Розділи
Матеріали

Бронь не працює. Чому бізнес не може відстрочити мобілізацію важливих фахівців

Марія Бабенко
Фото: mil.gov.ua | Фактично з травня 2022 року процедура бронювання персоналу на період мобілізації в Україні не працює

Для громадян, які є незамінними на своїх посадах у тилу, передбачено процедуру бронювання роботодавцем на період мобілізації. Але з травня механізм бронювання пробуксовує. Чому законна бронь бізнесом своїх ключових фахівців не працює?

З початку російського вторгнення в Україні діє спеціальний порядок бронювання стратегічно необхідних працівників. Однак якщо в теорії все добре і гладко, то реалізація броні виявилася дуже складним і проблематичним завданням. Фокус дізнався про деталі.

Стоп, договір. Що відбувається з бронюванням співробітників

"З травня процес бронювання критично важливих працівників майже зупинився у зв'язку із практичною неможливістю укладання договорів на мобілізаційні завдання, яких просто не виявилося на рівні органів місцевої влади", — повідомила Ганна Дерев'янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації (ЄБA). Співрозмовниця Фокусу додає, що навіть за наявності таких завдань процедура узгодження броні органами влади на практиці становила місяць, а то й більше.

"Справді, процес бронювання значно змінився з травня цього року, якщо порівняти з тим, яким він був у березні-квітні. Хоча правова база для бронювання фактично залишилася незмінною", — відповідаючи на запит Фокусу, підтвердила Яна Михайлюк — радниця, адвокатка юридичної компанії TOTUM L.

Експертка уточнює, що відповідно до ст. 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", передбачено два випадки броні:

  • військовозобов'язані, які працюють в органах державної влади, інших держорганах, органах місцевого самоврядування в разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів
  • військовозобов'язані, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

"Натомість, згідно з Постановою КМУ від 03.03.22 року №194, бронювання відбувалося на підприємствах, які мали державні комунальні замовлення, здійснювали забезпечення потреб ЗСУ, ТрО та населення, та, крім того, — на агропідприємствах для проведення посівної. Але з травня позиція Мінагро та Міноборони змінилася і для бронювання тепер потрібна наявність у підприємства саме мобілізаційного завдання, яке отримати справді складно”, — уточнює Михайлюк.

Співрозмовниця Фокусу додає, що підприємства, яким встановлені мобілізаційні завдання, разом із пропозиціями щодо бронювання працівників повинні надавати листи-підтвердження від обласних (районних) державних (військових) адміністрацій про наявність мобілізаційних завдань. Водночас не підлягають бронюванню:

  • особи з дефіцитними військово-обліковими спеціальностями
  • особи, які обіймають посади, не визначені для забезпечення сталого функціонування підприємств та галузей
  • які не є дефіцитними на ринку праці
  • замінні не військовозобов'язаними громадянами
  • що не належать до професій, що забезпечують виробництво продовольства

Тобто деякі критерії виглядають досить суб'єктивними, що разом із вимогою підтвердження мобілізаційних завдань ще більше ускладнює процес бронювання компаніями співробітників, які їм потрібні для ефективного функціонування.

Що тепер робити. У чому розв'язання проблеми броні співробітників бізнесом

Бізнес, який фактично втратив можливість бронювання співробітників, у ситуації мобілізації важливих працівників може зіштовхнутися із суттєвими ризиками.

"Іноді навіть мобілізація одного працівника, який обіймає ключову посаду (наприклад, технічний директор, головний технолог тощо) може паралізувати роботу всього підприємства, тим більше якщо таких людей не скоро можна замінити, а виробництво має бути безперервним, — пояснює Яна Михайлюк. — На практиці виникають складні випадки, коли доводиться навіть зупиняти роботу".

Мобілізація технічного директора чи головного технолога може паралізувати роботу підприємства
Фото: Getty Images

Ганна Дерев'янко розповіла Фокусу, що виправити ситуацію має урядовий законопроєкт №7687, який пропонує суттєво розширити можливості бронювання військовозобов'язаних для підприємств на період воєнного стану та, зокрема, дозволити бронювання без укладання договорів щодо виконання мобілізаційних завдань.

"Сподіваюся, на найближчому засіданні Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки цей законопроєкт підтримають. Водночас у зв'язку з тим, що нова хвиля бронювань розпочнеться найближчими тижнями, бізнес закликає уряд України одноразово продовжити бронювання на три місяця”, — додає Дерев'янко.

Яна Михайлюк уточнює, що законопроєкт №7687 пропонує закріпити нові критерії бронювання працівників і для бізнесу найбільший інтерес становить пункт щодо бронювання персоналу на підприємствах, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Але, як зазначає Михайлюк, порядок та критерії віднесення до таких підприємств визначатиме КМУ, тож зараз зарано говорити, які компанії зможуть скористатися можливістю.

Зараз очевидним стає той факт, що держава не поспішає надавати будь-яких послаблень для військовозобов'язаних. Адже поданий ще 3 серпня президентові України на підпис ухвалений закон №7352 про відстрочку мобілізації для педагогів та наукових співробітників досі не підписано. А нещодавно прем'єр Денис Шмигаль "завернув" розпорядження про запуск програми "єВідрядження", яка дозволила б чоловікам-військовозобов'язаним за умови застави 200 тис. грн на 7 днів залишати країну з метою ділової поїздки.