Фридман, гудбай. Подконтрольный россиянам "Альфа-Банк" может перейти в собственность Украины

В Україні наближається хвиля переоформлення прав власності компаній, пов'язаних з агресором, на українську державу. Про те, що парламент врегулював питання вилучення російських активів, Фокус писав ще у березні, коли було прийнято закон "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" № 2116-IX. Втім, як і прогнозували опитані тоді Фокусом експерти, до закону незабаром було підготовлено важливі зміни (законопроект №7169 ).

У травні низка народних депутатів також підготувала парламентське звернення до Кабінету міністрів та РНБО з проханням зайнятися примусовим вилученням в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, згідно з конкретним переліком.

Просять вилучити. Які компанії у списку на примусову націоналізацію

Народні депутати України 12 травня зареєстрували у парламенті проект постанови №7373. Це — звернення до Кабміну та РНБО з проханням підготувати та ухвалити рішення про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів.

"Незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ, що триває, в Україні досі працюють компанії, які безпосередньо або через офшори належать громадянам Російської Федерації, збагачують країну-агресора і забезпечують фінансування війни в Україні. Загрозу національній безпеці України становить діяльність у банківському секторі, у сфері електронних телекомунікацій та металургійної промисловості резидентів РФ", — кажуть в пояснювальній записці.

До проекту також підготовлено доповнення, де перераховані компанії з російськими власниками, які мають бути вилучені. У цьому списку – "Альфа-Банк", СК "Альфа-Страхування", "Київстар", компанія "Алюміній України", Моршинський завод мінеральних вод "Оскар" та Миргородський завод мінеральних вод.

Потрібно змінювати закон. Коли держава зможе вилучити банк Фрідмана

Українським "Альфа-Банком", згідно з даними НБУ, ще у березні володіли кілька акціонерів-фізособ, у тому числі Михайло Фрідман, Пьотр Авен, Герман Хан та Олексій Кузьмічов. Усього їм належало 82,55% акцій українського Альфа-Банку. Однак пізніше структура акціонерів змінилася. Згідно з оновленими даними НБУ, на 21 квітня 2022 року ключові акціонери банку – росіянин Андрій Косогов (40,96% акцій), громадянин Ізраїлю, Великобританії та Росії Михайло Фрідман, якому належать 32,86% акцій, та громадянин Латвії та РФ Пьотр Авен має 12,4%.

Про те, що "Альфа-Банк", який все ще належить росіянам в Україні, у майбутньому може повністю змінити структуру власності (активи можуть вилучити на користь України), Фокусу розповіли опитані експерти. Втім, не все так просто – швидкого переходу банку до держвласності не буде.

"Російська Федерація не є акціонером, засновником або кінцевим бенефіціаром банку ні прямо, ні побічно. Відповідно до чинних норм законодавства, примусово вилучати можна лише такі активи, де саме РФ володіє часткою або є засновником ", — наголосив Євген Дубогриз, асоційований експерт CASE Україна.

Юрист Gracers Law Firm Сергій Савинський пояснює: чинна редакція закону № 2116-IX передбачає, що може бути примусово вилучено за мотивами суспільної необхідності майно, яке належить Російській Федерації та її резидентам.

"Стаття 1 цього закону визначає, що резидентами Російської Федерації є юридичні особи (їх філії, представництва), які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо чи опосередковано є Російська Федерація. У даному випадку "резидентами" визнаються саме юридичні особи, зокрема, кінцевим бенефіціарним власником яких є РФ. У чинній редакції закону відсутні будь-які згадки про фізичних осіб ", — зазначив Сергій Савинський.

Юрист зазначає: враховуючи чинну редакцію закону, рішення про примусове вилучення, наприклад, активів "Альфа-Банку", кінцевим бенефеціарним власником якого є Михайло Фрідман, за даними українських реєстрів, є громадянином та резидентом Великобританії, здається не правовим.

