Вийти на новий рівень. Як і скільки зароблятимуть українці у 2023 році

Війна відчутно вдарила по кишені українців. Максим Розгон, керівний партнер консалтингової компанії Osoba, нагадує, що з початком повномасштабного вторгнення велика кількість роботодавців, які переважно не платили "у білу" — значно скоротили зарплати своїм співробітникам у межах від 20% до 50%, але більшість з них через 3-4 місяці повернули винагороди на колишній рівень

Проте, навіть повернення довоєнних зарплат не врятувало українців від втрати купівельної спроможності. Михайло Колісник, професор Київської школи економіки, президент CFO Club Ukraine, нагадує, що в 2022 році відбулися значні інфляційні зміни та стрибок курсу валют, які не вдалося компенсувати у сфері оплати праці. Простіше кажучи, люди в Україні стали біднішими. Нагадаємо, інфляція у 2022 році має становити, згідно з прогнозами Нацбанку, майже 30%. Готівковий долар із початку війни подорожчав із 29 UAH/USD до 40 UAH/USD.

Рік втрат. Що сталося на ринку праці України під час війни

Компенсація оплати праці відповідно до падіння купівельної спроможності грошей спостерігається тільки для певних вакансій. У приклад Михайло Колісник наводить IT-фахівців і системних адміністраторів, які працюють у компаніях із різних секторів. За словами співрозмовника Фокусу, адміністратори і програмісти інформаційних систем виконують життєво важливі функції в компаніях, а тому мають переговорну силу в процесі обговорення власної системи компенсації. Це дозволяє їм подекуди втримати рівень власних зарплат навіть у валютному еквіваленті.

Крім цього, Колісник наголошує на тенденції росту зарплат у сфері громадського харчування, готелях, кафе (HoReCa) де традиційно було працевлаштовано багато жінок, а саме вони зараз виїхали за кордон рятуючись від військового лихоліття.

Хоча на ринку праці правила гри з початку війни диктує роботодавець, не можна однозначно стверджувати, що в багатьох сферах спостерігається надлишок робочих рук і дефіцит робочих місць. Проаналізувавши співвідношення оприлюднених вакансій і резюме в базі одного з інтернет-ресурсів із пошуку роботи, Михайло Колісник виділив такі сфери, де конкуренція за робоче місце найменша:

• страхування: 47 (резюме на одну вакансію);
• агробізнес: 50;
• медицина, фармацевтика: 53;
• IT, комп'ютери, інтернет: 55;
• телекомунікації та зв'язок: 56;
• маркетинг і реклама: 59;
• робочі спеціальності: 61.

На перший погляд, кількість резюме виглядає високою. Але Михайло Колісник уточнює, що більшість тих, хто залишив своє резюме на спеціалізованих сайтах, не є активними претендентами. Часто резюме зберігаються в базі навіть тоді, коли людина давно працевлаштувалась або навіть виїхала з країни.

Ба більше, експерти кадрового порталу Work.ua зазначають, що українці під час війни схильні відкладати свої кар'єрні та зарплатні амбіції до кращих часів, не схильні до ризику та часто погоджуються працювати за меншу зарплату або неповний день заради того, щоб залишитися у своїй компанії.

Відповідно, за розрахунками Михайла Колісника, співвідношення вакансій і резюме приблизно 1/50 свідчить про дефіцит кадрів. І лише коли ця пропорція перевищує 1/100, можна говорити про надлишок кандидатів. До таких сфер належать:

• освіта та наука: 111 (резюме на одну вакансію);
• будівництво, архітектура: 115;
• охорона та безпека: 145;
• культура, музика, шоу-бізнес: 373.

В умовах війни та відключень електроенергії особливо страждає малий бізнес. За словами HR-експертки Тетяни Пашкіної, насамперед відчуває труднощі ресторанний бізнес, пошиття і торгівля одягом, відпочинок та SPA-послуги, які майже зникли або показують дуже незначні показники в статистиці.

