Педагоги не воюют. Кто из учителей и ученых получил отсрочку от мобилизации

Зберегти кадровий науковий та викладацький потенціал — така мета заявлена у пояснювальній записці до проєкту закону №7352, який парламент ухвалив 29 липня.

"Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, на 1 січня 2020 року у вищих навчальних закладах працювало близько 4500 педагогічних працівників, на яких право на відстрочення від призову на військову службу при мобілізації не поширюється. Водночас для України є актуальним питання збереження її педагогічного та наукового кадрового потенціалу. Одним із важливих напрямів у відновленні України є розвиток інновацій та наукомістких галузей економіки, що потребує відповідного кадрового забезпечення", — пояснюють автори проєкту. Фокус з'ясував, що нового вносить ухвалений законопроєкт №7352, і кого стосується тепер право на відстрочку під час мобілізації.

Без мобілізації: чому депутати вирішили не призивати викладачів

Закон "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" раніше передбачав відстрочку від призову для педагогів та науковців, але у ст. 23 закону йшлося лише про тих, хто отримав вчене звання чи науковий ступінь. Колишня редакція закону стосувалася лише деяких працівників вишів та наукових співробітників. Тепер же за допомогою ухвалення проєкту №7352 статтю 23 закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" доповнили таким абзацом: "Наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, за умови, що вони працюють в установах та організаціях, закладах вищого, професійного вищого, професійного (професійно-технічної) або загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менше ніж на 0,75 ставки".

"Цей законопроєкт передбачає розширення кола осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Так, у разі ухвалення законопроєкту №7352, призову не підлягатимуть наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники", — коментує керівний партнер ЮК "ВОЛХВ" Олександр Навальнєв. Він зазначив, що тепер коло тих, кого не призвуть на військову службу в Україні, включає:

• які не мають наукове звання у зв'язку з відсутністю деяких об'єктивних обставин;
• працюючих на посадах доцента та професора, але без наукових звань професора чи доцента;
• з науковим званням старшого наукового співробітника;
• працюючих на посадах старших викладачів та викладачів без наукового звання та наукового ступеня на основному місці роботи;
• працюючих на посадах викладачів після завершення навчання на третьому рівні вищої освіти, але до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) у зв'язку з різними обставинами.

Юристи пояснили: законопроєкт №7352 хоч і говорить про право на відстрочку, але за фактом стосується скасування мобілізації для викладачів та наукових співробітників, яких тепер не призиватимуть на військову службу. Хоча поки закон не набув чинності — після голосування за проєкт 29 липня його текст відправили на візування до головного комітету — Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Коли закон з'явиться з усіма необхідними погодженнями, зокрема з підписом президента, він набуде чинності наступного дня після його опублікування.

Відстрочення від призову для педагогів та науковців: які категорії отримали право не йти до армії

Хоча коло тих, кого не можуть призвати на службу, розширили, юристи кажуть, що це не означає, що всі співробітники організацій і навчальних закладів можуть отримати відстрочку від мобілізації.

"Вважаю, що не всі викладачі та керівники кафедр чи лабораторій у вишах можуть бути звільнені від призову на військову службу. Все залежить від того, чи відповідають вони поняттю науковий, науково-педагогічний та педагогічний працівник, чи ні", — каже Марина Семенова, адвокатка АБ "ЮФ "Семенова та Партнери".

І все ж таки нові зміни в законі обіцяють багатьом педагогам, завідувачам кафедр та іншим співробітникам вузів та освітніх, наукових установ звільнення від військової служби.

Олександр Навальнєв уточнює, що згідно з чинним законодавством науково-педагогічними працівниками є особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах проводять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, художню) та організаційну діяльність.

• Педагогічні працівники — це особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах ведуть навчальну, методичну та організаційну діяльність.
• Науковими працівниками є особи, за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно здійснюють наукову, науково-технічну чи науково-організаційну діяльність та мають відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання.

"Отже, і викладачі, і керівники кафедр у вишах теж матимуть право на відстрочку від мобілізації", — зазначив Навальнєв.

Які документи потрібні для відстрочення призову

Під час війни в Україні активно працюють територіальні центри комплектування, завданням яких є набір осіб для поповнення рядів ЗСУ. Іншими словами, військкомати вручають повістки, ведуть роботу на призов громадян на військову службу. Водночас центри комплектування можуть і не володіти повною інформацією про призовника та його місце роботи, а отже, цілком ймовірно, що повістки вручатимуть і викладачам, і вченим, які, згідно з нововведеннями, не підлягають призову. У разі, якщо викладачі та вчені не йдуть добровольцями до армії, юристи рекомендують їм запастися необхідними документами, які підтвердять їхнє право на відстрочку від мобілізації.

За словами Олександра Навальнева, у разі отримання повістки про призов на строкову службу науковцям/педагогічним працівникам, які мають законні підстави для звільнення від призову, необхідно прибути на призовну ділянку та надати такі документи:

• заяву про надання відстрочки на ім'я голови районної (міської) призовної комісії у двох примірниках, один з яких із відміткою про реєстрацію залишити собі;
• письмові докази, що підтверджують підстави надання відстрочки.

"Призовники — педагогічні працівники, основним місцем роботи яких є установи загальної середньої освіти повинні надати районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки довідку зі структурного підрозділу освіти райдержадміністрації (органу місцевого самоврядування) про місце роботи, посаду та завантаженість на обійманій посаді та копію документа про освіту та спеціальність. Призовники, які мають перший науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора мистецтв, доктора наук, повинні подати відповідний документ про отриманий ступінь та довідку від підприємства (установи, організації) щодо роботи за посадою відповідно до групи спеціальностей галузі знань, за якою присуджено науковий ступінь, також слід зазначити, що науковці/педагогічні працівники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати до районних (міських) територіальні ні центри комплектування та соцпідтримки документи, що підтверджують їхнє право на відстрочку", — зазначив Олександр Навальнєв.

Адвокатка АО Legal Strategy Віолета Монастирська пояснила: якщо педагог чи науковець, який працює в університеті, отримає повістку, йому потрібно взяти довідку з місця роботи (за основним місцем роботи не менше 0,75 ставки) та з'явитися з нею до територіального центру комплектування.

"Після перевірки всіх даних у ТЦК буде видно, що ви дійсно маєте право на відстрочку. Наполягати чи змушувати до призову педагога, чи наукового працівника за наявності всіх відповідних (підтверджувальних) документів у ТЦК не мають права згідно зі законом", — говорить Віолетта Монастирська.

У разі, якщо отримати швидко потрібну довідку з місця роботи не виходить, Марина Семенова також рекомендує використовувати дані з трудової книжки, які можуть утримуватися в електронному кабінеті Пенсійного Фонду України у розділі "електронна трудова книжка".

Ну, а якщо співробітники ТЦК наполягають на мобілізації викладача чи наукового співробітника, попри надані дані, юрист радить звернутися до вищого військового керівництва чи суду.