Ми їх втрачаємо. Названо кількість біженців з України, які не повернуться додому

біженці, Україна, війна
Фото: AP | Далеко не всі біженці з України готові повернутися додому навіть після закінчення війни.

Оприлюднено дослідження, проведене серед переселенців, яке з'ясовує настрої різних соціальних та вікових груп та припускає, скільки українців може осісти за кордоном за різними сценаріями.

Related video

Через повномасштабну війну з Росією за кордон поїхало від 3,8 до 4,7 млн українців (48% дорослих та 51% дітей). Це переважно жінки (83,4%), оскільки військовозобов'язаним чоловікам заборонено виїжджати з України. Проте, чоловіки, які виїхали до 25 лютого або мають відстрочку від мобілізації, становлять 16,6% біженців. Про це розповідають автори нещодавно оприлюдненого дослідження Центру економічної стратегії (ЦЕС) "Біженці з України: наміри повернутися, вплив на українську економіку та рекомендації щодо державної політики".

Найбільша група серед біженців — жінки 35-49 років (42,2%). Тим часом, на жінок віком 25-34 років припадає 18,5%, 50-65 років — 12,8%. Більшість вимушених переселенців (59,3%) виїхали за кордон із неповнолітніми дітьми.

біженці, війна, Україна Fullscreen
Майже 60% біженців поїхали за кордон із неповнолітніми дітьми
Фото: Getty Images

Цікаво, що серед громадян, які залишили Україну під час війни, переважну більшість (70%) становлять люди з вищою або незакінченою вищою освітою, тоді як загалом по Україні базову вищу освіту має лише 29,1% громадян віком від 25 років і більше.

Автори дослідження провели кластерний аналіз та виділили такі чотири групи біженців:

  • класичні біженці: 25%
  • квазітрудові мігранти: 29%
  • професіонали: 29%
  • люди із зони бойових дій: 16%

Класичні біженці — жінки середнього віку з дітьми, які здебільшого обирали країни, близькі до кордонів України — Польщу та Чехію. Як стверджують автори дослідження, ця група переселенців не надто адаптована до життя за кордоном — гірше знають мову країни перебування і менш активно її вивчають, хоч і відчувають через незнання мови незручності у повсякденному житті.

Квазітрудові мігранти — найбільш адаптовані до життя там переселенці з гарним знанням мови приймаючої країни. Вони й раніше були схильні працювати за межами України та виступають єдиною групою, кому життя за кордоном подобається так само, як і на батьківщині, чи навіть більше.

Професіонали — це переселенці з України, які частіше за інші групи працюють або шукають роботу за своєю спеціальністю. До війни ця група переселенців мала середній чи високий рівень прибутку в Україні. Автори дослідження стверджують, що люди з цієї групи дещо частіше планують повернутися на батьківщину.

Люди із зони бойових дій — неадаптована до життя за кордоном категорія, яка водночас менш впевнена у поверненні до України. Як з'ясували автори дослідження, на їх рішення може вплинути закінчення бойових дій або можливість жити та працювати в рідній країні, зокрема й в альтернативному попередньому місці проживання регіоні. Близько 54% з них зазначають, що їм більше подобається життя в Україні, і лише 19% почуваються краще в країні перебування.

Щодо повернення в Україну учасники опитування висловлюють такі наміри:

  • точно планують повернутись: 49,7%;
  • швидше за планують: 24,3%
  • важко сказати: 15,9%
  • скоріше не планують: 8,3%
  • точно не планують: 1,8%

Настрої українських переселенців щодо повернення на батьківщину різняться залежно від вікової групи. Число тих, хто точно планує повернутися, розподіляється так:

  • 18-24 роки: 56%;
  • 25-34 роки: 51,6%;
  • 35-49 років: 46,2%;
  • 50-65 років: 49,8%;
  • старше 65 років: 73,8%.

Тобто найбільш мотивованим щодо повернення в Україну виглядає найстарше покоління. Тим часом переселенці 35-49 років, серед яких найбільше батьків дітей шкільного та студентського віку, найменш схильні до повернення. Цікаво, що тих, хто висловив намір точно повернутися до України, найменше в Німеччині — 41%. Очевидно, це пояснюється кращими умовами та щедрішими соціальними виплатами в цій країні.

кордон, перетин кордону, кордон України Fullscreen
Дослідження ЦЕС доходить висновку, що в Україну повернеться від 2,23 млн до 2,94 млн вимушених мігрантів
Фото: shoppingpl.com

Деякі українці розглядають перспективу повернення на батьківщину виключно у випадку, якщо їм не вдасться зачепитися за кордоном. "Закінчення війни в Україні я не розглядаю як причину повернення. Якщо тут все закінчиться, ми не зачепимося, не зможемо знайти роботу, то ми не зможемо існувати і будемо змушені повертатися в Україну", — зазначила одна із учасниць опитування, що перебуває в Італії.

У результаті автори дослідження роблять такі припущення щодо того, скільки українців за різними сценаріями можуть не повернутися на батьківщину:

  • оптимістичний сценарій: 861 тис. (дорослих — 405 тис. дітей — 456 тис.);
  • середній сценарій: 1,77 млн. (дорослих — 841 тис., дітей — 925 тис.);
  • песимістичний сценарій: 2,67 млн. (дорослих — 1,28 млн., дітей — 1,39 млн.).

Раніше Фокус аналізував, як українські біженці впливають на економіку країн, де їх прийняли і скільки через їхнє неповернення втратить економіка України.