"До 40% зменшилася галузь креативної індустрії, 20% персоналу, задіяного в цій галузі, поїхали за кордон. Ще 37% працівників втратили роботу або не отримують зарплату під час війни. Майже 39% креативних бізнесів зазначають зменшення замовлень і продажів, а ще у чверті впали обіги більш ніж на 90%", — продовжує Пашкіна.

Проявилася під час війни на ринку праці й нова регіональна специфіка. За інформацією кадрового порталу Work.ua, кількість вакансій у західних областях уже становить понад 90% відносно лютого 2022 року, тоді як у Києві, центральних і південних областях України ринок праці відновився лише на третину. У Work.ua це пов'язують з вимушеним переїздом громадян у західні області, через що в інших регіонах може спостерігатися нестача робочих рук.

Робота надії. Хто буде затребуваний на ринку праці й у кого виростуть зарплати у 2023 році

Зрозуміло, розвиток ситуації у сфері оплати праці 2023 року залежить від перебігу подій на фронті. Але якщо розглядати як базовий сценарій закінчення війни у ІІІ кварталі 2023 року, Михайло Колісник не прогнозує суттєвих змін рівня оплати праці. І лише відповідно до оптимістичного сценарію, на думку співрозмовника Фокусу, в країні в 2023 році відбуватиметься підвищення зарплат, співставне з інфляцією.

Згідно з опитуванням, проведеним кадровим порталом Work.ua серед HR-фахівців із 37 компаній малого, середнього та великого бізнесу, більшість роботодавців у 2023 році планують переглядати зарплати та їх ріст може становити від 8% до 30% залежно від ситуації в Україні та рівня конкуренції за фахівців.

"Якщо ситуація на фронті не погіршуватиметься, ми побачимо відчутну позитивну динаміку на ринку праці, починаючи з березня-квітня 2023 року. У разі реалізації позитивного сценарію, вже до кінця наступного року ми матимемо навіть кадровий голод за певними вакансіями", — продовжує Максим Розгон.

Експерт вважає, що зростання зарплат у 2023 році, перш за все, відбудеться у сферах, пов'язаних із відновленням країни, а саме:

• будівництво;
• енергетика;
• медицина;
• військово-промисловий комплекс (ВПК);
• виробництво високотехнологічних товарів;
• агропромисловий комплекс (АПК), переробка агропродукції.

Але в короткостроковій перспективі, на думку Максима Розгона, не варто очікувати на ріст зарплат у таких сферах:

• ритейл;
• туризм;
• реклама;
• медіа;
• страхування;
• банківський сектор.

"Після закінчення війни зростатиме попит на фахівців у сфері будівництва й інфраструктури. Сфера охорони та безпеки відрізнятиметься як великим попитом, так і пропозицією, але помітного росту зарплат тут не буде. А в енергетиці, яка класично була високооплачуваною сферою, відбудеться подальше зростання зарплат і відкриватимуться цікаві кар'єрні та професійні можливості", — продовжує Михайло Колісник.

Але не всі опитані Фокусом експерти висловлюють оптимізм щодо реалій 2023 року. "За даними Світового банку, до кінця 2022 року в Україні 8 мільйонів людей житимуть за межею бідності і її рівень зросте до 25%. Безробіття очікується приблизно 30% у наступному році й дещо менше в 2024-му. Відповідно, зарплати навряд чи ростимуть в таких умовах", — озвучує базовий сценарій Тетяна Пашкіна. На думку співрозмовниці Фокусу, лише за умов реалізації оптимістичного сценарію, якщо війна швидко завершиться і Україна отримає репарації на відновлення, можливо, наведені вище цифри будуть меншими, особливо наприкінці 2023 року.

У будь-якому разі опитані Фокусом експерти попереджають, що на відновлення рівня зарплат у доларовому еквіваленті може піти досить тривалий час. На думку Максима Розгона, це стане можливим не раніше, ніж через три роки після української перемоги.

