Розділи
Матеріали

Російське коріння. Чому впав банк "Форвард" і хто буде наступним

Марія Бабенко
Фото: Facebook | За брендом Forward Bank ховалося російське походження капіталу

В Україні збанкрутував пов'язаний з російським акціонером банк "Форвард", раніше відомий як активний гравець ринку споживчого кредитування. З чим пов'язані проблеми фінустанови і чи варто чекати на нові прецеденти виведення банків із ринку?

До категорії неплатоспроможних АТ "Банк Форвард" належить у зв'язку з тим, що той не привів свою діяльність у відповідність до вимог законодавства після віднесення його до категорії проблемних 24 листопада 2022 року, повідомили в НБУ.

Тепер вкладники банку "Форвард" від Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) отримають відшкодування усієї суми своїх депозитів, враховуючи відсотки. Майбутній обсяг виплат в НБУ оцінюють в 1,5 млрд грн.

Депозити вкладників банку "Форвард" у повному обсязі поверне ФГВФО
Фото: ТСН

Російський стандарт. Як на долю банку вплинули зв'язки з країною-агресором

Власником банку "Форвард" є громадянин РФ Рустам Таріко. Влітку його активи в Україні заарештували та передали в управління АРМА (Національного агентства України з виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів). А у жовтні 2022 року проти Таріко в Україні застосували персональні санкції. У Росії Таріко належить холдинг "Русский стандарт", до якого входять банк і страхова компанія, а також головний актив російського олігарха — виробництво горілки.

Нагадаємо, ще в 2014 році після анексії Криму і початку війни на Донбасі фінустанова, яка тоді називалася "Русский стандарт", почала зазнавати репутаційних втрат. Щоб зняти напруженість, банк пройшов ребрендинг і далі продовжував працювати як "Форвард". І хоча тоді йшлося про продаж акцій банку групі європейських та американських інвесторів, кінцевим бенефіціаром, згідно з даними НБУ, так і залишився громадянин РФ Рустам Таріко.

Під час війни банк "Форвард" передали в управління АРМА
Фото: 24 Канал

Повномасштабне російське вторгнення, фактично, унеможливлює нормальну роботу на українському ринку банку з російським акціонером.

Євген Дубогриз, асоційований експерт CASE Україна, називає такі згубні наслідки ситуації, що склалася для банку:

  • зупинення обслуговування більшої частини кредитів;
  • втеча клієнтів — за перші 11 місяців 2022 року вклади фізосіб зменшилися більш ніж на 100 млн грн, а компенсувати такий відтік не було чим;
  • неможливість докапіталізувати банк чи змінити бізнес-модель, оскільки акціонера з осені усунули від управління.

"Факт застосування санкцій та арешт активів прискорив вихід банку із системи. Навіть маючи потенційну здатність підтримувати банк додатковими вкладами в капітал, акціонер ухвалив рішення про фіксування збитків і недопущення додаткових витрат у вигляді інвестицій або фінансової допомоги банківській установі", — коментує Олександр Калашников, фінансовий директор РА "IBI Рейтинг".

Євген Дубогриз додає, що російський акціонер навіть за всього бажання не зміг би докапіталізувати банк через обмеження на угоди з країною-агресором, але навряд у Таріко таке бажання було.

Кредити всім. Як банк "Форвард" підвела його бізнес-модель

Коріння проблем банку "Форвард" сягає набагато глибше лютого 2022 року, що пов'язано не тільки з російським походженням, а й зі специфікою його бізнесу. Євген Дубогриз нагадує, що практично всі свої доходи банк "Форвард" отримував від кредитів, наданих фізособам. Тобто? йдеться про споживче кредитування.

"Банк мав статус "ощадного" і зосереджувався виключно на споживчому кредитуванні, — продовжує Олександр Калашников. — В установи вже виникли проблеми на початку 2018 року, коли через зміни у вітчизняному законодавстві щодо оцінки споживчих кредитів виникла потреба у суттєвій підтримці акціонера. Тоді проблему було знято, завдяки рішенню акціонера значно наростити статутний капітал".

Нагадаємо, що клієнтів банк приваблював досить агресивно й, очевидно, мав великий апетит до ризику. Одна із співрозмовниць Фокусу, киянка Марина згадує, як у 2016 році несподівано отримала кредитку від банку "Форвард" у поштовому відправленні. У супровідному листі повідомлялося про попереднє погодження кредитного ліміту в розмірі 25 тис. грн і його можливе збільшення після візиту в банк.

За словами Марини, вона ніколи не була клієнткою цього банку. Дівчина припускає, що її персональні дані "Форвард" міг отримати у процесі оформлення споживчого кредиту на техніку в магазині, де практикують розсилку заявок одразу в кілька банків. Кредиткою співрозмовниця Фокусу так і не скористалася — відсоткова ставка виявилася надто високою. Адже, зважаючи на все, свої ризики банк намагався компенсувати величезною вартістю споживкредитів.

