У Раді проголосували за закон про платіжні послуги: чого чекати українцям

Верховна Рада 30 червня ухвалила в цілому законопроект "Про платіжні послуги" (№4364 ).

Глава фінансового комітету ВР Данило Гетманцев зазначив, що новий закон є рамковим для ринку платіжних послуг. Він передбачає:

• зміну застарілих підходів до правового регулювання платіжного ринку;
• розширення кола постачальників платіжних послуг;
• встановлення нових правил надання таких послуг;
• встановлення вимог до постачальників платіжних послуг;
• підвищення захисту прав споживачів;
• поліпшення безпеки та ефективності надання платіжних послуг.

У НБУ, який є регулятором ринку платіжних послуг, раніше неодноразово зазначали, що чинний закон про платіжні системи та переказ коштів, ухвалений ще у 2001 році, морально застарів і не відповідає сучасним вимогам і міжнародним практикам.

Закон встановлює, що в Україні допускаються девʼять видів платіжних послуг: сім фінансових і дві нефінансові.

До фінансових платіжних послуг відносяться послуги із:

• зарахування готівки на рахунки користувачів;
• зняття готівки з рахунків;
• виконання платіжних операцій з власними коштами користувача;
• виконання платіжних операцій з кредитними коштами;
• емісії платіжних інструментів та здійснення еквайрингу;
• переказу коштів без відкриття рахунку;
• випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними.

До нефінансових платіжних послуг відносяться: ініціювання платіжної операції та надання відомостей з рахунків.

Для надання платіжних послуг потрібно отримати відповідну ліцензію і бути включеним до відповідного державного реєстру, який буде вести НБУ.

"Вітайте відкритий банкінг, спрощений вхід на ринок для постачальників платіжних послуг, майданчик для тестування нових продуктів і послуг. Нарешті в Україні зможе зайти PayPal, адже наші правила здійснення діяльності будуть максимально наближені до європейських", — прокоментувала прийняття закону його співавтор депутат Ольга Василевська -Смаглюк.

У першому читанні цей законопроект Рада ухвалила в лютому.

Раніше НБУ закликав парламент відмовитися від включення в текст законопроекту під час його підготовки до другого читання норм про законодавче обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж. Регулятор і банки вважають, що розмір комісії повинні встановлювати самі учасники ринку.

За цю норму депутати голосували окремо, і вона не отримала необхідної кількості голосів.

Зазначимо, що комісія інтерчейндж входить до еквайрингової комісії, яку сплачує банкам весь бізнес, який приймає оплату карткою від клієнтів.

Нагадаємо, у середині травня Національний банк, Visa і Mastercard підписали меморандум про сприяння створенню в країні конкурентного платіжного ринку. Головна пропонована ними міра — зниження розміру ставок міжбанківських платежів (комісії інтерчейндж).

Visa і Mastercard звернулися в Антимонопольний комітет за дозволом на узгоджені дії у вигляді одночасної зміни ставок. Якщо дозвіл буде отримано, то граничний розмір ставок комісії інтерчейндж буде:

• з 1 липня 2021 — 1,2%;
• з 1 липня 2022 — 1,0%;
• з 1 липня 2023 — 0,9%.

Учасники меморандуму вважають, що рівень запропонованого зниження є оптимальним, він дозволить банкам продовжувати розвивати систему безготівкових платежів.

У квітні в Службі безпеки України заявили про формування загроз нацбезпеці в банківській сфері через монопольне становище міжнародних платіжних систем Visa і Mastercard. В СБУ зазначили, що ці платіжні організації самостійно встановлюють мінімальний розмір комісії інтерчейндж (плата, здійснювана банком-еквайром на користь банку-емітента, який є власником картки).