Накопичити на старість: як незабаром нараховуватимуть пенсії українцям і чи виростуть виплати

В Україні, згідно з планами пенсійної реформи, мають працювати три рівні пенсійної системи: солідарний, накопичувальний і добровільний. Сьогодні в Україні вже працюють два рівні: пенсіонери отримують пенсії від ПФУ (солідарний рівень), а деякі українці перераховують внески в недержавні пенсійні фонди (третій добровільний рівень). Про це пише Фокус у статті "Мільйони на старість. Навіщо українцям накопичувальні пенсії та як вплинуть на виплати".

Щоб запустити накопичувальну систему (другий рівень), необхідно ухвалення спеціального законопроєкту, де прописані деталі функціонування такого рівня, розмір внесків, а також питання належного контролю за структурами-учасниками накопичувального рівня. Але поки що парламент такий законопроєкт не ухвалив. Наразі експертне середовище та народні депутати ведуть обговорення законопроєкту №2683 як основного, який, можливо, буде доопрацьований і ухвалений парламентом.

"Основним розглядається доопрацьований законопроєкт №2683, а також ще кілька законопроєктів, поданих депутатами. Раніше запланований розмір внесків у розмірі 2% від працівника та роботодавця неприйнятний для поточної ситуації. Швидше за все, цю цифру буде зменшено до 1% протягом першого року впровадження реформи й додатковим внеском 1% з боку держави з поступовим подальшим збільшенням на пів відсотка кожного наступного року", — повідомив Фокус Григорій Овчаренко, директор із управління активами групи ICU.

Радниця Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів, ексзаступниця міністра соцполітики з питань європейської інтеграції Тетяна Сальнікова каже, що, ймовірно, відрахування на накопичувальні пенсійні рахунки українців (у разі ухвалення такого варіанту в законопроєкті №2683) будуть такими:

• перший рік роботи накопичувального рівня: 1% від офіційної зарплати від роботодавця й 1% від держави;
• другий рік роботи накопичувального рівня: 1,5% від роботодавця та 1,5% від держави;
• третій рік і далі: 2% від роботодавця та 2% від держави.

Поки що законопроєкт не передбачає обов'язки співробітника самостійно перераховувати щось на свій накопичувальний рахунок.

Також точаться дискусії, чи потрібно автоматично підключати до накопичувальної системи всіх, але за моделлю "автозапису", щоб учасник міг за власною заявою відмовитися від участі в накопичувальній системі.

"Проєкт №2683 повернули на доопрацювання, і комітет уже вніс доопрацьований проєкт до парламенту. Сподіваюся, що його розглянуть. Там робочу модель запропоновано, за основу його можна брати. Але треба доопрацювати питання права вибору людей. Наразі там ідеться про внески до централізованого державного фонду. І через два роки людина обиратиме, чи залишатися їй із накопиченнями в державному, чи переносити свої кошти в недержавний, цей період треба прибирати, адже вже є люди, у яких гроші в недержавних фондах. Якщо людина не обере собі НПФ, то будь ласка, нехай до державного йдуть внески. Але якщо людина обирає НПФ, то навіщо їй перераховувати до державного? Система має мотивувати фінансову грамотність і свідомість", — пояснила Тетяна Сальнікова.

За її словами, модель "автозапису" успішно себе зарекомендувала в Польщі та Великій Британії, де з кожним роком роботи накопичувального рівня відсоток тих, хто відмовився від участі в накопиченнях, знижується.

Деякі експерти вважають, що вводити в учасники накопичувального рівня державний фонд немає сенсу, оскільки в країні вже давно успішно працюють десятки недержавних пенсійних фондів.

"Жоден із НПФ не збанкрутував. Загалом, НПФи мають дуже злагоджену, робочу систему, в тому числі, з обробки великої кількості персональних даних, персоналізації сплачених внесків, здійснення витрат на контроль за інвестиціями й діяльністю інших суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення, в тому числі, і зі сторони держави. Наскільки мені відомо, зараз пропонується "гібридна", абсурдна, на мою думку, модель, де держава в особі Кабінету Міністрів України створить (виступить засновником) накопичувальний пенсійний фонд, витратить на це сотні мільйонів гривень. Але пропзиція концепції є, по суті, централізованою моделлю, де держава надаватиме вирішальний вплив на розпорядження накопиченими коштами ", — наголосив Віталій Ломакович.

Нагадаємо, згідно зі статтею 42 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсії в Україні мають щороку індексуватися з 1 березня. Але у 2023 році перерахунок пенсій може не відбутися через брак грошей у державному бюджеті.

Раніше експерти повідомили Фокусу, що під час впровадження накопичувального рівня пенсійної системи може бути певний відсоток доходу, який обов'язково йтиме на майбутню пенсію громадянина (накопичуватися), однак має бути й опція відписатися від такого зобов'язання, щоб громадяни могли самі вирішувати, де і як вони накопичуватимуть кошти на свою старість.