У Києві в забудовника ЖК через суд забрали земельну ділянку: що відбувається
Суд погодився з доводами прокурора про неможливість житлового будівництва на землях промисловості й задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.
Господарський суд у Києві погодився з позовом міської прокуратури, у якому правоохоронці вимагали розірвати договір оренди й повернути земельну ділянку у Святошинському районі столиці площею понад 4 га і вартістю 217,4 мільйона гривень. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.
Зазначається, що у 2003 році ділянка землі в провулку Приладному, що належить до категорії земель промисловості, була передана Київрадою в довгострокову оренду на 25 років акціонерному товариству для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих і господарських будівель та споруд.
"Однак, порушивши земельне законодавство та умови договору, суспільство розпочало на цій території будівництво житлового комплексу, чим фактично без відповідного рішення Київради незаконно змінило категорію земельної ділянки із земель промисловості на землі житлової та громадської забудови", — повідомляють у прокуратурі.
Суд погодився з доводами правоохоронців і задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, розірвавши договір. У судовому рішенні сказано, що компанія, яка орендувала землю, повинна повернути її "в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому її здавали в оренду". Водночас відомо, що на ділянці вже збудовано три багатоповерхові будинки, а дві висотки вже здані в експлуатацію.
Зазначимо, що земля, яку відсудили в забудовника, розташована поряд зі станцією метро "Академмістечко" у Святошинському районі.
Як в Україні хочуть змінити містобудування
Наприкінці 2022 року парламент проголосував за проєкт №5655 голови партії "Слуга народу" Олени Шуляк "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності".
"Ухвалення проєкту закону створить основу для усунення корупційних ризиків у сфері містобудівної діяльності, сприятиме покращенню інвестиційного клімату і вплине на розвиток будівництва загалом", — стверджують автори законопроєкту.
Водночас громадські організації, мери міст і архітектори вмить опублікували своє бачення, чому проєкт Олени Шуляк, на їхню думку, не варто підписувати президенту. Столичний градоначальник Віталій Кличко впевнений, що законопроєкт повністю нівелює контроль міст за будівництвом. А ще на ринку з'являться умови для монопольного централізованого допуску забудовників.
"А тим, хто зайде, буде дозволено створити приватний орган контролю містобудівної діяльності без упливу держави чи місцевого самоврядування! Так самовільне будівництво стає повністю легалізованим, порушуючи права як власників земельних ділянок, так і мешканців громад", — прокоментував проєкт мер Києва Віталій Кличко.
Не згоден із доцільністю нової містобудівної реформи, яку ухвалили депутати, й мер Львова Андрій Садовий.
"Нам пропонують керувати містом, але зав'язують руки. Мені дуже прикро, що це відбувається сьогодні. Ця реформа потребує широкого обговорення та можливості почути всі сторони процесу. Не можна говорити про місцеве самоврядування без місцевого самоврядування", — зазначив Садовий.
Раніше Фокус розбирався, чи можуть забудовники через війну посилатися на форс-мажор, щоб не виконувати зобов'язання перед інвесторами. Також Фокус повідомляв, що у Львові під час війни вартість житла в новобудовах практично зрівнялася з рівнем Києва.