Мега – банкрут. Чому впав Мегабанк і скільки отримають вкладники

2 червня на засіданні правління НБУ Нацбанк України визнав Мегабанк неплатоспроможним. Рішення про це виникло не спонтанно.

"Технічно і юридично було б важко визнати Мегабанк неплатоспроможним пізніше, — каже Євген Дубогриз, асоційований експерт CASE Україна. — НБУ визнав банк проблемним у лютому 2022 року, і вже спливав термін у 120 днів, після якого НБУ повинен був або вивести банк із ринку, або зняти статус проблемності.

Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital, додає, що Мегабанк не був системно важливим для української фінансової системи, і виведення з ринку банку, який не має змоги отримати докапіталізацію, є справедливим рішенням.

З 3 червня 2022 року на підставі рішення Нацбанку у Мегабанку почала діяти тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО). Відповідно управління банком перейшло фонду.

Керівники та працівники банку спочатку відмовляли Фонду у доступі та контролі фінустанови. Але після оприлюднення директором-розпорядником ФГВФО Світланою Рекрут інформації про опір, доступ до відділень та до електронних систем банку надали протягом одного дня 3 червня.

Що не так із Мегабанком: причини банкрутства великого харківського банку

Проблеми в Мегабанку стали особливо відчутними та зрозумілими ще восени 2021 року.

"У банку було багато невиконаних платіжних доручень, що називається "картотека" на сленгу банкірів. Крім того, банк не віддавав на вимогу вкладників частину депозитів, термін яких минув", — констатує Дубогриз.

Експерт додає, що це найгірше, з погляду регулятора, що може бути з банком, і НБУ у таких випадках має реагувати, щоб не створювати небезпечних прецедентів та не сіяти паніку серед населення.

Дубогриз уточнює, що власне Мегабанк порушував нормативи достатності капіталу, що підтверджували стрес-тести.

"Тобто, зобов'язання Мегабанку були більшими за активи, і навіть якби банк продав усі активи (кредити, цінні папери, будівлі тощо), йому б не вистачило грошей, щоб розрахуватися з усіма вкладниками в повному обсязі", — пояснює експерт.

Головний акціонер Мегабанку — харків'янин Віктор Суботін, гендиректор державного підприємства "Турбоатом", володіє часткою у статутному капіталі банку — 60,74%. Як повідомляв Фокус, Суботін записав відеозвернення до народних депутатів, в якому, зокрема, звинуватив НБУ у відмові надати Мегабанку рефінансування після початку російського вторгнення.

"Акціонер Мегабанку повівся некоректно і, отримавши рефінансування від НБУ у 2021 році, фактично вивів його на свої компанії за периметр банку, обдуривши і НБУ, і міжнародних акціонерів [EBRD, Німецький банк розвитку KfW та IFC]", — розповів відомий фінансовий експерт за умов анонімності. На думку співрозмовника Фокусу, проблема полягає ще й у тому, що український мажоритарний акціонер підвів іменитих міжнародних акціонерів, і на ринку з'явилася чергова погана історія на тему, чому в український бізнес небезпечно інвестувати.

Дмитро Чурін зазначає, що історично в Україні банки розвивалися з урахуванням бізнесових інтересів власників, а не на основі чітких принципів ведення банківської діяльності. Багато таких "кишенькових" банків вивели з ринку в 2014-2015 роки. І в цьому контексті історія Мегабанку звучить, як ехо сумного минулого досвіду.

"На жаль, українські бізнес-реалії ще раз продемонстрували закордонним інвесторам, що побудувати прозору та належну корпоративну культуру у вітчизняних компаніях та фінустановах дуже складно, — продовжує Чурін. — Напевно, має пройти більше часу, щоб високі стандарти ведення бізнесу нарешті прижилися в Україні".

Проте міноритарні акціонери банку — EBRD, Німецький банк розвитку KfW та IFC, за словами Євгена Дубогриза, зі свого боку протягом довгого часу не приділяли уваги Мегабанку, вважали, що у нього все добре з капіталом та ліквідністю.

"Ще у 2016 році погані результати стрес-тесту та діагностики операцій із пов'язаними особами стали для іноземних акціонерів неприємним сюрпризом. Але вони не втручалися в операційну діяльність, розраховуючи, що українські акціонери виправляють негаразди", — коментує Дубогриз.

