Венесуела, Іран, Афганістан, РФ. Як країни розплачуються за злочини режимів

У відповідь на вторгнення Росії в Україну до агресора застосували дуже потужну санкцію у вигляді блокування резервів російського Центробанку. На такий крок наважилися Євросоюз, США, країни "Великої сімки" G7 (Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада).

"Через санкції РФ не має можливості списати, надіслати, перевести чи здійснити будь-які інші операції з резервами, що знаходяться в цих юрисдикціях, — пояснює Сергій Бенедисюк, партнер юридичної групи LCF, керівник практики корпоративного права, М&А та антимонопольного права. — Подальшу долю заблокованих коштів будуть вирішувати вищеназвані держави". Проте ЄС та інші партнери не можуть заблокувати резерви, які знаходяться на території Росії, Китаю або інших країни, що не приєдналися до санкцій.

Олександр Друг, партнер ЮФ Sayenko Kharenko додає, що США тримає орієнтовно 6,6% міжнародних резервів РФ, ЄС близько 25%, Японія 10%, Велика Британія 4,5%. "Формально жодного арешту на резерви накладено не було, санкції лише тимчасово заблокували можливість транзакцій з ними. Ці кошти і далі є власністю Центробанку РФ. До того ж, попри ці санкції, до 24 червня 2022 року ЦБ РФ може і далі використовувати міжнародні резерви для проведення операцій з енергоносіями", — уточнює експерт.

Як раніше писав Фокус, в ЗМІ суму заблокованих резервів центробанку РФ оцінювали на рівні $300-415 млрдсподіваються отримати цей ресурс у якості компенсації за заподіяну Росією шкоду.

Світова історія вже знає приклади блокування активів центробанків. Такі заходи, зокрема, застосовувались мінфіном США до Венесуели у 2019 році, щоб запобігти використанню резервів центробанку цієї країни для незаконних дій режиму лідера соціалістів Николаса Мадуро. Як зазначає Олександр Друг, після блокування цих активів Держдепартамент США передав контроль над ними лідеру венесуельської опозиції, Хуану Гуайдо. Однак, у цьому випадку кошти не надавались іншій державі. Тобто, паралель з ситуацією Росії і України провести важко.

Центробанк Ірану також підпадав під санкції. "У 2015 році Верховний Суд США у справі Peterson проти Bank Markazi дозволив використати активи Центробанку Ірану для виконання рішення у справі про тероризм. Тим не менш, мова знову ж таки не йшла про передачу заблокованих активів безпосередньо іноземній державі", — уточнює Друг.

Також, після повалення талібами влади в Афганістані у серпні 2021 року США заблокували $7 млрд резервів афганського центробанку, які зберігалися на рахунках американських банків. Олександр Друг зазначає, що президент США Джо Байден 11 лютого 2022 року підписав наказ про передачу цих активів до одного консолідованого рахунку, відкритого в Federal Reserve Bank of New York.

"Передумовами для такого наказу стало припинення існування законного уряду Афганістану, прихід до влади терористів Талібану і відсутність розуміння, хто має законне право доступу до цих коштів зі сторони Афганістану", — коментує Олександр Друг. В зв’язку з чим в США оголосили про намір використати $3,5 млрд для компенсації сім'ям жертв терактів 11 вересня 2001 року. Решту пропонується направити на гуманітарну допомогу народу Афганістану, хоча відповідний механізм ще не напрацьований.

Опитані Фокусом фінансісти назвали вимогу Україною компенсації за рахунок заблокованих резервів ЦБ РФ дуже вдалою та життєздатною ініціативою, яку можна реалізувати в стислі терміни. Проте, юристи не знаходять прецедентів, на які можна спиратися.

"Проводити прямі аналогії з вищезгаданими випадками некоректно, оскільки станом на сьогодні ідея передачі іншій країні заблокованих резервів центробанку існує скоріше на рівні концепції, — коментує Сергій Бенедисюк. — Тобто, ЄС, США та інші союзники України мають виробити новий детальний механізм".