Розділи
Матеріали

Газ Путіна. Навіщо Європі та Україні стеля цін на російський газ

Марія Бабенко
Фото: Getty Images | Обмеження цін на газ – черговий удар по режиму Путіна

У ЄС слідом за введенням граничної ціни на російську нафту з 15 лютого 2023 року застосовують аналогічний захід щодо газу. Якими будуть наслідки для ЄС, України та держави-агресора?

Країни Європейського Союзу після тривалих дискусій 19 грудня 2022 року погодили запровадження граничної ціни на газ на рівні 180 євро за МВт-годину ($1900-2000 за тис. куб. залежно від калорійності газу). Обмеження діятимуть протягом року з 15 лютого 2023 року.

"Ціна 180 євро стала компромісом між країнами, які виступають проти будь-якого обмеження, і державами, які вимагали нижчої стелі. І це підтверджують результати голосування, адже проти виявилася лише Угорщина, а утрималися — Нідерланди та Австрія, тоді коли раніше країн, які були проти такого втручання в ринок, було більше, — коментує Агія Загребельська, засновниця Ліги антитрасту. — Те, що вони зрештою проголосували за це рішення, підтверджує досягнення компромісу".

Як уточнює Максим Білявський, аналітик енергетичних ринків, механізм обмеження ціни застосовуватиметься лише у сегменті біржових торгів та вводитиметься в дію у разі фіксації перевищення встановленої стелі протягом трьох днів.

Агія Загребельська додає, що обмеження задіють під час одночасного виконання двох умов:

  • скраплений газ (LPG) повинен коштувати дорожче від 180 євро протягом трьох робочих днів
  • у цей період ціна на LPG в Європі має на 35 євро перевищувати світові ціни

Співрозмовниця Фокусу додає, що застосування обмеження може бути призупинено у таких випадках:

  • споживання газу збільшуватиметься
  • постачальники відмовляться від поставок на європейський континент, віддаючи перевагу азійському ринку
  • обмеження загрожуватиме стабільності енергетичного ринку Європи

Нові дзвінки. Як обмеження ціни на газ вплине на європейський ринок

"Цей механізм ставить за мету позбавити від надбавки за війну, яку Європа платить за свою енергію", — цитує Bloomberg Кадрі Сімсон, комісарку ЄС з енергетики. На її думку, завдяки цьому регіон буде краще підготовлений до наступного зимового сезону і до нового раунду наповнення сховищ, який буде складнішим за нинішній.

Кадрі Сімсон, комісарка ЄС з енергетики, та Герман Глущенко, міністр енергетики України у Києві

Агія Загребельська зазначає, що ціна 180 євро нижча за сьогоднішні ціни, але обмеження почне діяти з лютого 2023 і поки важко передбачити, які ціни на газ діятимуть протягом наступного року. На думку співрозмовниці Фокусу, ситуація на ринку ЄС наступного року істотно відрізнятиметься від 2022 трьома ключовими аспектами:

  • відсутність російського газу
  • відновлення попиту з боку КНР
  • прогнозовані нижчі температури взимку, восени та навесні

"Все це впливатиме на підвищення попиту на газ, і відповідно — на підвищення цін, — коментує можливу ситуацію на ринку Загребельська. — Майже весь необхідний ресурс газу ЄС повинен буде отримати з третіх країн, і континенту доведеться вступати в жорстку конкуренцію за постачання з азійським ринком. До якого цінового стрибка це може призвести — зараз важко сказати, але, однозначно, наступний опалювальний сезон стане для ЄС суттєво складнішим за цей”.

У ситуації опитані Фокусом експерти оцінюють введене обмеження цін на газ неоднозначно. Як зазначає Максим Білявський, таке рішення, з одного боку, виглядає певним прогресом, адже ще місяць тому обговорювалося цінове обмеження в 250 євро за мегават годину, що еквівалентно $2600 за тис. куб. природного газу. Але, експерт зазначає, що з іншого боку, у 2022 році лише протягом 40 торгових днів біржові котирування природного газу на європейському ринку перевищували встановлену стелю в 180 євро за мегават годину, що еквівалентно $1900-2000 за тис. куб. залежно від калорійності газу.