На думку співрозмовника Фокусу, жодних наслідків для вищеназваних структур не буде — вони просто спишуть ці інвестиції як безнадійні, тим паче, що під час війни це простіше зробити юридично.

Мільярди з Мегабанку. Як вкладникам отримати відшкодування за депозитами

За даними НБУ на 1 травня 2022 року, портфель коштів фізосіб у Мегабанку складав 4,44 млрд. грн. Усі ці вклади клієнтам компенсують у повному обсязі, включаючи відсотки, нараховані до дати визнання банку неплатоспроможним. Адже згідно із законом №2180-IX, з 13 квітня 2022 року на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його скасування в Україні діє норма про повне відшкодування коштів вкладникам-фізособам.

Проте на власників валютних рахунків чекає неприємний сюрприз. У ФГВФО уточнюють, що вклади у валюті відшкодують у гривні за курсом НБУ, що діяв напередодні початку виведення банку з ринку — 29,25 USDUAH, тоді як середній курс готівкового продажу тоді становив близько 35,5 USDUAH.

Виплату відшкодування Фонд почне не пізніше ніж за 20 робочих днів після віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про що повідомляють на сайті ФГВФО. У фонді нагадують, що отримати відшкодування можна буде через банки-агенти — ПриватБанк, Укргазбанк, Південний та ПУМБ.

"Враховуючи, що багато громадян вимушено залишили Україну, рятуючись від загарбників, на період воєнного стану ФГВФО надав можливість отримувати гарантоване відшкодування без особистої присутності", — говорить Микола Ліхачов, партнер юридичної фірми ETERNA LAW. — Тобто зараз є можливість організувати весь процес віддалено, Без відвідування відділення банку".

Колишній стабільний. Як банкрутство Мегабанку вплине на Харків

Якщо на банківський ринок країни банкрутство Мегабанку впливає неістотно, у Харкові удар буде більш відчутним.

Денис Спєров, радник, керівник практики виконання судових рішень та розшуку активів юридичної групи LCF, з посиланням на інформацію від першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової, уточнює, що на рахунках юросіб у Мегабанку перебуває 2,5 млрд. грн., з яких 1,4 млрд. грн. — Кошти держкомпанії "Турбоатом", 75% якої належить державі. За словами співрозмовника Фокусу, рахунки в Мегабанку також мають багато комунальних підприємств Харкова.

"Головна проблема у відшкодуванні коштів юрособам полягає в тому, що, на відміну від фізосіб, вони не отримують компенсації від держави, — пояснює Спєров. — кредитор має право подавати заяву з проханням включити її вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Їх задоволення здійснюється за рахунок коштів, отриманих у результаті ліквідаційної процедури та продажу майна банку в порядку черговості, а вимоги, які не задоволені через недостатність майна, вважаються погашеними".

На думку Євгена Дубогриза, вкладники-юрособи отримають дуже мало або взагалі нічого, оскільки зараз немає, як такого, ринку, на якому можна продати активи, що вартують хоч щось.

Юрист АТ ILF Олексій Харитонов додає, що велика кількість юросіб та значна частина комунальних підприємств Харкова не лише втратять свої кошти, а й будуть змушені терміново шукати іншу альтернативу для обслуговування рахунків.

Жителі Харкова теж зазнають складнощів.

"За даними компанії CBR, третина харків'ян користувалися послугами Мегабанку для оплати комунальних послуг, тому що до війни банк мав найширшу мережу в Харківській області зі 111 відділень. Тепер харків'янам доведеться шукати інші банки, що може спричинити чимало незручностей та невдоволення", — говорить Харитонов.

Однак Микола Ліхачов зазначає, що зараз доступ до банківських послуг у Харкові сам по собі обмежений через воєнну обстановку, а громадяни часто мають рахунки в різних банках, куди вони і переведуть операції.

На думку Євгена Дубогриза, поки що єдиними претендентами, які зможуть зайняти спустілі ніші у Харкові, виступають держбанки — Ощадбанк і ПриватБанк, оскільки приватні та іноземні банки під час постійних обстрілів навряд розвиватимуть мережі.