Розділи
Матеріали

Грандіозний план Маршалла: хто та за які гроші збирається відбудовувати Україну

Ольга Чайка
Фото: Ольга Чайка | Зруйновані російськими окупантами будівлі планують відновлювати за допомогою міжнародних партнерів

Економіка воєнного часу буде у 2022 році, післявоєнне відновлення — з 2023-го до 2025-го року, а з 2026-го до 2032-го, — нова економіка. Такий план озвучив у швейцарському Лугані уряд України.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 4 липня представив партнерам держави план відновлення України під час дводенної конференції в Лугано, Швейцарія. Передбачається, що за 10 років Україна використовує $750 млрд, щоб досягти низки цілей: понад 7% зростання ВВП на рік, піднятися як мінімум до 25-го місця із 47-го в рейтингу "Індекс перспектив економічної складності" та з 53-го в рейтингу "Індекс людського капіталу Світового банку".

Цілі відновлення України

Дві третини необхідних грошей Україна розраховує одержати від партнерів у вигляді грантів, кредитів і приватних інвестицій. Вартість відновлення пошкоджених активів поки що оцінили приблизно в $165 млрд. Значну частину загальної суми планують використати після 2026 року — у фазі модернізації.

Скільки грошей планують витратити на різні напрямки

На думку прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, за відновлення України після війни має заплатити Росія.

"Хто має сплатити план відновлення, який уже оцінюється в $750 млрд? Ми вважаємо, що ключовим джерелом для відновлення мають бути конфісковані активи Росії та російських олігархів", — сказав Денис Шмигаль під час конференції в Лугано.

Нацрада відновлення визначила 15 "Національних програм" для прискорення відновлення України та досягнення цілей зростання:

  1. Зміцнення оборони та безпеки: модернізація оборонного сектора, нарощування оборонної промисловості.
  2. Прагнення євроінтеграції, у тому числі безпечний доступ до ринків.
  3. Відновлення чистого та безпечного навколишнього середовища.
  4. Підвищення стійкості інтегрованої енергетичної системи, нарощування зв'язків із ENTSO-E, побудова газосховищ; підтримка переходу ЄС на безвуглецеву енергетику, розвиток виробництва електроенергії з нульовим викидом вуглецю (ядерна та відновлювана), збільшення виробництва газу та біопалива, розвиток екосистеми H2.
  5. Поліпшення бізнес-середовища: оптимізація регуляцій, розвиток ефективного ринку праці та масштабної програми перепрофілювання.
  6. Забезпечення екстреного фінансування: гранти, гарантії, компенсація відсоткової ставки; забезпечення конкурентного доступу до фінансування, зокрема запровадження військового страхування.
  7. Забезпечення макрофінансової стабільності, зокрема стабільність дефіциту бюджету й банківської системи.
  8. Розвиток секторів економіки з доданою вартістю, у тому числі машинобудування, агросектору, деревообробної та переробної промисловості, будівництва й IT.
  9. Логістика: усунення вузьких місць, побудова стійких ланцюжків поставок, у тому числі залізницею, річками й автотрасами; розвиток вузької залізничної колії, реконструкція доріг і мостів, розширення коридору в ЄС.
  10. Відновлення та модернізація житла з акцентом на енергоефективність (у Бучі, Чернігові); використання найкращих практик міського планування з покращенням транспортної системи, електрифікації, опалення, водопостачання та диджиталізації.
  11. Відновлення та модернізація об'єктів у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, спорту; розвиток партнерства держави та бізнесу в цих сферах.
  12. Поліпшення системи освіти з упором на інновації, зокрема розвиток НУШ, гармонізація університетських стандартів із ЄС, розвиток IT-освіти, створення наукових парків.
  13. Модернізація системи охорони здоров'я, просування цифрової охорони здоров'я.
  14. Розвиток культури спорту.
  15. Забезпечення адресної та ефективної соцполітики: модернізація адресних дотацій, запровадження накопичувальної системи, розвиток комплексної екосистеми для захисту дітей, розробка програми підтримки інтеграції біженців і ветеранів, систематизація імміграційного регулювання.

5 липня в Лугано ухвалили підсумкову декларацію конференції, де глави держав і урядів, міністри та високі представники зобов'язалися підтримувати Україну на шляху до відновлення.

Ярослав Железняк, народний депутат від фракції "Голос", представник парламентського комітету з питань фінансів, наголосив на якісній підготовці української сторони. Водночас він виділив два негативні нюанси: "Досі немає єдиного бачення щодо платформи оновлення. У повітрі повисло питання — які наступні кроки від обох сторін?". Він зазначив, що важливі рішення ухвалять у ході круглого столу за зачиненими дверима.

Нагадаємо, раніше Фокус повідомляв, що українська делегація подала на інвестиційній конференції в Лугано план відновлення України після повномасштабної війни з Росією. На розширення й інтеграцію логістики з ЄС планують витратити $120-160 млрд, а на відновлення та модернізацію житла/інфраструктури регіонів — $150-250 млрд.