сміття на заводі, використовується для опалення та підігріву гарячої води на житловому масиві Позняки.

Проекти КСВ більшості великих компаній враховують модернізацію обладнання, зниження споживання води, зменшення викидів

На вторинну переробку сировини потрапляє всього 4,1% виробленого українцями сміття, хоча закон, який зобов'язує українців сортувати сміття, з'явився ще в 2018 році. Причина — відсутність достатньої інфраструктури для повноцінної організації збору вторсировини. За даними Міністерства розвитку громад і територій, за підсумками 2019 року роздільний збір сміття впроваджений тільки в 1 462 населених пунктах, це всього 5,1% міст і сіл країни. Притому стрімкого зростання людей, які приєднуються до цього процесу, немає — за рік карта міст і сіл, охоплених ідеєю переробки, збільшилася тільки на 281 населений пункт. А ось кількість щорічно виявлених несанкціонованих звалищ зросла на 26,9 тис.

Ініціативу щодо відповідального ставлення до відходів взяв на себе український бізнес. Наприклад, компанія Nestlé інвестує 57 млн грн у збір і сортування сміття у трьох населених пунктах України. Зокрема, у 2020 році роздільні контейнери для збору сміття з'явилися в Макарові, Старих Петрівцях та Нових Петрівцях. За задумом організаторів проекту, збір сміття для переробки дозволить знизити обсяг відходів, що йдуть на смітник. Така ідея відповідає цілям Nestlé, яка взяла на себе зобов'язання до 2025 року повністю відмовитися від пластикової упаковки на користь біорозкладаної, яка не забруднюватиме природу. Наприклад, бразильський підрозділ Nestlé вже презентував пляшку для води з біорозкладаного пластику.

сміття, ТПВ, побутові відходи, екологія, переробка сміття, звалища, проблема сміттєзвалищ
КРАЇНА СМІТТЯ. Україна потопає у відходах — щорічно продукується 53 млн кубометрів побутових відходів
Фото: Getty Images

Крім спроб дати відходам друге життя українці вигадали, як отримувати енергію, не спалюючи сміття. Компанія ClearEnergy, створена українцями, реалізовує проект отримання біогазу із сміттєвих полігонів. Справа в тому, що в перші 15-20 років під час розкладання 1 куб. м твердих побутових відходів виділяється до 1,5 куб. м/рік біогазу. Біогаз на 60% складається з метану, другого за небезпекою парникового газу. Таким чином, окислюючи метан до вуглекислого газу, можна не тільки скоротити кількість парникових газів, але й добувати зелену електроенергію. За підрахунками компанії, з 1 куб. м біогазу можна отримати електроенергію, що дорівнює 1,8 кВт·год.

"Типовий проект утилізації звалищного газу потужністю 4 МВт скорочує викиди парникових газів, що дорівнюють викидам 45 тис. автомобілів", — стверджують у компанії ClearEnergy.

Сьогодні в Україні станції переробки біогазу встановлені на 19 сміттєвих полігонах, а їх загальна потужність перевищила 26 МВт. За 2019 рік сумарно вони виробили 92,1 ГВт·год електроенергії.

Екологія виробництва

Кліматичні проблеми рідко озвучуються в Україні, але посідають особливе місце в порядку денному країн Євросоюзу. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у вересні 2020 року озвучила амбітні плани ЄС скоротити викиди парникових газів країн-членів до 2030 року із 40% до 55%. Завдяки таким заходам вже до 2050 року ЄС зможе досягти кліматичної нейтральності. Але справа не тільки в бажанні залишити чисту планету для майбутніх поколінь. Турбота про природу має економічний сенс: наприкінці 2021 — початку 2022 року Євросоюз введе прикордонний податок на імпорт товарів із високим вуглецевим слідом. Таким чином, іноземні постачальники, які не модернізували виробництво, будуть позбавлені переваги перед європейськими виробниками. Найбільше від нового податку можуть постраждати енергетичні та нафтогазові компанії, гірничодобувні та металургійні підприємства, а також сільгоспвиробники. Запропонована податкова ініціатива покликана стимулювати країни, зокрема Україну, фінансувати проекти й виробництво продукції, які не є небезпечними для клімату й екології.

