Звідки гроші? Чому чиновники отримують космічні зарплати (інфографіка)

У січні 2022 року Фокус розіслав десятки запитів різним держорганам стосовно рівня зарплати їхніх керівників за грудень. Відповіді, які отримало видання, дещо здивували. Як з'ясувалося, очільникам деяких держагентств і служб в останній місяць року нарахували в декілька разів більше, ніж міністрам. Навіть прем’єр-міністр отримав менше, ніж багато хто з його колег по уряду.

Потім ми звернулись до Національного агентства України з питань державної служби (НАДС). Його голова Наталія Алюшина порадила відокремлювати питання зарплат політиків, держслужбовців, керівників держпідприємств. До першої групи належать народні депутати, міністри, їхні заступники, до другої — працівники міністерств, агентств, служб, обласних і райадміністрацій (ОДА й РДА), до третьої — очільники держкомпаній, як, наприклад, Укрпошта, Нафтогаз чи Укрзалізниця.

Анатомія винагород. Чому зарплати в Кабміні нижчі, ніж у держкомпаніях і банках

Алюшина уточнює, що розміри посадових окладів держслужбовців визначені постановою Кабміну №15. Відповідно до неї, оклади держслужбовців категорії "В" на районному рівні становлять 4,54–5,3 тис. грн, на обласному — 4,67–5,5 тис. грн, центральному — 6,3–11,0 тис. грн. Для категорії "Б" — заступників керівників держорганів або начальників структурних підрозділів і територіальних органів — розмір окладів варіюється від 5,95 тис. грн до 20,7 тис. грн, а для держслужбовців категорії "А" (найвищих керівників) — від 28,9 тис. грн до 41,3 тис. грн. Тобто рівень окладів досить скромний, адже в приватних компаніях на відповідальних посадах керівникам платять у 8–20 разів більше.

Державна посада вищого рангу дає можливість отримання корупційного прибутку від лобіювання господарської діяльності до незаконної винагороди за закриття кримінальних справ

Утім не все так просто з поняттям "оклад". За даними НАДС, у структурі винагороди чиновників оклад становить лише 30%. Як пояснює Алюшина, держслужбовці відповідно до закону "Про державну службу" можуть отримувати надбавки за вислугу років і ранг, виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього колеги або за рахунок економії зарплатного фонду через наявність вакансій. Крім цього, є премії — річні, квартальні, місячні.

"Премії обмежені 30% від окладу. З надбавок найбільш вагомою є "за вислугу років", що сягає до 50% від окладу, й "за інтенсивність", розмір якої необмежений, — продовжує Олександр Стародубцев, серійний реформатор ("Прозорро", НАДС, НАЗК). — Рішення щодо винагороди ухвалює керівник".

Як зауважує Ігор Чудовський, керівний партнер АО "Чудовський і партнери", чим довше чиновник працює на держслужбі, тим більша сума, яку він може отримати на законних підставах у разі нарахування всіх надбавок. Саме тому винагорода старожилів апарату Каб­міну часом вища за ту, яку отримують міністри. Проте, за словами Чудовського, все залежить ще й від особистих зв’язків із керівництвом, яке підписує накази про нарахування надбавок.

У 2021 році в НАДС провели моніторинг оплати праці держслужбовців і дійшли висновку, що в різних міністерствах і держорганах оплата за однакову роботу на ідентичних посадах відрізняється на десятки тисяч гривень. Одні чиновники отримують мінімальні надбавки, інші — у рази або навіть у десятки разів більше від свого посадового окладу.

"Можливість установлювати премії та виплати стимулювання залежить від фонду оплати праці держ­органу. Деякі спроможні виплачувати лише оклади, надбавки за вислугу та ранг і мінімальну премію, а інші встановлюють виплати стимулювання 300% і більше", — коментує Алюшина. На її думку, це свідчить про дві проблеми: відсутність єдиного підходу до планування фонду оплати праці й утримання вакантних посад задля можливості надавати виплати стимулювання тим, хто працює.

Диспропорції в зарплатах міністрів Наталія Алюшина пояснює різним обсягом фондів оплати праці міністерств, які щороку затверджуються в держбюджеті. Наприклад, у міністра оборони оклад — 50,1 тис. грн, у міністра освіти — 59 тис. грн, а у міністра агрополітики — 74 тис. грн.

"У більшому відомстві більше вакансій. Отже більша економія фонду оплати праці й, відповідно, більше можливостей платити премії працівникам, міністру та його заступникам", — уточнює голова НАДС.

Кому більше, кому менше. Зарплати в держсекторі та приватному бізнесі

Щоб зрозуміти, наскільки адекватні зарплати в держсекторі, варто порівняти їх із рівнем винагород керівникам приватного бізнесу. На думку Світлани Котляревської, виконавчої директорки Gov Club, рівень оплати праці на держслужбі досить строкатий — десь фінансові компенсації реформ не потребують, бо відповідають медіані ринку, а є сфери, які вимагають негайного дофінансування. Зрозуміло, що багато хто йде на держслужбу не заради зарплати, а для отримання важливих зв’язків, які здатні нагородити працівника сильніше, ніж річний оклад із преміями. Саме тому більшість керівників державних структур мало переймаються своїми скромними винагородами. Проте винагороди тих, хто працює на державні інтереси (в держсекторі), часом зовсім не скромні.

