Завтра буде гірше, ніж учора. Чому не варто радіти, що МВФ дав Україні гроші
Ще трохи реформ під транші МВФ, і ми не те що Польщу за 20 років не наздоженемо, а рівень нинішнього Сомалі для нас буде новим горизонтом планування.
Якось уже починає набридати вид українських чиновників і політиків, що вистрибують зі-штанів-і-спідниць при фразі "МВФ дав Україні кредит!". Так, саме так, і зі знаком оклику.
Ні, я розумію, що їм може і є чому радіти, і, не виключено, що така реакція має під собою дуже вагомі та грошові підстави. Але ... бісить!
Бісить, бо:
МВФ не дає нікому кредитів. Уже 50 років не дає. Від слова взагалі!
Кредит, між іншим, це дуже чітко визначена фінансова операція, яка включає, як мінімум, п'ять організаційних і одну прогнозно-економічну складову.
А саме:
- цільовість (кредит береться на реалізацію цілком конкретної економічної мети, параметри якої визначаються прогнозним показником у вигляді норми прибутку на одиницю взятих коштів. Ця норма повинна дозволити сплатити вартість кредиту та повернути його тіло)
- платність (кредит завжди коштує грошей в обслуговуванні)
- забезпеченість (кредит дається під заставу чи сторонні гарантії, сам себе ти прогарантувати не можеш, тоді це не кредит виходить, а борг під % або без нього)
- повернення (кредит треба повернути)
- терміновість (кредит не просто треба повернути, а ще й повернути вчасно).
Це повний і вичерпний перелік того, що таке кредит. І… який це має стосунок до відносин України з МВФ? ТА НІЯКОГО!
Але це ще не все. Умови отримання ресурсів від МВФ узагалі не мають жодного відношення до вищезгаданих характеристик кредиту. Ну який стосунов до "кредиту МВФ" мають політичні хотіння щодо завершення до кінця листопада 2021 року процесу відбору та призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та забезпечення її автономії?
Чи вимога про ухвалення законопроекту №5600, який посилює податкове навантаження на малий та середній бізнес, а також запроваджує оподаткування віртуальних/теоретично можливих прибутків від використання земельних паїв?
Чи вимога "збільшити незалежність НБУ"? Під чим розуміється посилення його залежності від МВФ.
Або вимога щодо проведення судової реформи зі включенням іноземців до процесу призначення суддів в Україні, про що вже писав.
Якось усе це схоже не на відносини "кредитор-позичальник", а на "метрополія-колонія".
До речі, чекаємо на девальвацію гривні найближчим часом, оскільки після "отримання" чергового траншу МВФ звідси за кордон втечуть живі гроші. І це вплине на курс. Протягом місяця приблизно. Та й держборг збільшиться.
До речі... за останні кілька тижнів щодо темпів прогнози зростання української економіки цього року послідовно погіршилися:
НБУ (з 3,8% до 3,1%);
JP Morgan(З 4,5% до 2,3%);
Bank of America Corp. (З 4,5% до 3%);
МВФ (з 3,5 до 3,2%);
Примітно, що МВФ, який 23 листопада наважився таки виділити нашому уряду черговий транш у 500 млн. SDR саме цього ж дня і погіршив свій прогноз! Удруге за місяць погіршив, між іншим! Точно розуміючи, до яких наслідків призведе отримання Україною його траншу. Ну, прямо чесні шахраї, чи не так? Знає кіт, чиє м'ясо жере!
Це я до того, що такими темпами ми не те що Польщу за 20 років не наздоженемо, а й рівень нинішнього Сомалі скоро для нас буде новим горизонтом планування. Ще трохи реформ під транші МВФ, і саме Київ нагадуватиме Могадішо, але тільки після кількох стихійних лих відразу