Екологічні проекти допомагають бізнесу економити. Наприклад, використання сонячних батарей скорочує витрати на оплату рахунків

Шлях екологічно відповідального бізнесу вже вибрали більшість українських промислових гігантів. Наприклад, компанія "Інтерпайп", яка виробляє безшовні труби й залізничні колеса, постійно інвестує в модернізацію виробництва. У 2019 року в трубопрокатному цеху №4 "Інтерпайп НТЗ" завершений інвестиційний проект із модернізації ділянки термічної обробки труб. Вартість реалізації проекту склала $5 млн. Раніше "Інтерпайп" повністю вивела з експлуатації мартенівський цех на "Інтерпайп НТЗ", чим суттєво знизила вплив на навколишнє середовище. Замість нього запущений електросталеплавильний завод "Інтерпайп Сталь", що відповідає світовим екостандартам виробництва: замкнутий цикл водопідготовки передбачає повну відсутність промислових стоків у Дніпро, сучасну систему очистки пилу та газів.

сортування сміття, переробка сміття, ТПВ, звалища, проблема сміттєзвалищ, побутові відходи, навколишнє середовище, екологія
ЗРОБИТИ ЧИСТІШИМ. Компанії багатьох країн світу займаються екопроектами із сортування та утилізації відходів
Фото: Олександр Чекменьов

У компанії "Метінвест" також реалізують екопрограми модернізації виробництва. Доменні печі обладнані сучасною системою відведення та утилізації димових газів. Тільки за останні п'ять років меткомбінат інвестував майже 5 млрд грн у модернізацію систем екологічного захисту й охолодження доменних печей. Зокрема, побудовані нова система охолодження та комплекс хімічної очистки води, що дозволило перейти на оборотне водопостачання виробництва. Завдяки цьому підприємство повністю відмовилося від використання морської води для охолодження печі.

Все заради майбутнього

Інвестувати не тільки в екологію виробництва, але й в майбутні покоління України — такий вид соціальної відповідальності обрала найбільша українська фармакологічна компанія "Фармак". Тут три роки тому створили освітній проект для учнів 8-11-х класів "Екошкола". Отримавши необхідні знання в освітній онлайн-платформі, учні можуть створити для своєї школи проект, спрямований на економне використання природних ресурсів. Минулого року в проекті екошколи брали участь учні з 25 міст. Крім того, "Фармак" підтримав понад 10 проектів, які вже успішно реалізовані в українських школах. Серед них — велосипед-генератор для зарядки мобільних пристроїв, встановлення на території школи системи ферментації органічних відходів, що дозволяє отримувати біогумус для добрива рослин.

Євросоюз більше спантеличений проблемами екології, ніж Україна. Однак країні доведеться підтягувати свої стандарти і підходи до європейських

У компанії "Фармак" прагнуть на власному прикладі показувати, що означає турбота про навколишнє середовище. За п'ять років реалізації програми екомодернізації споживання газу на гривню випущеної продукції "Фармак" зменшилася на 76%. А викиди в атмосферу в 2019 році скоротилися на 12,42% в Києві та на 22,99% у Шостці, де знаходяться виробничі потужності компанії.

Масштабно підходять до вирішення екологічних проблем у групі компаній ДТЕК, лідера з відновлюваної енергетики: її вітрові електространції найбільші не тільки в Україні, але й в Центральній і Східній Європі. Крім того, компанія інвестує в скорочення шкідливого впливу на природу в усіх регіонах і сферах своєї присутності. Наприклад, у 2019 році "ДТЕК Енерго" інвестувала в заходи з охорони атмосферного повітря 490 млн грн, побудувавши новий сучасний електрофільтр на ДТЕК Придніпровська ТЕС, що знизило викиди пилу в атмосферу до європейських норм — 50 мг/куб. м. Також компанія щорічно реалізує заходи з охорони земель і водних ресурсів — у 2019 році "ДТЕК Енерго" інвестувала 801 млн грн у цей напрямок. Згідно з планом групи компаній, вже до 2040 року ДТЕК планує стати вуглецево нейтральною компанією. Піклується ДТЕК і про тваринний світ — "ДТЕК Мережі" докладає зусиль для збереження популяції білих лелек в Україні: компанія в п'яти регіонах країни встановила 248 спеціальних захисних конструкцій, які оберігають гнізда птахів від ураження струмом.

Одним з найбільш екологічно небезпечним в Україні вважається видобуток та обробка кам'яного вугілля.

"У 2020 році ми разом із компанією Recycling Solutions запустили пілот з утилізації метану на шахті "Степова" ДТЕК ШУ Першотравенське. Тепер небезпечний газ, який виділяється в гірських виробках під час видобутку вугілля, перетворюється на електрику та тепло на спеціальній когенераційній установці", — розповідають у ДТЕК. У планах — запровадити аналогічні проекти ще на двох шахтах об'єднання "ДТЕК Павлоградвугілля". Це дозволить в найближчі два роки знизити парникові викиди під час виробництва вугілля в цілому по Україні приблизно на 3%.

