Більше не партнери. Як Україна повністю припинила торгівлю з Росією та Білоруссю

Уряд України 9 квітня ухвалив постанову "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації" й таким чином юридично закріпив фактичне припинення торговельних відносин із Росією, яке триває з моменту вторгнення 24 лютого.

"За оцінкою Міністерства економіки, заборона російського імпорту блокуватиме щороку валютні надходження до РФ на $6 млрд. Ці кошти не отримає бюджет ворога, отже, зменшаться його потенційні можливості фінансування війни", — прокоментувала цю подію Юлія Свириденко, перша віцепрем'єр-міністерка — міністр економіки України.

Міністерка додала, що такий крок України слугуватиме прикладом для західних партнерів і стимулюватиме їх до посилення санкцій проти РФ, у тому числі у вигляді енергетичного ембарго. Такі санкції були б набагато ефективнішими, ніж запроваджена ЄС заборона імпорту російського вугілля.

Минулі стосунки. Чим Росія та Білорусь торгували з Україною до війни

Попри те, що активність товарообміну між Україною й країнами СНД поступово знижувалась з 2014 року, Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС), зауважує, що за результатами 2021 року Росія залишалась третім торговельним партнером України за обсягом імпорту й п’ятим за експортом, а Білорусь була п’ятим та чотирнадцятим, відповідно. Експерт звертає увагу на суттєвий перекіс в бік імпорту в торгівлі з цими країнами, на який припадало $11,47 млрд, тоді як експорт складав лише $4,93 млрд.

"Для нас ці торговельні партнери були тим, чим і для інших країн світу, — великою бензоколонкою. З Росії та Білорусі переважно ввозили енергоносії, на які в структурі імпорту припадало 60% ($4,01 млрд) і 59% ($2,85 млрд) відповідно", — зауважує Горюнов.

Для наочності наведемо ТОП-3 позицій імпорту з Росії і Білорусі, за даними Державної митної служби України за 2021 рік.

У випадку з РФ це кам’яне вугілля в обсязі $1,545 млрд, нафта та нафтопродукти ($1,241 млрд) й газ ($959 млн), а з Білоруссю — нафта і нафтопродукти ($2,351 млрд), добрива ($269 млн) і бітум ($259 млн).

Проте, експорт з України в Росію помітно знижувався протягом останнього десятиріччя. Співрозмовник Фокусу нагадує, що в 2011 році Україна експортувала до РФ продукції майже на $20 млрд (29% від об’єму українського експорту), а через 10 років у 2021 році — лише на $3,44 млрд.

"Починаючи з 2014 року, після анексії Криму весь український бізнес розумів необхідність максимальної переорієнтації на інші ринки в очікуванні повної втрати російського ринку рано чи пізно, — коментує Анжела Махінова, партнерка практики міжнародної торгівлі ЮФ Sayenko Kharenko. — Відносини з Білоруссю почали погіршуватися паралельно з поглибленням відносин останньої з РФ, унаслідок чого Білорусь і Україна вже певний час застосовували різноманітні обмеження в міжнародній торгівлі. Тому український бізнес передбачав, що й білоруський ринок доведеться міняти на інші ринки збуту і, відповідно, готувався".

Остаточний розрив. Як Україна шукає заміну поставкам від агресора та його супутника

До 9 квітня 2022 року формальних заборон на торгівлю між Україною та Росією та Білоруссю не було. Крім того, вищезгадана постанова Кабміну стосується лише заборони торгівлі з РФ, а Білорусь у цьому контексті не згадується. Але, як стверджують опитані Фокусом експерти, імпорт і експорт у цих напрямках не здійснюється з моменту вторгнення 24 лютого. При цьому торговельні мережі за власною ініціативою почали вилучати російські товари з асортименту, хоча з 2014 року їхня кількість поступово досягла мінімуму. Проте деякі побутові товари (зубна паста, туалетний папір) міжнародних брендів надходили в Україну саме з Росії, де розташовані виробництва компаній.

Очікувано, найболючішим для України стала зупинка енергетичного імпорту з Росії та Білорусі. Як зауважує Дмитро Горюнов, ситуацію ускладнює те, що агресор атакує українську паливну інфраструктуру та вже знищив три нафтопереробні заводи, включно з єдиним, який працював, — Кременчуцьким НПЗ, та багато нафтобаз. За словами експерта, це насамперед робилося для зупинки постачань палива для збройних сил, але вплив на економіку можна очікувати більш широкий.

"Відтепер Україні доведеться імпортувати енергоносії всіх типів із інших країн, включно з паливними збірками для АЕС, які в останні роки перед війною поступово заміщували продукцією американської компанії Westinghouse", — узагальнює Горюнов.

Анжела Махінова запевняє, що будь-який заборонений імпорт поступово заміщується та знаходить альтернативні поставки, та наводить приклад реакції ринку на антидемпінгові заходи.

"Після запровадження антидемпінгових мит проти імпорту прутків із походженням з Росії дуже швидко імпорт аналогічної продукції пішов з Молдови та Білорусі. А після введення антидемпінгових заходів проти імпорту цементу з Росії, Білорусі та Молдови відповідні поставки замістилися за рахунок національного виробника й імпорту з Туреччини", — продовжує Махінова. Тобто після певної перебудови ланцюгів поставок, яка вже триває, Україна має замістити російський експорт, на що поки що не наважується Європа, яка лише розглядає варіант відмови від російських нафти та газу.