Банкопад по-американськи. Чи вплине банкрутство банків у США на долар та Україну

Після того, як фінансові регулятори штату Каліфорнія (США) 10 березня 2023 року оголосили про введення тимчасової адміністрації Федеральної корпорації страхування депозитів у Silicon Valley Bank (SVB) з активами близько $209 млрд, світові фінансові кола охопило занепокоєння. ЗМІ почали згадувати 2008 рік, що увійшов в історію, як період світової фінансової кризи. Адже SVB — найбільший банк, який відтоді збанкрутував.

Пристрасті та хайп на темі банкрутства підігріло ще й те, що через два дні після краху SVB Федеральна корпорація зі страхування депозитів також взяла під свій контроль інший американський банк Signature Bank з активами $110,36 млрд.

До речі, обидва банки не виступають системоутворюючими в масштабах банківського ринку США та є спеціалізованими. Про специфіку банку SVB красномовно свідчить його назва, яка перекладається як "Банк Кремнієвої долини" — провідного світового центру високотехнологічних стартапів. Тим часом Signature Bank користувався популярністю серед власників криптовалют.

Механіка обвалення. Чому збанкрутували Silicon Valley Bank та Signature Bank

Як головні передумови банкрутства банків у США Віталій Шапран, економіст, член товариства фінансових аналітиків, називає швидке зростання відсоткових ставок, зокрема за іпотечними паперами в США. Уточнимо, щоб приборкати інфляцію, що досягла пікового рівня 9,1% у червні 2022 року, Федеральна резервна система (ФРС) поступово підвищила облікову ставку до 4,75% – найвищого рівня з 2008 року. Але стратегія SVB, мабуть, не враховувала можливе прискорення інфляції у США та відповідну корекцію ставки з боку ФРС.

"SVB 5-7 років тому дуже активно вкладався в іпотечні папери та облігації терміном обігу 5-10 років. Ставки були дуже низькими 1,5-2%, тому банк обирав довгострокові цінні папери з вищими ставками. Коли ФРС почала боротися з інфляцією і збільшувати свою ставку, на ринку ставки підвищилися, вартість портфеля цінних паперів SVB знизилася на 17-20%, і ці збитки від переоцінки банк не зміг покрити капіталом", — додає Шапран.

Як пояснив дію механізму Дмитро Чурін, голова аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital, підвищення процентних ставок за облігаціями означає, що ринкова ціна подібних облігацій у обігу зменшується, що змушує банки робити переоцінку таких активів та фіксувати збитки від інвестицій.

Олександр Мартиненко, голова департаменту корпоративного аналізу групи ICU додає, що підвищення ставок ФРС призвело не лише до зниження вартості облігацій, а й до зняття корпоративними клієнтами депозитів задля пошуку вищих відсотків в інших місцях.

"Через зростання ставок і падіння вартості облігацій SVB зазнав $1,8 млрд збитків. Відчайдушна спроба продати акції теж провалилася: відтік депозитів перетворився на панічну втечу, а акції банку впали на 60% першого ж дня", — описує розвиток подій співрозмовник Фокусу. Наступного дня діяльність банку було припинено. І, за словами Мартиненка, через невдалу стратегію формування активів і пасивів подібна доля незабаром спіткала і другий невеликий американський банк – Signature.

Дмитро Чурін ситуацію з банкрутством також пояснює тим, що депозитна база Silicon Valley Bank та Signature Bank складалася переважно із коштів венчурних інвесторів, які почали різко знімати вклади на тлі погіршення ділових очікувань. При цьому співрозмовник Фокусу підкреслює, що загалом фінансова система США залишається дуже стійкою, а фізособи, які тримали рахунки в банках, що збанкрутували, отримають компенсацію вкладів.