лелеки, охорона природи, ДТЕК, штучні гнізда
ВРЯТУВАТИ ЛЕЛЕК. ДТЕК встановлює захисні платформи для гнізд лелек. За минулий рік у рамках ініціативи зберегли 1 200 птахів
Фото: ДТЭК

Ще один напрямок циркулярної економіки — використання як будівельного матеріалу відходів спалювання вугілля, золошлаків. У 2019 "ДТЕК Енерго" утилізувала понад 1,5 млн т золошлакових матеріалів (39% від загального утворення за рік). Золошлаки використовуються під час будівництва доріг. Наприклад, у Великій Британії під час зведення великої об'їзної дороги Лондона в 1970-х роках використовували майже 1 млн т золошлакових матеріалів. В Україні будівельні компанії закуповують суху золу, яка в подальшому використовується під час виробництва бетону. Багато будинків у Києві і не тільки побудовані з використанням золи. "ДТЕК Енерго" вже розпочала реалізацію будівництва пілотного ділянки дороги в Івано-Франківській області із застосуванням золошлаків ДТЕК Бурштинської ТЕС.

Важливо
Жити можна, але не всюди. Що розповів екологічний рейтинг областей України 2021
Жити можна, але не всюди. Що розповів екологічний рейтинг областей України 2021

Впровадженням екоініціатив постійно займається і компанія AB InBev Efes Україна.

"До 2025 року компанія взяла на себе зобов'язання досягти 4 стійких цілей, таких як дбайливе використання водних ресурсів, перехід на альтернативні джерела електроенергії, екологічна упаковка та підтримка локальних фермерів. Таким чином, щорічно ми зменшуємо кількість споживаної води для виробництва продукту (з 2018 по 2020 знизили на 6%) і використовуємо воду повторно для технічних цілей", — повідомив Денис Хренов, в. о. генерального директора AB InBev Efes Україна. Заводи компанії мають намір перейти на зелені джерела електроенергії, завдяки кооперації з локальними виробниками ВДЕ, а також розміщення сонячних панелей на дахах заводів і на території навколо виробництв. Також підприємства AB InBev Efes Україна активно реалізують заходи з енергоефективності, спрямовані на скорочення споживання. Не менш важливою частиною екопроекту компанії є і робота над переходом на екологічну упаковку.

"Для закриття мети з упаковки ми діємо в декількох напрямках: зміна вже наявних упаковок (первинна й вторинна) на більш екологічні опції, розробка нових форматів упаковки, а так само використання оборотної тари — в Україні це зворотня пляшка і зворотня КЕГа", — пояснив Денис Хренов.

Екологія і прибуток

Заведено вважати, що турбота про навколишній світ не приносить конкретної економічної користі. Але досвід українських підприємців доводить, що це не так. Наприклад, згадувані нами проекти з виробництва біогазу окупаються за п'ять років. А термін окупності установки сонячних батарей може тривати ще менше.

Попит на зелені проекти у вітчизняних підприємців великий. Доказом того слугує кредитний портфель Укргазбанку, що постійно зростає, — головного екологічного банку країни, що спеціалізується на кредитуванні проектів енергоефективності. Незважаючи на складний 2020 рік, банк наростив обсяг екопортфеля до 4 млрд грн. Більш того, істотна частка кредитів у рамках державної програми кредитування підприємців "5-7-9%" припала саме на зелені кредити.

"Ми суттєво переглянули фінансування альтернативної енергетики — вирішили сконцентруватися на проектах, що не залежать від надходжень ДП "Гарантований Покупець" [викупу державою виробленої електроенергії з альтернативних джерел], а займаються зменшенням власного споживання. До нас надійшло багато нових заявок від представників малого та середнього бізнесу, які хочуть встановити на своїх об'єктах сонячні панелі та зменшити рахунки за електроенергію, значно виросли після зміни тарифів із січня 2021 року. Зрештою такі станції вже виходять на п'ятирічну окупність", — розповідає Олексій Савін, директор екологічного департаменту Укргазбанку.

У фінустанові впевнені, що попит на зелені кредити ростиме, адже збільшення витрат населення і бізнесу на оплату послуг ЖКГ сприяють пошуку шляхів економії і "розумного" споживання ресурсів. Унаслідок від цього виграють не тільки споживачі, але й українська екологія.