Ми їх втрачаємо. Названо кількість біженців з України, які не повернуться додому

Через повномасштабну війну з Росією за кордон поїхало від 3,8 до 4,7 млн українців (48% дорослих та 51% дітей). Це переважно жінки (83,4%), оскільки військовозобов'язаним чоловікам заборонено виїжджати з України. Проте, чоловіки, які виїхали до 25 лютого або мають відстрочку від мобілізації, становлять 16,6% біженців. Про це розповідають автори нещодавно оприлюдненого дослідження Центру економічної стратегії (ЦЕС) "Біженці з України: наміри повернутися, вплив на українську економіку та рекомендації щодо державної політики".

Найбільша група серед біженців — жінки 35-49 років (42,2%). Тим часом, на жінок віком 25-34 років припадає 18,5%, 50-65 років — 12,8%. Більшість вимушених переселенців (59,3%) виїхали за кордон із неповнолітніми дітьми.

Цікаво, що серед громадян, які залишили Україну під час війни, переважну більшість (70%) становлять люди з вищою або незакінченою вищою освітою, тоді як загалом по Україні базову вищу освіту має лише 29,1% громадян віком від 25 років і більше.

Автори дослідження провели кластерний аналіз та виділили такі чотири групи біженців:

• класичні біженці: 25%
• квазітрудові мігранти: 29%
• професіонали: 29%
• люди із зони бойових дій: 16%

Класичні біженці — жінки середнього віку з дітьми, які здебільшого обирали країни, близькі до кордонів України — Польщу та Чехію. Як стверджують автори дослідження, ця група переселенців не надто адаптована до життя за кордоном — гірше знають мову країни перебування і менш активно її вивчають, хоч і відчувають через незнання мови незручності у повсякденному житті.

Квазітрудові мігранти — найбільш адаптовані до життя там переселенці з гарним знанням мови приймаючої країни. Вони й раніше були схильні працювати за межами України та виступають єдиною групою, кому життя за кордоном подобається так само, як і на батьківщині, чи навіть більше.

Професіонали — це переселенці з України, які частіше за інші групи працюють або шукають роботу за своєю спеціальністю. До війни ця група переселенців мала середній чи високий рівень прибутку в Україні. Автори дослідження стверджують, що люди з цієї групи дещо частіше планують повернутися на батьківщину.

Люди із зони бойових дій — неадаптована до життя за кордоном категорія, яка водночас менш впевнена у поверненні до України. Як з'ясували автори дослідження, на їх рішення може вплинути закінчення бойових дій або можливість жити та працювати в рідній країні, зокрема й в альтернативному попередньому місці проживання регіоні. Близько 54% з них зазначають, що їм більше подобається життя в Україні, і лише 19% почуваються краще в країні перебування.

Щодо повернення в Україну учасники опитування висловлюють такі наміри:

• точно планують повернутись: 49,7%;
• швидше за планують: 24,3%
• важко сказати: 15,9%
• скоріше не планують: 8,3%
• точно не планують: 1,8%

Настрої українських переселенців щодо повернення на батьківщину різняться залежно від вікової групи. Число тих, хто точно планує повернутися, розподіляється так:

• 18-24 роки: 56%;
• 25-34 роки: 51,6%;
• 35-49 років: 46,2%;
• 50-65 років: 49,8%;
• старше 65 років: 73,8%.

Тобто найбільш мотивованим щодо повернення в Україну виглядає найстарше покоління. Тим часом переселенці 35-49 років, серед яких найбільше батьків дітей шкільного та студентського віку, найменш схильні до повернення. Цікаво, що тих, хто висловив намір точно повернутися до України, найменше в Німеччині — 41%. Очевидно, це пояснюється кращими умовами та щедрішими соціальними виплатами в цій країні.

Деякі українці розглядають перспективу повернення на батьківщину виключно у випадку, якщо їм не вдасться зачепитися за кордоном. "Закінчення війни в Україні я не розглядаю як причину повернення. Якщо тут все закінчиться, ми не зачепимося, не зможемо знайти роботу, то ми не зможемо існувати і будемо змушені повертатися в Україну", — зазначила одна із учасниць опитування, що перебуває в Італії.

У результаті автори дослідження роблять такі припущення щодо того, скільки українців за різними сценаріями можуть не повернутися на батьківщину:

• оптимістичний сценарій: 861 тис. (дорослих — 405 тис. дітей — 456 тис.);
• середній сценарій: 1,77 млн. (дорослих — 841 тис., дітей — 925 тис.);
• песимістичний сценарій: 2,67 млн. (дорослих — 1,28 млн., дітей — 1,39 млн.).

Раніше Фокус аналізував, як українські біженці впливають на економіку країн, де їх прийняли і скільки через їхнє неповернення втратить економіка України.