"Війна за нас вирішила". Як біженки з України знаходять роботу в Польщі

Фокус поговорив із двома українками, які після переїзду в Польщу змінили спеціалізацію та влаштувалися на роботу.

Не за фахом. Чому для роботи в Польщі українкам потрібна перекваліфікація

Українка Алла розповіла Фокусу, що її робота вдома "була пов'язана з комп'ютером, але трохи нестандартна", тому після переїзду вона навіть не розраховувала знайти подібну в Польщі без знання мови.

"Шукала таку роботу, де мова не потрібна, тобто пов'язана з фізичною працею. Відправила на авось резюме в супермаркет, щоб піти хоча б на викладку товарів. Мені зателефонували через тиждень і запросили на співбесіду", — ділиться Алла.

Запитання на співбесіді були звичними: цікавилися, що вмієш, чи можеш працювати фізично, чи працювала на аналогічній роботі, чи є діти, який цікавить графік. Також розповіли, як у них усе влаштовано.

Алла претендувала на позицію продавця-касира — і вона отримала цю посаду: "Дали трохи часу, щоб підучити мову. Тож я 2,5 тижні працювала на викладці, потім сіла за касу".

Для працевлаштування знадобився біометричний паспорт, PESEL (запис у польській універсальній електронній системі реєстру населення — ред.). Ще потрібна трудова книжка, але Алла розповіла, що зробила скріни витягу з Пенсійного фонду, і цього було достатньо.

"Запитували, чи є результати медкомісії (баданьє). Довелося робити й чекати ще тиждень, доки всі аналізи будуть готові", — зазначила українка.

Інша біженка, Олена Манжело-Голубєва, в Україні працювала журналісткою, а в Польщі перекваліфікувалася на операторку лінії на підприємстві.

"Ніколи не підозрювала, що працюватиму за кордоном, тим більше у Польщі. З багатьох причин: ніколи не хотіла покидати Україну, не володію польською, не маю технічної чи інженерної освіти, реальної спеціальності (за освітою — журналіст). Плюс невпевненість, що я могла б робити щось корисне руками. Війна вирішила. Довелося з дітьми виїхати", — розповіла Фокусу Олена.

За її словами, поляки завжди охоче працевлаштовували українців, єдиною перешкодою було польське законодавство: українці могли перебувати в країні лише три місяці.

"Зараз Польща дозволяє українцям перебувати в країні півтора роки за біометричним паспортом із можливістю продовжити цей термін і з правом працювати. Офіційний дозвіл працювати відкрив на цей час перед українцями двері підприємств, які раніше були закритою територією", — резюмує Олена Манжело-Голубєва.

Є, звісно, нюанси. Наприклад, роботодавці в Польщі не готові укладати контракти на строк менше ніж три місяці (це — мінімум). Більшість готові вести розмову лише про гарантований рік роботи.

"Пояснюється це дуже просто. Найчастіше для українців робота на польському підприємстві — це перекваліфікація. Підприємству потрібен час, щоб навчити працівника. І воно реально втрачає на цьому гроші. Відволікаючи інших фахівців, години праці яких коштують дорого, запускаючи машини в навчальній швидкості, повільніше. Викидаючи у сміття деталі та товари, які новачок зіпсує, поки навчиться", — пояснює українка.

Як мова стає ключем до успішного працевлаштування в Польщі

Українка Олена Манжело-Голубєва наполегливо радить співвітчизникам шукати роботу на польських сайтах.

"Це аксіома. Якщо провести навіть поверхневий аналіз того, як відрізняються польські пропозиції щодо роботи й оферти на російськомовних ресурсах (насамперед, за рівнем оплати), правота цього твердження стає очевидною. Перекладайте зі словником, але роботу шукайте в польському сегменті", — наполягає Олена.

Алла теж каже, що при пошуку роботи потрібно підготувати резюме польською мовою. Її співбесіда в супермаркеті також проходила польською. Після 2,5 тижнів на викладанні товарів вона сіла за касу та розповіла Фокусу про свої враження.

"Поки що працюю, але морально дуже важко. Не все розумієш, що тобі кажуть. Із колегами не можеш спілкуватися через мовний бар'єр, тому й комунікацію важко вибудовувати", — каже Алла.

Олена пропонує шукати позитивні моменти навіть у складних ситуаціях.

"Зрештою, це можливість вивчити польську мову за рік і визначитися з наступним вектором руху. Але без польської мови в Польщі нічого не вийде, це правда", — категорично каже вона.

Не мільйони. Скільки платять українкам за кордоном

У Польщі звичайна зарплата за 160 робочих годин на місяць на кухні, заводі, супермаркеті — близько 3 тис. злотих (приблизно 650 євро), розповідає Алла. Однак це сума без вирахування податків, які становлять 28%. Тобто чистими на руки можна отримати близько 2160 злотих (470 євро).

Олена Манжело-Голубєва розповіла, що вона влаштовувалась на роботу через "ужонд праці", аналог українського центру зайнятості. Саме "ужонд" вів переговори з роботодавцем, перевіряв контракт, надав україномовного юриста, щоб з'ясувати всі деталі, зокрема про можливість звільнення.

"Не слід розраховувати на великі гроші, якщо йдеться про офіційне працевлаштування. Швидше за все, отримаєте мінімалку, 3 010 злотих (654 євро). Але це добре для початку. Польська мінімалка — це не щось номінальне. Це те, на що можна прожити", — каже Олена.

Вона уточнює, що прожити в Польщі на такі гроші вийде, якщо є житло, за яке не треба віддавати половину одержаних грошей. А житло, як правило, — це не проблема роботодавця, цим доводиться займатися самостійно.

Як дізнався Фокус, середня зарплата в Польщі минулого року становила 5 880,8 злотих (1278 євро) до оподаткування або 4240 злотих (921 євро) чистими "на руки". Тобто в середньому співробітники польських підприємств і компаній отримують на руки на 40% більше, ніж мінімалка.

За даними місцевого фінансового ресурсу, 39% компаній пропонують українцям від 19,7 до 24,9 злотих брутто на годину. Тобто за місяць без вирахування податків співробітнику буде нараховано в еквіваленті близько 685-865 євро, а на руки буде отримано на 28% менше. Тільки кожен десятий роботодавець, згідно з даними зазначеного ресурсу, пропонує працівникам понад 30 злотих на годину (4800 злотих на місяць або 1043 євро без урахування податку на доходи).