Банк "Форвард" активно пропонував громадянам кредити готівкою, на купівлю техніки та кредитні картки

"Це дуже нестійка бізнес-модель. Для банку мало сенс збільшувати частку невідсоткових доходів, наприклад, комісійних, і диверсифікувати їхні джерела. До того ж, у банку були одні з найвищих на ринку витрат на персонал, зокрема топменеджмент. Через ці ризики банк "Форвард" без зміни бізнес-моделі постійно потребував би докапіталізації, навіть без повномасштабного вторгнення", — робить висновок Євген Дубогриз.

Олександр Калашников не заперечує, що банк "Форвард" міг би продовжувати функціонувати, якби не війна та санкції, оскільки висока маржа, незважаючи на значні ризики споживчого кредитування, дозволяла формувати резерви та приносити прибуток.

За словами співрозмовника Фокусу, в умовах війни проблеми банку "Форвард" загострилися після скасування регулятором кредитних канікул і застосування більш жорстких принципів оцінки незабезпечених кредитів, унаслідок чого банки мають визнавати кредити проблемними та формувати під них суттєві резерви.

Санкції проти російського власника "Форвард" стали однією з причин його банкрутства. Але були й інші — зокрема, крива кредитна політика

"Банк почав втрачати капіталізацію через збитки від формування резервів. Це призвело до істотного зниження його кредитного рейтингу наприкінці вересня 2022 року до рівня BBB — з прогнозом "негативний" після чого фінустанова відмовилася від рейтингування, — описує подальший перебіг подій Калашников. — А вже у IV кварталі 2022 року капітал банку набув негативного значення і без підтримки власника його подальше існування опинилось під питанням".

Загалом проблеми в банку почалися ще раніше четвертого кварталу. Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital, вважає, що ситуація у банку "Форвард" різко погіршилася ще в серпні 2022 року, до введення персональних санкцій проти бенефіціара. Тоді норматив адекватності власного капіталу знизився до 14,8% за мінімально допустимого значення 10%, а вже на початку вересня впав до 6,9%, що порушило норматив.

Війна та банки. Чи варто чекати нових банкрутств

Прецедент чергового виведення банку з ринку під час війни актуалізує питання: "Хто наступний"?

"Тенденція погіршення якості кредитного портфеля зберігатиметься, як мінімум, до кінця поточного року, особливо з урахуванням анонсованого поновлення стрес-тесту від НБУ, й може призвести до подальшого зниження кредитних рейтингів українських банків", — попереджає Олександр Калашников.

Дмитро Чурін нагадує, що частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі України станом на 1 січня 2023 року досягла 38%, збільшившись за рік на 8 процентних пунктів. У грошовому обчисленні обсяг непрацюючих кредитів за рік зріс на 87 млрд грн до 432 млрд грн.

"У зв'язку з цим банки мають формувати більше резервів під проблемні кредити, що погіршує їх фінансові результати та негативно впливає на стійкість. Проте загальний норматив адекватності банківської системи України на початок 2023 року становить 19,7%, що створює певний запас міцності для подолання труднощів з якістю кредитів", — коментує Дмитро Чурін.

Банкрутство саме за сценарієм банку "Форвард" поки що малоймовірне. Євген Дубогриз заспокоює, що інші "роздрібні" банки в Україні мають диверсифікованіші джерела доходів і, відповідно, не знаходяться в такій зоні ризику, як "Форвард".

Проте, на думку Дубогриза, окремі банкрутства можливі, й насамперед у зоні ризику перебувають такі банки:

  • з низькою (до 20%) часткою невідсоткових доходів до початку повномасштабного вторгнення;
  • надмірно залежні від монетарної політики НБУ — які отримують понад 30% доходів від депозитних сертифікатів НБУ, а не від відсотків за кредитами або ОВДП.

Зі свого боку, Ірина Попова, заступниця директора ФК ACTIVITIS додає, що нині не в найкращих умовах знаходяться банки, які були кептивними ("кишеньковими" установами для обслуговування інтересів однієї бізнес-групи) або зосереджувалися на одному напрямі діяльності.

Фактично, йдеться про те, що акціонери низки дрібних банків навряд чи будуть готові вливати в них мільйони в межах докапіталізації, а також про банки, які через надмірне захоплення у минулих роках кредитами "своїм компаніям" можуть цьогоріч зазнавати складнощів, оскільки "свої" можуть відмовитися повертати позики, що призведе зрештою до визнання банку неплатоспроможним. Такі банкрутства стануть ще одним етапом так званого очищення українського банківського сектору від слабких гравців.