Електроенергія за 50 грн. Чи можуть підприємці надавати доступ до розеток за гроші

коворкінг, електроенергія, робота
Фото: Pexels | Оплата доступу відвідувачів до розеток може бути розцінена поліцією як продаж електроенергії без ліцензії

Під час блекаутів в Україні з'являються майданчики, де відвідувачам за невисоку плату пропонується попрацювати або зарядити смартфон і ноутбук. Проте не завжди такі послуги схвалюють органи контролю, адже за незаконний продаж електроенергії можуть виписати багатотисячний штраф.

Related video

Наприкінці листопада соціальні мережі облетів випадок штрафу підприємця з Одеси Дмитра Осовського, який у своєму копіцентрі організував місця для відвідувачів і за символічні 50 гривень дозволяв їм працювати, спілкуватися, заряджати ноутбуки, телефони та павербанки. Водночас електроенергія була забезпечена завдяки генератору, який придбав сам підприємець. Однак поліція досить швидко дізналася про такий бізнес — підприємцю виписали протокол за незаконний продаж електроенергії за ч. 1 ст. 164-1 КУпАП. Як повідомив сам Дмитро Осовський на своїй сторінці у "Фейсбуці", йдеться про штраф на суму 34 тис. грн. Фокус вирішив з'ясувати, наскільки законно надавати послуги з надання відвідувачам доступу до розеток і як надавати такі послуги без ризику нарватися на штрафи та суди.

Чи може поліція виписати штраф за продаж електроенергії від генератора

Коли поліція каже про порушення бізнесом ст. 164 КУпАП, то йдеться, як правило, про роботу без отримання ліцензії на певний вид діяльності. У випадку підприємця, який бере оплату за підключення гаджетів до електромережі, швидше за все, йдеться про продаж електричної енергії.

Однак у питанні продажу електричної енергії юристи рекомендують спиратися на законодавство про ліцензування видів господарської діяльності, де зазначено, що сам собою факт генерації електроенергії через генератор без ліцензії не може свідчити про порушення законодавства. За словами адвоката АО AS Legal Владислава Фірсова, пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" описує, що ліцензуванню підлягає діяльність у сфері електроенергетики, що ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії", та діяльність у сфері використання ядерної енергії, що ліцензується відповідно до Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії".

Важливо
Уроки блекауту. Як Україна пройшла перший блекаут і що буде з відключеннями

"Ліцензуванню підлягає лише господарська діяльність, яка прямо визначена спеціальним законом. Частиною 2 статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що ліцензія на виробництво електричної енергії не потрібна у випадках, визначених Ліцензійними умовами. Водночас Ліцензійними умовами на здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії передбачено, що дозволяється виробництво електричної енергії без ліцензії, якщо потужність обладнання для енергогенерування менше 5 МВт (мегават). Враховуючи, що потужність звичайних генераторів вимірюється кіловатами (кВт), виробництво електроенергії таким обладнанням дозволяється без ліцензії", — наголосив Владислав Фірсов.

Генератор на 3-5 і навіть 20 кВт не вимагає отримання підприємцем ліцензії на виробництво електроенергії Fullscreen
Генератор на 3-5 і навіть 20 кВт не вимагає отримання підприємцем ліцензії на виробництво електроенергії

Він також наголосив: складений поліцією протокол ще не означає, що підприємець зобов'язаний сплатити виписаний штраф. Адже в результаті матеріали справи будуть передані до суду, який і встановить, чи є адмінпорушення, чи ні.

"Розглядати справу про адміністративне правопорушення й ухвалювати рішення про притягнення підприємця адміністративної відповідальності буде місцевий суд за місцем складання протоколу. На нашу думку, під час розгляду відповідної справи про нібито адміністративне правопорушення в суді у підприємця буде досить сильна правова позиція про відсутність необхідності отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та, отже, відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення за статтею 164 КУпАП", — пояснив Олександр Руденко, адвокат АО "ЮФ "Ілляшев і Партнери".

Якщо підприємець організує у своєму офісі коворкінг, він цілком законно зможе брати оплату за робоче місце та, звичайно, за доступ до розетки Fullscreen
Якщо підприємець організує у своєму офісі коворкінг, він цілком законно зможе брати оплату за робоче місце та, звичайно, за доступ до розетки
Фото: Pexels

Владислав Фірсов каже, що суд, імовірно, визнає підприємця невинним у скоєнні адміністративного правопорушення. Хоча може бути варіант, коли суд винесе усне попередження особі, звинуваченій у правопорушенні. "У будь-якому випадку результат розгляду справи залежатиме від того, наскільки професійно опрацюють справу захисники та наскільки глибоко суд вивчить усі обставини", — наголосив Владислав Фірсов.

Чашка чаю або коворкінг: як надавати послуги із зарядки без ризику отримати штраф

Оскільки прецедент звинувачення в продажу електроенергії через оплату відвідувачами доступу до розеток в Україні вже є, юристи рекомендують підприємцям подумати про те, як діяти без ризику для своєї діяльності, але водночас мати можливість усе ж таки надавати такі послуги клієнтам.