"Як і відновлення країни, яке триватиме від двох до десяти років, так і повернення довоєнних зарплат у валютному еквіваленті може тривати до 5-6 років", — вважає Михайло Колісник.

Тетяна Пашкіна погоджується, що за стабільного економічного росту в Україні відновлення заробітних плат у валюті відбудеться не раніше ніж через п'ять років. Але якщо війна затягнеться і доведеться ще кілька років працювати у воєнних реаліях, на думку співрозмовниці Фокусу, цей процес триватиме значно довше.

Відтінки сірого. Чи продовжує бізнес офіційно виплачувати лише "мінімалку"

Держбюджет-2023 не передбачає підвищення мінімальної зарплати у 2023 році. Тобто законом "Про Державний бюджет" із січня встановлено мінімальну зарплату на 2023 рік 6 700 грн на місяць, яка протягом року не змінюватиметься. Прожитковий мінімум 2023 року також залишається незмінним — 2 589 грн на місяць (загальний показник).

Через війну уряду довелося дещо скоригувати свої колишні розрахунки. Адже в мирний час передбачалося, що мінімальна заробітна плата в 2022-2024 роках мала рости так:

• з 1 січня 2022 року — 6 500 грн;
• з 1 жовтня 2022 року — 6 700 грн;
• з 1 січня 2023 року — план 7 176 грн / факт 6 700 грн;
• з 1 січня 2024 року — план 7 665 грн.

Нагадаємо, планомірне підвищення мінімальної зарплати продовжується в Україні з 2017 року і має на меті детінізацію ринку праці. Загальновідомо, що в країні значна частина роботодавців офіційно виплачує співробітникам лише мінімальну зарплату, з якої стягуються податки — 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ), 18% податку доходи фізосіб (ПДФО) і 1,5% військового збору (ВЗ). Суму, що перевищує розмір мінімальної зарплати, платять "у конверті", тобто без оподаткування — готівкою або на особисту картку. Відповідно, підвищуючи мінімалку, держава збільшує базу оподаткування і надходження до держбюджету.

Чистими мінімальна зарплата в Україні у 2023 році становитиме 5 393,50 грн. Тобто із 6 700 грн сплачується 1 306,5 грн податків (18% ПДФО та 1,5% ВЗ). Ще 1 474 грн (22% ЄСВ від 6 700 грн) платить роботодавець. Тобто, як робить висновок Михайло Колісник, з кожної гривні офіційно виплаченої зарплати підприємцю доводиться заплатити державі приблизно 42 копійки.

Незважаючи на відповідні зусилля влади, про детінізацію сфери зарплат говорити зарано, а під час війни ситуація не змінилася чи навіть погіршилась.

"Компанії, які працювали в білу — продовжують таку практику. І навпаки, ті, хто мав "комбіновану" зарплату, — так її і платять", — коментує Максим Розгон. На думку експерта, для детінізації цієї сфери потрібні нові реформи у сфері оподаткування.

"Рівень тінізації під час війни навіть зріс, — продовжує Михайло Колісник. — Адже внутрішньо переміщені особи не завжди хочуть повідомляти, що вони влаштувалися на роботу, а роботодавці не поспішають надавати їм офіційну роботу". Ба більше, на думку співрозмовника Фокусу, бізнес у нашій країні історично поставлений в умови, в яких офіційне працевлаштування проводити невигідно, навіть якщо людину беруть офіційно на мінімалку, а решту доплачують "у конверті".

Зокрема, як зазначає Колісник, якщо офіційно оформлений працівник іде на лікарняний, держава перераховує відшкодування витрат роботодавцю, який сумлінно сплачує ЄСВ, із запізненням на пів року та навіть більше. І це також не сприяє детінізації зарплат.

Вирішення проблеми Михайло Колісник бачить в об'єднанні всіх податків на зарплату в один і покладення відповідальності за його сплату безпосередньо на працівників. Адже саме так відбувається сплата податків у багатьох європейських країнах із низьким рівнем тіньової економіки.