Втім, після змін до закону правове обґрунтування з'явиться. Парламент 1 квітня вже проголосував за законопроект №7169 "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", де уточнюється, що резидентами РФ можуть бути визнані фізособи, які є громадянами РФ, а також ті, хто не має громадянства, але має тісний зв'язок із РФ, наприклад, місце проживання або основна діяльність, зараз документ направлений на підпис президенту.

"Якщо президент підпише проект закону №7169, тоді підстави вилучити (компанії у переліку проекту постанови №7373, — Ред.) будуть. Але і тоді вони будуть юридично небездоганними, і, швидше за все, акціонери спробують оскаржити націоналізацію в суді", — каже Євген Дубогриз.

Тобто, щоб запустити маховик змін, які ведуть до вилучення "Альфа-Банку" у російських акціонерів, необхідно спочатку набуття чинності законом, потім – прийняття проекту постанови про звернення до Кабміну та РНБО. Тільки після цього може бути розпочато події, які в результаті призведуть до зміни власника банку. Найімовірніше, може йтися про перехід "Альфа-Банку" до державної власності України. "Якщо Кабмін висуне пропозицію націоналізувати ці активи, то надалі це можливо", — пояснив Євген Дубогриз.

Ще до закінчення війни. Коли розпочнеться націоналізація компаній РФ в Україні

Юристи наголошують: чекати на закінчення військових дій для проведення процедури вилучення у росіян активів в Україні необов'язково.

"Діюча редакція закону не встановлює вимог до термінів, коли має початися відповідна процедура. Очевидно, що виконання процедури з примусового вилучення об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів буде тривалим процесом, і починати його після війни було б алогічно", — вважає Сергій Савинський.

Що стосується самої процедури, то, як пояснила адвокат Stron Legal Services Катерина Струкова, на першому етапі Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) отримує від депозитарних установ інформацію про цінні папери, власниками яких є РФ, її резиденти та пов'язані з ними особи. Також Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) готує список компаній, якими володіє РФ в Україні та які підпадають під примусову націоналізацію. Далі Кабмін формує перелік активів та надсилає пропозиції щодо їх вилучення до РНБО.

"Другий етап – РНБО розглядає пропозицію КМУ та запропонований перелік активів та приймає рішення про їх вилучення. Надалі таке рішення РНБО затверджується Указом президента України. Третім етапом є безпосередньо процес вилучення активів. Закон передбачає, що вилучені активи переходять у державну власність. Четвертий етап – ухвалення ВРУ закону про затвердження рішення РНБО та Указу президента України про вилучення активів", — перераховує основні етапи процесу вилучення російських активів в Україні Катерина Струкова.

Тобто це і є та процедура, якою може йти майбутня націоналізація "Альфа-Банку". При цьому Євген Дубогриз говорить про те, що існує інший законний спосіб входження держави до акціонерого капіталу банку.

"У НБУ є всі важелі та відпрацьовані механізми реакції — визнання банку неплатоспроможним через санкції до акціонерів. Оскільки банк є "системно важливим", згідно з регуляціями НБУ, держава може ухвалити рішення про входження до його капіталу — тут статус системно важливого банку не шкодить, а допомагає потенційній націоналізації", — зазначає експерт.

Будуть суди. Де та як росіяни боротимуться за свої активи в Україні

Майбутні вилучення російських активів, які повністю врегульовані українським законодавством, все ж таки можуть бути оскаржені російськими власниками у різних судах.

"З огляду на політичну ситуацію в Україні, а також настрої суспільства та виправдану оцінку діяльності та позиції низки резидентів РФ, успіху в українських судах резиденти РФ, чиє майно було вилучено примусово, не знайдуть — і шукатимуть його в міжнародних судових інстанціях, зокрема, в Європейському Суді з прав людини", — вважає Сергій Савинський.

Проте на перебіг процесу вилучення активів у російських власників суди вплинути не зможуть – за словами Катерини Струкової, законом "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" передбачається, що ухвалення судом рішень щодо забезпечення позову не зупиняє дії рішення органу державної влади, пов'язаного з примусовим вилученням, та не є підставою для зупинення процесу реєстрації речових прав.