Для політичних посад основною часткою винагороди має бути оклад без непрозорих і невиправданих надбавок і премій

За інформацією НАДС, держслужбовці категорії "А" здебільшого отримують 95 тис. грн на місяць. Юрій Перч, територіальний директор міжнародної стафінгової групи ANCOR Ukraine, додає, що зарплати гендиректорів в Україні складають від 100 тис. грн (до оподаткування). Нерідко вони сягають 500 тис. грн на місяць.

"Керівник органу центральної влади, якщо дивитися на його завдання, відповідальність, кількість людей у підпорядкуванні, вплив на результати й бюджет, — посада, аналогічна керівникові великого банку з першої десятки або великого агрохолдингу. На ринку такі люди коштують від 300 тис. грн на місяць без бонусів", — продовжує Олександр Стародубцев.

Нагадаємо, зарплати міністрів менші за ринкові виплати менеджерам вищої ланки (біля 50–90 тис. грн), але в державних компаніях і банках ситуація геть інша. Наприклад, голова правління державного ПриватБанку Герхард Бьош у грудні 2021 року отримав 1,8 млн грн. Великими зарплатами може похвалитися й Укрзалізниця. Згідно з даними декларації ексголови компанії Євгена Кравцова (декларація за 2020 рік, подана в 2021-му вже після звільнення), його річний дохід від роботи в УЗ становив 6,5 млн грн, або 541 тис. грн щомісяця. Та найголовніше те, що під час звільнення Кравцов отримав допомогу від держави — 9,7 млн грн.

Тим часом експерти розповідають про суто європейські підходи до формування системи оплати праці.

"У держпідприємствах формування і зміни посадових окладів відбуваються за участю правління (часто — профільного міністерства) і на­глядових рад, які все частіше складаються з незалежних, зокрема іноземних, представників. Тому зараз у керівників держкомпаній рівень зарплат майже завжди відповідає ринку. З ними підписують контракти, де вказують цілі (КРІ) та винагороду за досягнення цих цілей", — розповідає Максим Розгон, СЕО консалтингової компанії OSOBA.

Питання в тому, що проаналізувати виконання цілей часто вже немає кому, адже відбувається постійна ротація і в правлінні, і в на­глядових радах. Та й сам акціонер (держава) не завжди готовий ретельно перевіряти якісь там цифри в контракті екскерівника.

Конкурентність рівня оплати керівників держкомпаній можна підтвердити ще тим, що на деяких позиціях працюють експати. На думку Розгона, фактор конкурентної, а інколи безпрецедентної зарплати в держкомпаніях необхідний, щоб нівелювати потенційні ризики корупції й підвищити рівень відповідальності за результат.

Водночас Ігор Чудовський зауважує, що за останні роки зар­плати держслужбовців наблизилися до рівня керівників із приватного сектору, хоча й залишаються в рази меншими, ніж зарплати керівників держпідприємств-монополістів, таких як Укренерго, Укрзалізниця, НАК "Нафтогаз України", Укрпошта тощо.

"Державна посада вищого рангу дає можливість отримання корупційного прибутку від лобіювання господарської діяльності до незаконної винагороди за закриття кримінальних справ, а тіньові прибутки на порядок більші, ніж офіційна зар­плата керівників великих підприємств державного та приватного секторів", — вважає Чудовський.

В очікуванні змін. Що принесе реформа системи оплати праці держслужбовців

Реформування сфери оплати праці в Україні має довгу історію.

"У 2014-му намагалися змінити закон про держслужбу, щоб чиновники отримували гідну компенсацію і не залежали від зовнішніх впливів, — нагадує Юрій Перч. — Але тоді реформа не пройшла, бо не влаштовувала людей, які зацікавлені у використанні держави як власного інструменту".

Зараз в Україні триває реформа системи оплати праці держслужбовців.

"Ми пропонуємо модель, яка передбачає сталу частину посадового окладу на рівні 70% і додаткові виплати — 30%, — говорить Наталія Алюшина. — Для політичних посад також основною часткою винагороди має бути оклад без непрозорих і невиправданих надбавок і премій". Як стверджує співрозмовниця Фокусу, цю реформу підтримують 90% опитаних НАДС держслужбовців.

Щоб обрати правильний формат, в НАДС проаналізували практики 20 країн.

"Зазвичай рівень винагороди держслужбовців ґрунтується на основі класифікації посад і визначається через порівняння з приватним сектором. Це відображається в грейдах — зарплатних рівнях. Більшість країн таку практику запровадили в 1990–2000-х". Очільниця НАДС сподівається, що реформа оплати праці дозволить і в Україні визначати розмір зар­плати шляхом застосування системи грейдів на основі класифікації посад. Це наблизить рівень окладів держслужбовців до ринкового.

А от Стародубцев вважає, що Україні потрібна кардинальна зміна моделі менеджменту всередині держслужби, щоб окремі державні організації, куди вдалось залучити першокласних менеджерів, самі вирішували, кому та скільки платити. На думку експерта, однією реформою системи оплати праці багато не зміниш, бо чимало людей навіть за будь-які гроші неспроможні правильно керувати організаціями. До того ж є корупціонери, яким завжди мало. Саме тому в державних структурах, вважають експерти, повинні систематично відбуватися прозорі аудити зарплат та виплат. Йдеться про мільярди гривень із держбюджету, й усе це — гроші платників податків.