Максим Білявський вважає, що доцільно було б удосконалити механізм обмеження ціни газу в ЄС шляхом прийняття таких трьох правок:

  • прайс-кеп (обмеження ціни) посилити й прив'язати до рівня 130 євро за мегават годину ($1400 за тис. куб.)
  • ввести в дію миттєве цінове обмеження без опції інерційної установки прайс-кепа за результатами трьох днів
  • поширити дію цінового обмеження на всі механізми розрахунків, оскільки в межах цієї моделі існує ризик різкого зменшення контрактів через біржовий механізм та збільшення частки позаринкового ціноутворення

Школа тероризму. Чому у фокусі російського шантажу опинився енергетичний сектор

Білявський попереджає, що якщо механізм цінового обмеження в ЄС не вдосконалять, є досить високий ризик повторення різних зрежисованих інцидентів на об'єктах газотранспортної інфраструктури.

Нагадаємо, у вересні 2022 року світ вразила аварія безпрецедентного масштабу на газопроводах "Північний потік". За оцінками НАТО "Північний потік-1" і "Північний потік-2" навмисно пошкодили, і експерти схиляються до думки, що це стало наслідком диверсії, здійсненої Росією.

За вересневою аварією на газопроводах "Північний потік" може стояти РФ
Фото: Flickr

Така стратегія РФ спирається на глибоку ідеологічну основу, закладену ще за радянської імперії. Максим Білявський нагадує, що автором концепції міжнародного тероризму був керівник зовнішньої розвідки СРСР у 1956-1971 роки Олександр Сахоровський, погляди якого характеризує така цитата: "У сучасному світі, коли ядерна зброя зробила використання військової сили застарілим методом, тероризм має стати нашою основною зброєю". Білявський припускає, що саме цей підхід узяв на озброєння теперішній російський тиран Путін.

Сьогодні головною метою російського тероризму стала сфера енергетики, що додатково підтверджує ракетний обстріл української енергетичної інфраструктури. У світовому масштабі Росія, зокрема, використовує ціновий шантаж на газовому ринку, приборкати який і покликані нові обмеження ЄС. Тобто диктувати ринку ціни на рівні $4000 за тис. куб., як мріялося Газпрому, Росії навряд чи вдасться. Але від держави-терориста цілком можна очікувати й на інші руйнівні витівки.

Голодний пайок для Газпрому. Як обмеження цін на газ вплине на російську економіку

Санкції, застосовані проти Росії від початку повномасштабного вторгнення, поступово розхитують російську економіку. За оцінками Світового банку ВВП Росії 2022 року має скоротитися на 4,5%, а експорт — на 12,3%. Ситуацію для РФ дещо покращують високі ціни на енергоносії у I-III кварталах 2022 року.

"Втім через ембарго та цінову стелю на танкерну нафту з боку західних країн, і як очікується, введення ними цінової стелі на природний газ з лютого 2023 року, рецесія у РФ затягнеться і триватиме щонайменше до середини 2024 року", — пише у своєму телеграм-каналі Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики. Але далі політик зазначає, що санкції проти вуглеводневого сектора РФ — гра в довгу, коли можливості країни-агресора поступово вичерпуватимуться через цінові обмеження та зниження видобутку (що вже почалося).

Під впливом санкцій видобуток нафти і газу в Росії скорочуватиметься, а галузь порине у технологічну відсталість
Фото: Getty Images

Однак, на думку опитаних Фокусом експертів, вплив саме запровадження граничної ціни на газ на російську економіку не буде суттєвим. На думку Максима Білявського, теперішня редакція цінових обмежень, на жаль, не вплине на доходи держави-агресора.

"Навряд чи варто вважати це антиросійським кроком, оскільки постачання російського газу у ЄС або не буде взагалі, або вони будуть мізерними", — продовжує Агія Загребельська. На думку співрозмовниці Фокусу, запровадженням граничної ціни на газ деякі країни ЄС швидше намагаються вирішити внутрішні виклики — забезпечити доступні ціни на газ для побутових споживачів та залежного від газу бізнесу.

Відчутного впливу на ситуацію в Україні від нововведення також не варто очікувати. "Теперішня редакція цінових обмежень на газ у разі купівлі блакитного палива на біржових майданчиках ЄС дозволить Україні в особі національного трейдера заощадити кошти, — коментує Максим Білявський. — Втім, на практиці купівля газу для потреб нашої держави здійснюється поза біржею через переговорну процедуру з наступним підписанням двосторонніх договорів".

На думку Агії Загребельської, головне та найважливіші рішення ЄС стосується спільних закупівель газу, об'єднання попиту та спільного управління логістичними потужностями. "Саме це посилить переговорну позицію блоку, підвищить надійність поставок і тиснутиме на ціни у бік зниження. Щобільше, враховуючи тісний взаємозв'язок української економіки з економікою ЄС, саме ці кроки можуть мати позитивний вплив і на Україну", — підсумовує співрозмовниця Фокусу.