"Передумовами банкрутства банків може бути низька рентабельність активів, неправильний ризик-менеджмент, недостатня капіталізація та невдалі інвестиції. Пандемія COVID-19 також може бути визнана передумовою краху деяких банків, оскільки вона спричинила значний економічний спад і турбулентність на фінансових ринках", — робить висновок Павло Матіяш, генеральний директор фінансової компанії Activitis. Співрозмовник Фокусу додає, що збанкрутілі банки обслуговували велику кількість криптовалютних компаній, були досить активними учасниками цього ринку, що робило їх уразливими через ризики, пов'язані зі змінами на ринку криптовалют.

Ефект доміно. Чи буде у США та ЄС хвиля банкрутств інших банків

Віталій Шапран зазначає, що, вочевидь, не лише у SVB не розраховували на вплив COVID та "путінської" інфляції, яка в США та ЄС залишається високою, зокрема через війну в Україні. Дмитро Чурін підтверджує, що зараз, як мінімум, відбувається погіршення фінансового стану деяких західних банків через те, що підвищення процентних ставок з боку центробанків призводить до падіння цін на вже випущені в обіг боргові інструменти з фіксованою прибутковістю.

Проте опитані Фокусом експерти не очікують на масовий банкопад. "Поки немає розуміння, коли цикл підвищення процентних ставок завершиться. Тому зберігається невизначеність щодо майбутньої вартості багатьох типів активів, що створює додатковий ризик для банків. У будь-якому випадку окремі банки час від часу залишатимуть ринок, але про сценарій систематичного банкрутства західних банків не йдеться", — продовжує Чурін.

Окремо співрозмовник Фокусу підкреслює абсолютну відсутність будь-яких паралелей з тим, що відбувалося під час кризи 2008 року, оскільки зараз банкрутства зазнали локальні спеціалізовані банки, які не впливають на фінансову систему США.

"Порівняння з початком світової фінансової кризи 2008 року недоречне, оскільки ці дві ситуації мають суттєві відмінності. Фінансова криза 2008 року була викликана проблемами в секторі нерухомості та пов'язана зі складними фінансовими інструментами, такими як іпотечні облігації, похідні від них та кредитні деривативи", — продовжує Павло Матіяш. Тобто будь-які розмови про загрозу розгортання світової фінансової кризи, як це було у 2008 році, виглядають відверто спекулятивними.

Проте банкрутство банків все ж таки не пройде безслідно. Віталій Шапран виділяє три основні наслідки прецеденту:

• зниження прибутковості паперів уряду США, ЄС, Японії та інших надійних позичальників;
• відтік депозитів із спекулятивних банків до більш надійних;
• відмова ФРС на деякий час від подальшого підвищення облікової ставки та можливе наслідування цього прикладу Європейським Центробанком, оскільки і його підопічні мають схожі проблеми.

"Ринки вже і так досить засмучені через можливі руйнівні наслідки надвисокого темпу підвищення ставок центробанками. А зараз, після новин про закриття двох невеликих банків, навіть у надійних великих фінустановах під страхом невідомого може початися втеча депозитів", — підтверджує Олександр Мартиненко. Цей виклик, на думку співрозмовника Фокусу, вимагатиме рішучих дій регуляторів та влади, які мають продемонструвати, що вкладенням нічого не загрожує.

Вочевидь, на найвищому рівні усвідомлюють серйозність ситуації — цьому прецеденту 13 березня присвятив умиротворюючий виступ президент США Джо Байден. "Американці можуть бути впевнені, що банківська система у безпеці. Ваші депозити будуть там, коли вони вам знадобляться", – цитує Байдена Reuters. Видання також повідомляє, що Байден пообіцяв посилити регулювання банків, адже деякі закони, ухвалені після фінансової кризи 2008 року, щоб запобігти його повторенню, були скасовані республіканцями за колишнього президента Дональда Трампа.

Кола на воді. Чи торкнеться відлуння банкрутства американських банків України

Події навколо краху фінустанов у США набули широкого резонансу у світі. Зокрема, велике занепокоєння охопило технологічну галузь. Як пише Bloomberg, засновники стартапів у Каліфорнії панікують з приводу доступу до грошей та оплати праці працівників. "Втрата депозитів може завдати шкоди сектору та повернути екосистему на 20 років тому", — йдеться у листі представників галузі, який цитує Bloomberg.

