Ввезти авто без акцизу та мита. Які нові податкові зміни ухвалив парламент
У законі, який ВРУ ухвалила 24 березня, — звільнення від податку на нерухомість, скасування ПДВ для будь-якого імпорту та безмитне ввезення будь-якого транспорту в Україну.
Верховна Рада України 24 березня ухвалила в цілому законопроєкт №7190 або так звану митну реформу. "За" проголосували 353 народні депутати, повідомив Ярослав Железняк із фракції "Голос".
Ціль закону — забезпечити ефективну та безперебійну роботу економіки у воєнний період, йдеться у пояснювальній записці.
"Україна як держава йде ва-банк. Адже в нинішніх умовах економіку треба якось пожвавлювати. Мені здається, що в короткостроковій перспективі це непоганий стимул для того, щоб наситити економіку товарами. У довгостроковій перспективі це буде шкідливо для внутрішнього виробництва й економіки взагалі", — охарактеризував законопроєкт експерт CASE Ukraine з правових питань Андрій Саварець у коментарі Фокусу.
Суть податкових змін виклала народна депутатка "Європейської Солідарності", представниця профільного комітету Ніна Южаніна на своїй сторінці у Facebook. Фокус запитав експертів, які з нововведень Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України й інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану" — найважливіші для бізнесу.
ПДВ залишиться у минулому — на період війни
Згідно з нововведеннями, на період воєнного стану припиняють, а не анулюють реєстрацію платників ПДВ, які оберуть особливості оподаткування єдиним податком третьої групи 2% від обігу.
"Це означає призупинення всіх прав та обов'язків платників ПДВ, зокрема формування ними податкового кредиту", — пояснює Ніна Южаніна.
Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай каже, що новий закон майже гарантовано згортає систему ПДВ. За його словами, попередній дизайн системи оподаткування ПДВ спонукав би перейти на спрощенку без ПДВ сервісний бізнес, який надає послуги: "Зрозуміло, що вони дійсно дуже постраждали від війни і було б логічно знизити їхнє податкове навантаження, дати їм працювати".
Проте до ухвалення законопроєкту №7190 багатьом усе ще було б вигідно сплачувати ПДВ.
"Насамперед на спрощенку не перейшли б ритейлери, які працюють з імпортом — вони залишалися б на ПДВ. Відповідно, ті, хто постачає товари для ритейлу, ланцюжком теж не мали б стимулу переходити на спрощенку. Якщо не вдаватися до деталей, то в такому разі їм довелося б трохи доплачувати, щоб за рахунок своєї маржі компенсувати податкове навантаження", — пояснив Гайдай.
Новий закон практично повністю скасовує імпортний ПДВ. Економіст вважає, що в таких умовах можна очікувати, що майже весь бізнес, що залишився в Україні, буде вмотивований перейти (принаймні на деякий час) на спрощену систему оподаткування.
Мінімум перешкод на митниці: імпорту дали дорогу
Президент України Володимир Зеленський анонсував митну реформу у своєму зверненні у ніч проти 19 березня.
"Вантажі для нашої оборони, для наших людей будуть завозитися в Україну настільки легко, наскільки це дозволяють закони фізики. Прибираємо абсолютно всю бюрократію, всі папірці, а також ПДВ, мито, всі митні платежі. Мета абсолютно зрозуміла — щоб людський чинник не заважав швидкості постачання товарів. Вони дуже необхідні саме зараз", — сказав Зеленський.
Юрій Гайдай визнає — законопроєкт досягне цієї мети: "Спрощення буде дуже суттєвим. Спрощуються всі митні формальності. Очікується значне прискорення проходження товарів через кордон".
Андрій Саварець утоплює: "По суті, законопроєкт означає скасування усіх податків на імпорт, майже безконтрольне ввезення товарів. Є єдиний запобіжник (це добре, що він залишився) — постанова з переліком товарів критичного імпорту. Не можна буде просто купити валюту, перевести за кордон за товари, що не входять до цього списку".
Також тепер можна ввозити автомобілі без сплати митних зборів.
"З 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів, мотоциклів, автобусів, вантажних автомобілів і причепів звільнятиметься від ПДВ, акцизного податку та мит", — повідомила депутатка Ніна Южаніна.
Місцеві податки: що таке податкова децентралізація
Народні депутати дали право органам місцевого самоврядування встановлювати місцеві податки та збори за спрощеною процедурою, — а значить, без обговорення та оприлюднення рішення, уточнила Ніна Южаніна.
Юрій Гайдай називає це рішення ще одним кроком до децентралізації: "Тобто органи місцевого самоврядування зможуть не лише зменшувати, а й збільшувати ставки. Це логічно, тому що ми зменшуємо податкове навантаження на бізнес — а в регіонах, які не зачепило війною, економіка працює. Місцева влада теоретично може ухвалювати кращі рішення щодо податкового навантаження".
За його словами, у відносно мирних регіонах у воєнний час можливе збільшення податків, аби підтримати ЗСУ та тероборону на місцях.
Ні ПДВ, ні мит: що тепер із держбюджетом
Наразі складно моделювати, скільки грошей недоотримає держбюджет унаслідок ухвалення законопроєкту №7190, каже Юрій Гайдай.
"Нині немає достовірних даних про те, які сектори економіки наскільки просіли. Очевидно, це суттєвий спад — мабуть, зараз економіка стиснеться приблизно вдвічі. Раніше найбільшим джерелом надходжень до бюджету були ЄСВ і ПДФО, це десь 35% усіх податкових надходжень, на другому місці — ПДВ та акцизи, особливо імпортний ПДВ. Зрозуміло, що тут надходжень практично не буде", — прогнозує Гайдай.
Він припускає, що влада хоче максимально знизити податкове й адміністративне навантаження на бізнес — і покладатися на зовнішню фінансову допомогу.
Андрій Саварець наголошує, що відсутність митних надходжень буде помітною.
"Митні платежі становили 35% доходної частини саме податкових надходжень, іноді доходило до 40%. Виходить, тепер цих надходжень не буде”, — констатує Саварець. Він вважає, що упродовж місяця-двох такий режим можна витримувати.
“Відмовитися від митних платежів на довгий термін — це означає відмовитись від мільярдів. Скільки ми мали митних платежів у минулому році? 40 млрд. Це за економіки, що працює. Звичайно, зараз було б менше, а деякі підприємства, можливо, й припинили б свою діяльність, щоб не платити. У будь-якому разі, у довгостроковій перспективі відмовитись від мільярдів — це дуже боляче для української економіки”, — визнає Саварець.
За його словами, за таких умов потрібні компенсатори — але про них поки не йдеться. Точніше, такими компенсаторами наразі стали кредити та гранти від міжнародних організацій і банків, якими Мінфін закриває потреби видаткової частини держбюджету.
“За будь-яких умов у найближчі місяці бюджет наповнюватиметься значною частиною за рахунок кредитів. Інших джерел немає”, — наголосив виконавчий директор “CASE Україна” Дмитро Боярчук.