Важливо
Квест на митниці. Чи можна ввезти в Україну генератор без мита і як це зробити

Наприклад, підприємства громадського харчування можуть цілком законно закласти вартість витрат за роботу генератора (і, отже, на електроенергію) ціни страв і напоїв. Навіть може бути варіант, коли в меню з'являється особлива позиція, яка передбачає обов'язковий доступ до розетки, або можна брати плату за бронювання столика, що розташований поруч із розетками.

Якщо ресторан більшу частину часу працює на генераторі, то логічно, що підприємство закладатиме в ціни додаткові витрати — це цілком законно Fullscreen
Якщо ресторан більшу частину часу працює на генераторі, то логічно, що підприємство закладатиме в ціни додаткові витрати — це цілком законно
Фото: Pexels

Також бізнес може переглянути види діяльності, якими він займається, і додати КВЕД (класифікація видів економічної діяльності), які дозволять цілком легально відвідувачам приходити й працювати в приміщенні підприємця, використовуючи підключення до розеток.

"Для надання подібних послуг, звичайно, не варто вибирати КВЕД "виробництво електричної енергії" — ви не електрична станція, щоб генерувати електроенергію та передавати її споживачам. Разом із тим, підприємець цілком закономірно може надавати послуги з оренди робочих місць, приміщень, конференц-залів — тобто надавати послуги звичайного коворкінгу, в якому особа платить за час перебування в приміщенні та може вільно користуватися обладнанням, що є в ньому (в тому числі електроприладами), або заряджати свої гаджети", — говорить Владислав Фірсов.

Підприємство може вибрати додаткові КВЕДи, що дозволять надавати відвідувачам послуги, у тому числі щодо зарядки їхніх гаджетів.

Юрист нагадує, для цього підприємцям достатньо мати такі зареєстровані КВЕД:

  • 68.20 (передача в оренду нерухомого майна),
  • 77.33 (надання в оренду офісних машин і обладнання, у тому числі комп'ютерів),
  • 77.39 (надання в оренду інших машин, обладнання й товарів), 82.11. (надання комбінованих офісних адміністративних послуг),
  • 82.19. (фотокопіювання, підготовка документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність).
Важливо
Генератор на допомогу. Як магазини та ресторани рятуються від регулярних відключень електроенергії

"Здійснення заснованої діяльності підприємством (наприклад, торгівля або заклад громадського харчування) передбачає можливість клієнта потрапити в приміщення юридичної особи (ФОП) та скористатися там певними послугами, якщо гроші будуть отримані від клієнта не за "зарядку пристрою" або доступ до "зарядки", а за послуги, що надаються юридичною особою, що принагідно ще "дозволяє" зарядити пристрій у своїй мережі, така діяльність не підпадає під "продаж" електроенергії та дозволяється законодавством", — упевнений керуючий партнер, адвокат юрфірми Totum LF Юрій Хапко.

Тільки не благодійність. Чому краще не використовувати для отримання оплати за світло "банку"

У деяких фірмах і кафе є банки, на яких красується напис "збираємо на корм бездомним тваринам" або "допоможіть назбирати на поїздку до моря". Але юристи застерігають від подібної банки, якщо йдеться про збирання коштів на паливо для генератора чи оплату покупки генератора.

"На жаль, у такому разі можливе як формальне порушення вимог законодавства про благодійну діяльність в Україні, де благодійна діяльність не має на меті отримання прибутку, а господарська діяльність підприємців усе ж таки має на меті, зокрема, отримання прибутку, так і порушення мети й ролі благодійності. Водночас отримання додаткової плати за послуги в межах основної діяльності (так звані чайові чи бонуси) від споживачів не заборонено, якщо тільки отримання таких додаткової плати не ставиться як умова надання можливості споживачам підзарядити власні гаджети", — каже Олександр Руденко.

Важливо
Після скасування ПДВ: в Україну за тиждень завезли 145 тисяч генераторів, – віцепрем'єрка (відео)

Також є податкові наслідки збирання грошей підприємцями у межах благодійності. Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner, повідомив, що добровільні внески у вигляді, наприклад, "чайових" або "допомоги малому бізнесу" враховуються за загальним правилом як доходи підприємства. Тобто такі внески відображаються як доходи підприємства, згідно з правилами бухобліку під час формування фінрезультату до оподаткування з подальшим його коригуванням.

Добровільні внески, як "чайові", потрібно відображати у звітності як дохід підприємства Fullscreen
Добровільні внески, як "чайові", потрібно відображати у звітності як дохід підприємства
Фото: Pexels

Якщо ж підприємець планує отримати благодійний внесок без податкових наслідків, то є обмеження щодо суми такого внеску.

"Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податків протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суму граничного розміру доходу, визначеного відповідно до абзацу першого п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2022 році — 3470 грн)", — розповів Фокусу Ігор Ясько.