Фінансові кола також схвильовані.

"Банкрутство двох відверто спеціалізованих банків у США отримало широке обговорення всередині інвестиційної спільноти та думки інвесторів були різні. Саме тому на біржових майданчиках у всьому світі відбувалася активізація торгів окремими активами. Найбільш показовим прикладом стало підвищення попиту на золото як відносно безпечний актив, що дало імпульс до зростання цін на нього на глобальному ринку з $1810 доларів за унцію до $1910 доларів за унцію (приблизно +5,5% менше ніж за тиждень)”, — розповів Дмитро Чурін.

Павло Матіяш звертає увагу, що фондовий ринок відреагував на інцидент падінням вартості акцій фінустанов, які виступають основними стовпами фінансової системи США, і тепер варто очікувати на корекцію, яка дасть розуміння про те, наскільки дії регуляторів і влади були ефективні і змогли захистити систему від падіння.

Як повідомляє Reuters, через побоювання в колах інвесторів нових банкрутств, основні банки США втратили близько $90 млрд на фондовому ринку в понеділок 13 березня і за наступні три торгові сесії наростили втрати до майже $190 млрд. При цьому найбільше постраждали регіональні банки, акції деяких з них впали на понад 60%. У Reuters додають, що Європа також відчула ударну хвилю і німецький Commerzbank упав на 12,7%, Credit Suisse — на 9,6%.

Цікаво, що резонанс від подій у США докотився і до України, де деякі громадяни почали висловлювати занепокоєння стійкістю долара, який виступає для них основним напрямом вкладення та зберігання коштів. Але опитані Фокусом експерти заспокоїли, що американській валюті у середньостроковій перспективі мало що загрожує.

Дмитро Чурін уточнює, що побоювання з приводу проблем у фінансовій системі США дещо позначилося на девальвації американського долара щодо інших основних світових валют і навіть в Україні частковою причиною зміцнення курсу гривні до долара стала саме слабкість долара на світовому ринку. Віталій Шапран вважає, що не можна виключати хіба що короткострокових коливань долара, оскільки оперативні рішення ФРС та зміна її стратегії можуть позитивно вплинути на ринок протягом місяця.

"Якщо криза буде поширюватися, ФРС може навіть ухвалити рішення знизити ставки, як вона вже неодноразово робила у складних ситуаціях", — продовжує Олександр Мартиненко. На думку співрозмовника Фокусу, заспокоїти ринки цілком можливо, але ціною буде ще стійкіша інфляція і вища невизначеність.

"По-перше, папери зі спекулятивним рейтингом зараз втрачатимуть популярність, за ними зростатиме прибутковість. По-друге, оскільки ФРС, а слідом і ЄЦБ, швидко відмовляться від подальшого підняття облікової ставки тими темпами, які анонсували раніше, глобальна інфляція та інфляція у європейському регіоні ще якийсь час впливатиме і на Україну, де основним фактором інфляції у 2022 році була девальвація гривні та висока внутрішня інфляція в ЄС”, — пояснює Віталій Шапран. Тобто так званий "імпорт інфляції" може посилити вплив на динаміку роздрібних цін в Україні.

З іншого боку, Олександр Мартиненко запевняє, що на тлі важких випробувань війни, проблеми американського банківського сектору та волатильності фінансових ринків українською економікою практично не відчуватимуться принаймні у короткостроковій перспективі. Співрозмовник Фокусу додає, що й котирування українських єврооблігацій поки що залишаються без особливих змін – у діапазоні 17-24 центів за долар.

За українські банки також не варто турбуватися. Павло Матіяш зауважує, що вплив банкрутств банків у США на український фінансовий сектор є обмеженим, оскільки українські банки не мають значної присутності на світових фінансових ринках.

Фактично, на тлі величезних втрат, які зараз зазнає Україна через війну з Росією, відлуння банкрутства банків у США навряд чи буде помітним. Проте не можна виключати деяке посилення інфляційного тиску. Але й без цього нового чинника інфляція в Україні у 2023 році буде двозначною.