У Раді проголосували за закон про платіжні послуги: чого чекати українцям
Автори закону вважають, що він зменшує можливості для шахрайства при платежах.
Верховна Рада 30 червня ухвалила в цілому законопроект "Про платіжні послуги" (№4364 ).
Глава фінансового комітету ВР Данило Гетманцев зазначив, що новий закон є рамковим для ринку платіжних послуг. Він передбачає:
- зміну застарілих підходів до правового регулювання платіжного ринку;
- розширення кола постачальників платіжних послуг;
- встановлення нових правил надання таких послуг;
- встановлення вимог до постачальників платіжних послуг;
- підвищення захисту прав споживачів;
- поліпшення безпеки та ефективності надання платіжних послуг.
У НБУ, який є регулятором ринку платіжних послуг, раніше неодноразово зазначали, що чинний закон про платіжні системи та переказ коштів, ухвалений ще у 2001 році, морально застарів і не відповідає сучасним вимогам і міжнародним практикам.
Закон встановлює, що в Україні допускаються девʼять видів платіжних послуг: сім фінансових і дві нефінансові.
До фінансових платіжних послуг відносяться послуги із:
- зарахування готівки на рахунки користувачів;
- зняття готівки з рахунків;
- виконання платіжних операцій з власними коштами користувача;
- виконання платіжних операцій з кредитними коштами;
- емісії платіжних інструментів та здійснення еквайрингу;
- переказу коштів без відкриття рахунку;
- випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними.
До нефінансових платіжних послуг відносяться: ініціювання платіжної операції та надання відомостей з рахунків.
Для надання платіжних послуг потрібно отримати відповідну ліцензію і бути включеним до відповідного державного реєстру, який буде вести НБУ.
"Вітайте відкритий банкінг, спрощений вхід на ринок для постачальників платіжних послуг, майданчик для тестування нових продуктів і послуг. Нарешті в Україні зможе зайти PayPal, адже наші правила здійснення діяльності будуть максимально наближені до європейських", — прокоментувала прийняття закону його співавтор депутат Ольга Василевська -Смаглюк.
У першому читанні цей законопроект Рада ухвалила в лютому.
Раніше НБУ закликав парламент відмовитися від включення в текст законопроекту під час його підготовки до другого читання норм про законодавче обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж. Регулятор і банки вважають, що розмір комісії повинні встановлювати самі учасники ринку.
За цю норму депутати голосували окремо, і вона не отримала необхідної кількості голосів.
Зазначимо, що комісія інтерчейндж входить до еквайрингової комісії, яку сплачує банкам весь бізнес, який приймає оплату карткою від клієнтів.
Нагадаємо, у середині травня Національний банк, Visa і Mastercard підписали меморандум про сприяння створенню в країні конкурентного платіжного ринку. Головна пропонована ними міра — зниження розміру ставок міжбанківських платежів (комісії інтерчейндж).
Visa і Mastercard звернулися в Антимонопольний комітет за дозволом на узгоджені дії у вигляді одночасної зміни ставок. Якщо дозвіл буде отримано, то граничний розмір ставок комісії інтерчейндж буде:
- з 1 липня 2021 — 1,2%;
- з 1 липня 2022 — 1,0%;
- з 1 липня 2023 — 0,9%.
Учасники меморандуму вважають, що рівень запропонованого зниження є оптимальним, він дозволить банкам продовжувати розвивати систему безготівкових платежів.
У квітні в Службі безпеки України заявили про формування загроз нацбезпеці в банківській сфері через монопольне становище міжнародних платіжних систем Visa і Mastercard. В СБУ зазначили, що ці платіжні організації самостійно встановлюють мінімальний розмір комісії інтерчейндж (плата, здійснювана банком-еквайром на користь банку-емітента, який є власником картки).