НАК "Нафтогаз України" не виплатив борг за єврооблігаціями у розмірі $335 млн за випуском 2022 року та $45 млн за випуском 2024 року. Опитані Фокусом експерти кажуть, що негативних наслідків від допущеного урядом дефолту ні для "Нафтогазу", ні для інших держкомпаній не буде.
Дефолт "Нафтогазу": причини та можливі наслідки
26 липня 2022 року закінчився термін виплат НАК "Нафтогаз" власникам єврооблігацій. Кабмін не надав посадовим особам "Нафтогазу" дозволу виконати зобов'язання перед власниками єврооблігацій щодо здійснення необхідних платежів для сплати основної суми та відсотків (за випуском 2022 року) та відсотків (за випуском 2024 року). Тобто уряд пішов на дефолт за єврооблігаціями НАК "Нафтогаз України", йдеться в повідомленні компанії "Нафтогаз".
Що насправді сталося з боргами найбільшої української нафтогазової компанії? Фокус дізнався в експертів про те, чому стався дефолт "Нафтогазу" та що це може означати для економіки України.
Чому допущено дефолт за єврооблігаціями "Нафтогазу"
"Із бондами "Нафтогазу" сталося таке: практично копія того, що відбувалося із суверенними євробондами України, тільки ще абсурдніша та безглуздіша, непрофесійна ситуація. НАК чомусь планував обслуговувати бонди, як завжди, ніби немає війни, ніби є якесь розуміння щодо бюджету самого НАКу, як проходити зиму і так далі — не маючи на це ресурсів ні власних, ні в країні, очікуючи та сподіваючись на якусь іноземну допомогу. Але при цьому керівництво компанії чомусь продовжувало повторювати цю мантру, що "Нафтогаз" може платити, бо є $300 млн на рахунках або в кредитних лімітах — зараз заплатимо, а там хоч трава не рости", — так прокоментував ситуацію аналітик фінансових ринків Іван Угляниця.
На думку експерта, уряд пішов на дефолт "Нафтогазу", оскільки самостійно керівництво компанії не спроможне оцінити реальність.
Сам уряд, точніше Мінфін, до останнього теж перебував у подібній ситуації неадекватного сприйняття реальності й теж намагався і обслуговував суверенні євробонди, у тому числі розраховував і на погашення паперів "Україна-22" у вересні цього року. Але на певному етапі хтось трохи привів Мінфін у бік реальності, і там теж почали говорити про зміни умов випуску", — продовжує Угляниця.
Дійсно, зараз уряд і Мінфін ведуть активні переговори з кредиторами про відстрочку у виплаті платежів за держборгом на вересень 2023 року з можливістю продовження відстрочки ще на один рік.
Костянтин Фастовець, голова відділу аналітики інвесткомпанії Adamant Capital, вважає, що вся ситуація з дефолтом за єврооблігаціями "Нафтогазу" — специфічна історія, яка не про те, що компанія не мала коштів, а про те, що уряд не захотів, щоб "Нафтогаз" здійснив погашення за єврооблігаціями.
"Причин може бути кілька — одна з них, що "Нафтогазу" потрібні гроші на купівлю газу для опалювального сезону. При цьому, з погляду фінансування, заходити в дефолт не дуже раціонально, оскільки це ставить під сумнів можливість залучення коштів від будь-кого, крім держави та, можливо, держбанків. Це дивний дефолт, "Нафтогазу" він невигідний", — зазначив Костянтин Фастовець.
Дефолт із виплат "Нафтогазу" — наслідок політики уряду, який веде переговори з усіма кредиторами про відстрочення виплат за держборгом на 2023 рік
За словами експерта, ще одна потенційна причина, чому уряд допустив дефолт із паперів "Нафтогазу", — процес переговорів із кредиторами щодо реструктуризації всього держборгу України.
"Але знову-таки, насправді в розрізі того, які в держави витрати (дефіцит держбюджету $5 млрд на місяць), сума виплати кредиторам "Нафтогазу" — маленька. Можна стверджувати, що погашення єврооблігацій могло б підірвати зусилля Мінфіну затвердити відстрочку за суверенними платежами, але тоді як у цю логіку лягає обслуговування боргу, що триває, іншими держкомпаніями — "Укрзалізницею" та "Укрексімбанком"? Мабуть, ми маємо справу з неузгодженістю позицій в уряді", — розмірковує Костянтин Фастовець.
Чи може дефолт "Нафтогазу" негативно вплинути на фінанси України та держкомпаній?
Опитані Фокусом експерти не очікують на негативні наслідки від дефолту "Нафтогазу".
"Я не думаю, що в цій ситуації можуть бути якісь негативні наслідки для компанії в разі дефолту, як показує практика, а тим більше через війну. Хоча, звичайно, менеджмент "Нафтогазу" придумуватиме різні казки та лякатиме всіх навколо ризиками, яких поки що просто не існує у фактичній реальності", — упевнений Іван Угляниця.
Експерт вважає, що під час війни обслуговування та погашення випусків цінних паперів держкомпаніями не має сенсу. Інші держкомпанії, швидше за все, також "у ногу" з Мінфіном добиватимуться від кредиторів відстрочки з майбутніх виплат за цінними паперами, власне, прем'єр-міністр Денис Шмигаль уже повідомив, що Україна попросила інвесторів компаній "Укренерго" й "Укравтодор" відстрочити виплату боргів за єврооблігаціями на 2023 рік.
"Державні компанії, уряд, Мінфін, як завжди, перебували в управлінському паралічі та продовжували жити у своїй реальності, обслуговуючи борги, не маючи жодної стратегії, жодної навіть тактики в цьому напрямі", — зазначає Угляниця.
Він упевнений: у результаті дефолт за євробондами "Нафтогазу" ніяк не вплине на Україну на зовнішніх ринках, оскільки з початком війни для України їх просто немає.
"Усі кошти, які зараз отримує Україна, — це на двосторонніх, прямих домовленостях, прямі кредити, допомоги від інших країн, міжнародних організацій. Та й у ситуації очікування глобальної рецесії, дефолту вже кількох країн, які не перебувають у стані війни, за ці пів року 2022 року для України й так було б закрито ринок через ставки та ризики", — резюмував Іван Угляниця.
Костянтин Фастовець додав: у майбутньому погасити чи реструктуризувати борг на прийнятних для кредиторів умовах "Нафтогазу" так чи інакше доведеться.
"По-перше, у зв'язку з тими ж урізаними можливостями залучати фінансування, у тому числі під майбутній опалювальний сезон. Якщо залишитися в дефолті довгостроково, то кредитори можуть рано чи пізно подати в суд і спробувати заморозити рахунки й активи НАКу за кордоном, але я думаю, що жодна зі сторін за таким сценарієм іти не хотіла б", — зазначив Фастовець.
Сама компанія "Нафтогаз" сподівається на успіх переговорів щодо реструктуризації боргу — там сьогодні повідомили, що компанія невідкладно запропонує власникам єврооблігацій угоду на відстрочку виплат відповідно до умов, визначених урядом у розпорядженні КМУ №625-р від 21.07.2022.
"Цей процес має бути частиною спільних дій уряду й інших державних компаній на пропозицію аналогічних умов відстрочення виплат за єврооблігаціями. "Нафтогаз" працює з усіма зацікавленими сторонами, щоб отримати згоду власників єврооблігацій", — зазначили в НАК "Нафтогаз".