Гроші під час війни. Скільки повернуть вкладнику в разі банкрутства банку

Вкладникам банків України Верховна Рада подарувала заспокійливе у вигляді ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб" № 2180-IX, він набрав чинності 13 квітня, і зокрема передбачає гарантування вкладів фізичних осіб в повному обсязі (без обмеження за сумою вкладу) на час дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування. Фокус розібрався, чим корисні нові зміни для громадян, які розміщують кошти в банках України, що чекає на вкладників Ощадбанку, і як взагалі банки повертають вклади під час воєнного стану.

Які зміни передбачає новий закон про гарантування вкладів

Одна з головних норм нового закону — це гарантування 100% вкладів громадян, якщо під час воєнного стану банк визнаний неплатоспроможним. В такому разі Фонд гарантування вкладів відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі депозиту, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку.

"Це смілий крок, на який пішла держава, щоб дати громадянам чіткий сигнал: держава бере на себе відповідальність і готова розділити з ними ризики, які несе війна. Так ми посилюємо захист вкладів громадян і зміцнюємо довіру до банків. Запровадження 100%-х гарантій за вкладами саме на кризовий період — поширена практика, яка довела свою ефективність у багатьох країнах світу в різні роки", — розповіли Фокусу у Фонді гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО).

У банках погоджуються — рішення своєчасне.

"Це дуже важливе та своєчасне рішення, яке додає клієнтам впевненості в надійному збереженні коштів та стабільності банківській системі. Достатня ліквідність банку — це вчасне виконання всіх зобов’язань. Довіра громадян дозволяє банкам стабільно працювати у воєнний час, і ця робота посилює довіру тих самих громадян", — каже голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.

Тобто, головна мета таких змін, — посилення довіри до банківського сектору, що знижує ризики масового зняття громадянами своїх коштів з рахунків, яке може негативно вплинути на ліквідність банку.

Експерти кажуть: під час війни можливі ризики неплатоспроможності для деяких банків. За думкою Євгена Дубогриза, асоційованого експерта "CASE Україна", про великі та найбільші не йдеться, але такі ризики мають деякі банки, зокрема середні, особливо, ті, в кого багато відділень чи навіть головний офіс знаходяться в зоні бойових дій.

"Враховуючи, що ініціативу президента запровадити 100% гарантію підтримав НБУ — який раніше був проти таких ідей — то, найімовірніше, регулятор бачить проблеми в деяких банків й допускає ризики їхньої неплатоспроможності. Відтак, аби захистити вкладників цих банків та не допустити паніки, таке рішення обґрунтоване. Інших причин не бачу: з ліквідністю банківської системи зараз все гаразд", — вважає Євген Дубогриз.

Важливо, що стовідсоткова гарантія не розповсюджується на усіх вкладників, адже, згідно із законом, є виключення у вигляді випадків, передбачених частиною 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". А це — розміщені на вклад у банку кошти особою, пов’язаною з банком. Тобто, кошти самих акціонерів та пов’язаних з ними осіб в разі банкрутства банку під час воєнного стану не мають відшкодовувати в розмірі 100%.

А що ж буде після завершення періоду воєнного стану? В законі йдеться про граничну суму гарантованого відшкодування вкладникам з боку Фонду гарантування в розмірі 600 тис. грн. Це — втричі більше, ніж було до прийняття закону (раніше — 200 тис. грн).

"Розмір гарантованої суми відшкодування вже давно час було оновити. Фактично зараз, якщо дивитися на курс, ми повертаємося до тієї суми, яка була до 2014 року, — близько 20 тис. євро в еквіваленті гарантують", — наголосив Євген Дубогриз. За словами Сергія Наумова, теперішня сума гарантування для переважної більшості вкладників повністю покриває їхній вклад.

Ощадбанк: які зміни ухвалені щодо державного банку

У новому законі зміни торкнулися Ощадбанку. Раніше цей банк був поза загальною системою гарантування, тобто, вкладникам їхні вклади гарантувала сама держава, а цей банк не був учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Тепер банк у загальній системі.

"Законом передбачено, що впродовж пів року з дня входження Ощадбанку до Фонду зберігатимуться повні гарантії держави. Після завершення цього терміну для банку запроваджують єдині для банківської системи умови гарантування вкладів", — кажуть у Фонді гарантування.

За словами голови правління Ощадбанку, ці зміни впливу на вкладників не матимуть.

"На внутрішні процедури певний вплив це матиме, а на клієнтів — ні. Принагідно зазначу, що наші клієнти продовжують демонструвати велику довіру до банку, — каже Сергій Наумов. — Протягом 50 днів війни залишки на рахунках фізичних осіб в Ощадбанку зросли на 13,6 млрд грн. Якщо навіть війна не зменшила рівень впевненості українців в надійності Ощаду, то й позбавлення повної державної гарантії (що відбудеться після закінчення війни), точно ніяким суттєвим чином не вплине на нашу ресурсну базу фізосіб",

Експерти кажуть, що серед важливих для банку змін після ухвалення закону — це додаткові витрати на відрахування до ФГВФО.

"Це початковий збір, 1% від регулятивного капіталу, близько 180 млн грн. Та регулярний збір — 0,5% від гривневих вкладів населення та 0,8% — від валютних, це близько 700 млн грн "разових" витрат при входженні", — прокоментував Євген Дубогриз. За його думкою, серед позитивних наслідків переходу Ощадбанку до загальної системи гарантування — втрата банком "маркетингової переваги" у вигляді 100% гарантії вкладів.

"Ощад змушений буде конкурувати за кошти населення лише ринковими методами: сервісом, ставками, умовами обслуговування. Це в перспективі має підвищити ефективність роботи банку", — вважає експерт.

Як банки повертають вклади під час війни?

Під час війни Національний банк України обмежив видачу клієнтам-фізичним особам готівкової гривні та іноземної валюти. Обмеження діє і стосовно отримання за кордоном валюти з рахунків громадян, відкритих у національній чи іноземній валюті. Про це йдеться в постанові НБУ від 21 березня №58.

"Збільшено щоденний ліміт на зняття готівки в Україні з рахунків в іноземній валюті з 30 тис. грн до 100 тис. грн (в еквіваленті). Водночас уточнено, що цей ліміт також поширюється на зняття валюти за кордоном із рахунків в іноземній валюті, відкритих в українських банках. Щоденний ліміт у 100 тис. грн на зняття коштів в Україні з рахунків в національній валюті лишається чинним. Натомість за кордоном зняття валюти з гривневих рахунків обмежено лімітом у 100 тис. грн на місяць. Відповідні уточнення покликані запобігти виведенню капіталу за кордон у значних обсягах", — йдеться в постанові №58.

Що ж стосується строкових вкладів, то їх банки можуть повертати клієнтам також з урахуванням вказаних обмежень. Тобто, наприклад, якщо в клієнта строковий вклад у гривні в сумі 500 тис. грн, то банк може повертати цей вклад впродовж 5 робочих днів частинами в розмірі не більш як 100 тис. грн.

Проте є важливим питання дострокового повернення депозиту.

Якщо умовами вкладу встановлено "без можливості дострокового повернення депозиту", банк має цілком законне право відмовити клієнту в проханні зняття коштів. Але банк не має такого права, якщо термін у договорі завершився або якщо договором передбачена можливість дострокового повернення.